Спікери та спікерки семінару зосередилися на тому, щоби вкотре пропрацювати складні питання та розглянути реальні кейси щодо ролі жінок в армії. Обговорили також табуйовані…
У казці «Снігова королева» злий троль розбив криве дзеркало, яке спотворювало відображення всього прекрасного на смішне та огидне. Дзеркало розлетілося на мільйони скалок, вражаючи очі і серця людей — вони починали бачити світ лише в поганому і бридкому світлі.
Це досить точний опис того, як працює російська пропаганда. Саме так функціонують її наративи — під вплив російських фейків так чи інакше потрапляють мільйони людей, їхня реальність спотворюється, і вони вже не в змозі сприймати інформацію такою, якою вона є насправді, а «скалки» московської пропаганди подають як власні переконання.
У світі казок добро завжди перемагає зло. У нашій реальності на допомогу людям, «зомбованим» російськими фейками, приходять фахівці, які займаються фактчекінгом, або іншими словами — розвінчуванням російських міфів.
Упродовж останніх двох років незалежне видання «Ґвара медіа», яке до широкомасштабного вторгнення створювало культурні, зокрема, освітні проєкти, досліджувало різноманітні інновації, займається тим, що протидіє російським вкидам в український інформаційний простір.
Кореспондентка АрміяInform зустрілася із представницею відділу фактчекінгу «Ґвара медіа» Алєсєю Ященко, яка розповіла про те, як сформувалася їхня команда «розслідувачів», про відверто смішні російські фейки і такі, до розвінчування яких довелося підійти з усією серйозністю.
— 24 лютого 2022 року для нас — це не лише початок діяльності напряму фактчекінгу. Це глобальна реформа видання, коли ми реально запустили такі жанри, як документалістика, репортажі, роботу новинного відділу, — зауважує журналістка.
Вона згадує, що буквально в перші години великої навали орків перед командою «Ґвара медіа» постало питання, як вберегти свою авдиторію від впливу дезінформації, адже на той момент українці опинилися відверто не готовими перед викликами, які створили російські пропагандисти.
Саме в той момент виникла ідея створити чат-бот, який би перевіряв та розвінчував фейкові новини. Так, 27 лютого 2022 року був запущений «Перевірка»-бот.
— Його сенс полягав у тому, що користувач може надіслати нам будь-яку новину — посилання, фотографію, відео. А команда факчекерів — на той момент це була команда журналістів, активістів, волонтерів — опрацьовували меседж, шукали підтвердження або спростування у відкритих джерелах, офіційних ресурсах та надавали відповідь користувачу з приводу того, чи варто довіряти цій новині.
Алєся згадує, що більшість запитів, які надходили в перший рік широкомасштабного вторгнення, а їх за добу могло надійти до 5 тисяч, мали вигляд розв’язання задачі в одну дію.
— Наприклад, люди надсилали запити з телеграм-каналу, який дублює або, навпаки, перекручує інформацію від Генштабу. Тобто нам достатньо було просто перейти на сторінку установи і перевірити — чи дійсно офіційне джерело про це говорило.
З часом цей проєкт форматувався, було набрано команду, проводилося навчання тих, хто хотів би займатися перевіркою інформації.
— І цей бот перетворився вже на великий фактчек-відділ. Ми почали писати про деякі цікаві кейси з нього на нашому сайті. Хотілося, щоб спростування цих фейків побачили якомога більше людей.
Розповіла Алєся і про принцип роботи боту.
Фахівці з перевірки інформації надають отриманому меседжу статус «правда», якщо надійні джерела підтверджують інформацію. При цьому передбачається, що фактчекер обрав для підтвердження факту більш ніж одне джерело, крім випадків, коли джерело є єдиним, що висвітлює дану тему.
— Фейк — це те, що ми можемо довести, що це неправда, — зазначає представниця «Ґвара медіа», — тобто важливо розуміти, що фейк — це не те, що ми не можемо знайти взагалі в мережі, а те, що ми можемо довести — чому це брехня.
Напівправду або маніпуляцію фахівці визначили як твердження, яке містить частину правди і неправди в тих чи інших пропорціях.
— Тобто тут може бути навіть одне речення правдивим, а решта — «докручене», — розповідає Алєся.
Напівправдива інформація вводить аудиторію в оману шляхом подачі інформації у спотвореному контексті. Запити, що здобувають статус «Напівправда», потребують коментаря — стислого аналізу основних колізій між правдивими та неправдивими даними.
Як приклад, Алєся наводить кейс із презентації жіночого однострою в Києві: роспропагандисти подають новину, описуються всі правдиві деталі. А далі пишуть просто одне речення — «отже, це свідчить про те, що чоловіки в Україні закінчилися, і тепер будуть воювати лише жінки».
— І оце, по суті, є маніпуляція, тому що вони надають частину правдивого факту, а потім змушують оцінити це так, як їм хочеться.
Також в чат-боті існує статус «бракує доказів» — тобто про зміст меседжу нічого не відомо. Наприклад, це посилання на якісь анонімні джерела: чиновник Пентагону, джерела в службі безпеки тощо… В інформації з таких запитів немає надійного підтвердження у відкритому доступі.
Буває і таке, що інформації надається статус «відмова» — це означає, що запит не є конструктивним.
Ескалація — цей статус, необхідний для того, щоб окреслити потребу у більш детальній перевірці даного запиту. У разі використання даної функції користувач буде повідомлений про те, що його меседж потребує більше часу для аналізу.
У нашій розмові Алєся наводить кілька прикладів російських фейків — від відвертої маячні до більш серйозних кейсів.
— Безглуздих кейсів насправді вистачає. Той, що мені найбільш запам’ятався: за даними російських фейкометів, Сили оборони України використовують щурячу отруту для «начинки» артилерійських снарядів. Нібито у разі потрапляння цієї речовини в кров людини внаслідок поранення уламком боєприпасу, врятувати людину може лише термінове переливання крові.
Як «доказ» фейкороби поширюють фото, на якому чоловік в російському однострої тримає пробірку з кульками синього кольору. Але правда полягає в тому, що на фото зображені льодяники для освіження подиху Cool Caps від компанії PaperMints. Популярними вони стали через їхні властивості, а також через привабливий дизайн у вигляді пробірки.
Ще один вкид — про те, що українські науковці вивели бойових птахів та комарів, але так і не змогли «виховати» бойових котиків.
— І оці коти-«зрадники» нібито перешкоджають передачі даних між підрозділами ЗСУ за допомогою Starlink, сідаючи на тарілку пристрою, — розповідає представниця «Ґвара медіа».
Насправді пристрій має функцію примусового нагрівання для видалення зледеніння і снігу та відчутно нагрівається. Через це він може приманювати, наприклад, котів, які відчувають тепло та хочуть погрітися.
— Тобто російська пропаганда буває дуже дивною. На своїх тренінгах з медіаграмотності ми акцентуємо увагу на тому, що бувають, дійсно, безглузді смішні фейки, але це не означає, що ми вже такі тут супер-експерти і можемо розвінчати будь-яку брехню.
Фахівчиня зауважує, що російська машина пропаганди і фейків досить потужна. Були кейси, над якими треба було й «попітніти»:
— У 2022 році ми працювали над дослідженням низки наративів про Харківщину, і один з найбільш серйозних був про те, що Київ нібито робить з Ізюма Бучу 2.0. Це поширювалося на багатьох офіційних російських майданчиках.
Аби довести правду, медійникам довелося дослідити і типи поховань в Ізюмі, і територію, де вони були здійснені, і дати, коли відбувалися ці поховання, і відвідати катівні…
Фактчекерка вважає, що для авдиторії АрміяInform буде цікаво почитати про російські міфи, які стосувалися української армії та нинішнього Головнокомандувача ЗСУ, ГУР, застосування поліцією зброї проти мітингувальників та були розвінчені «Ґвара медіа», а також дізнатися про низку «незалежних» телеграм-каналів, роботу яких насправді координує кремль через свої спецслужби.
Аби не піддаватися на маніпуляції російських «фейкометів», крім «Ґвара медіа», Алєся Ященко рекомендує читати такі незалежні фактчекінгові проєкти як StopFake, VoxCheck тощо.
Упродовж своєї діяльності медійники «Ґвара медіа» дійшли висновку, що, крім написання антифейкових матеріалів, потрібно розвивати медіаграмотність суспільства.
— Ми почали публікувати освітні тести в нашому боті, щоб наші читачі могли дізнатися, якими методами здійснюється перевірка, аби самостійно себе захистити від впливу дези. Крім того, проводимо тренінги з медіаграмотності. Наступний відбудеться вже 22 лютого.
Влітку 2023 року «Ґвара медіа» стали третім в Україні виданням, яке має членство в IFCN (International Fact-Checking Network) — міжнародний проєкт із фактчекінгу, заснований у 2015 році Інститутом вивчення медіа Пойнтера (Poynter Institute).
Мета цієї організації — сформувати спільноту надійних фактчекерів з усього світу. Її учасники розробили власний кодекс етики та процедуру перевірки інформації. А «Перевірка-бот» була рекомендована українцям Радою Національної безпеки та оборони.
За словами Алєсі Ященко, за два роки «великої» війни росії проти України рівень медіаграмотності виріс — люди вже самостійно можуть спростовувати не тільки прості вкиди країни-агресорки.
Для тих же, хто лише вчиться розвінчувати російські міфи, фахівчиня радить розділяти інформацію на факт і на судження.
— Тобто, наприклад, якщо хтось говорить, що знає, що Валерій Залужний приїздив до Офісу президента, і це свідчить про те, що його швидше за все звільнять, тут у нас умовно факт — це те, що джерело знає, що він нібито приїжджав до Офісу президента, а решта інформації — оціночне судження.
Фактчекерка наголошує, що коли інформація розбита на ці два підпункти, судження відразу відкидається, оскільки воно може бути суб’єктивним.
— Ми акцентуємося на факті і шукаємо — звідки це стало відомо, чому наше джерело так вважає. І ось тоді цей факт переходить в оціночне судження, тобто як факт — такого не було.
Фото з архіву Алєсі Ященко та «Ґвара медіа»
