ТЕМИ
#ТЕРОБОРОНА #СОЦЗАХИСТ #СПОРТ #РАШАБУМ #ЛАЙФХАКИ #ООС #КОРУПЦІЯ #ІНФОГРАФІКА

Ця теорія актуальна і досі. Історія практика українського рейдування Степана Фрасуляка

Історія Публікації
Прочитаєте за: 7 хв. 11 Лютого 2024, 10:11

Верховна Рада України внесла 120-річчя від дня народження підполковника УПА Степана Фрасуляка (1904–1951) до переліку пам’ятних дат і ювілеїв 2024 року.

Про постать цього непересічного українського військовика, першого історіографа та теоретика партизанської боротьби Української Повстанської Армії кореспонденту АрміяInform з передової сучасної російсько-української війни розповів кандидат історичних наук, молодший сержант Збройних Сил України Руслан Забілий.

Руслан Забілий

Добрим старшиною Степана Фрасуляка зробила ґрунтовна освіта

У міжвоєнний період серед молодих українців негусто було військовиків. Старше покоління, яке брало участь в Українській революції та війнах за державність 1917–1921 років, вже відходило, молоді ж не було де набути військового досвіду.

Через це під час Другої світової війни Українська Повстанська Армія й українське підпілля відчували постійний кадровий голод — гостру нестачу офіцерів і талановитих командирів.

На цьому тлі особливо виділяються постаті добре освічених кадрових старшин, які мали добру цивільну та військову освіту.

Степан Фрасуляк (у центрі) на святкуванні Різдва в пароха села Сенечів

Саме таким був Степан Фрасуляк — непересічний командир Української Повстанської Армії, талановитий військовик і добре навчений штабний офіцер.

Освіта вчителя, яку він здобув у 1920-ті роки, і закінчена 1939 року школа підхорунжих польської армії стали доброю базою загальних і спеціалізованих військових знань, які він глибоко розвинув, набувши досвіду збройної боротьби і командування підрозділами у лавах УПА.

Такі люди, як він, ставали командирами УПА та обіймали керівні посади в українському підпіллі.

До ОУН педагог прийшов через громадсько-політичну діяльність

Наприкінці 1920-х й упродовж 1930-х років Степан Фрасуляк вчителював і водночас активно займався громадською культурно-просвітницькою та політвиховною роботою.

Працюючи в селах Долинського повіту (нині це в межах Калуського району Івано-Франківської області), він організовував місцеві осередки молодіжної організації «Сокіл», брав участь у численних мистецьких вечорах і читаннях, виступав із промовами.

«Молодь цікаво святкувала Різдво, Великдень. Збиралися громадою в читальні на спільну молитву і вечерю. Після їх закінчення виступав Степан Фрасуляк чи хтось з поважних ґаздів з вітальною промовою і поздоровленням, а потім були колядки, віншування, щедрівки, виступав сільський хор», — писав Мирон Воробець про тогочасну діяльність майбутнього підполковника УПА.

Степан Фрасуляк добре знав історію українського війська й у цілому історію України, тож приділяв їм чималу увагу і в своїх шкільних викладах, і в позашкільній виховній роботі з молоддю.

Будучи патріотично налаштованою людиною, ще з часів навчання в Сокільській гімназії, де він здобував освіту, Фрасуляк зазнайомився і налагодив спілкування з багатьма членами Організації Українських Націоналістів.

Наприклад, вже в 1930-ті роки він затоваришував з відомим членом ОУН Василем Сидором, під командуванням якого потім воював у лавах оперативної групи УПА-Захід.

У лавах УПА педагог «Хмель» навчав «Тигрів» і «Оленів»

1939 року Степана Фрасуляка мобілізували до польської армії. В її складі він не лише пройшов початковий офіцерський вишкіл у школі підхорунжих, але й здобув перший бойовий досвід, воюючи з німцями під час нападу третього райху на Польщу.

Багаторічна учительська практика, військова освіта і практичний досвід бойових дій стали йому в пригоді під час організації старшинської школи УПА «Олені» та координації взаємодії підрозділів у межах оперативної групи УПА-Захід.

Командний склад старшинської школи «Олені» під час присяги

У процесі створення УПА впродовж 1943 року Степан Фрасуляк на псевдо «Хмель» створював вишкільні курені Української Народної Самооборони на Долинщині й облаштовував повстанські бази у горах.

Спочатку він командував вишкільним куренем Української Народної Самооборони «Гайдамаки», який постав за школи кадрів ОУН «Тигри» і зберігав цю назву до жовтня 1943 року.

А навесні 1944 року Степан Фрасуляк заснував старшинську школу «Олені», перший випуск якої навчав особисто. Згодом очільником «Оленів» став Федір Польовий на псевдо «Поль».

На чолі штабу «Говерля» у 1944–1948 роках

У червні 1944 року Степана Фрасуляка призначили на посаду шефа штабу Воєнної округи 4 «Говерля» — територіального об’єднання на правах дивізії, яке охоплювало всю сучасну Франківщину, а також частини Дрогобиччини, Гуцульщини та Чернівеччини.

На чолі штабу «Хмель» воював до 1948 року, якнайкраще застосовуючи здобуту освіту і набутий досвід для організації повстанських підрозділів, об’єднаних в тактичні відтинки.

Керуючи штабом, Степан Фрасуляк організовував і керував рейдами відділів «Говерлі», на основі здобутого в боях досвіду розробляв тактику бойових дій та рейдування.

Найбільшу увагу «Хмель» приділяв діяльності тактичного відтинку 23 «Магура», відділи та командирів якого особливо добре знав.

Наскільки можна судити з його пізніших праць, в цей час підполковник УПА не лише командував бойовими діями, але й глибоко аналізував окремі події, осмислював й опрацьовував здобутий досвід на теоретичному рівні.

«Українська партизанка» підполковника «Хмеля»

Найвідомішою працею Степана Фрасуляка стала його знаменита «Українська партизанка», написана на основі практичного досвіду бойових і рейдових дій.

Цю книгу можна назвати справжнім повстанським підручником, у якому викладено основні засади військового мистецтва Української Повстанської Армії.

Написана досвідченим педагогом на основі узагальненого досвіду формування дієвої партизанської армії та ведення успішних бойових дій на окупованій території, вона в багатьох моментах до сьогодні не втратила не лише історичного, але й суто прикладного військового значення.

Обкладинки «Української партизанки» Степана Фрасуляка: від підпільного видання до сучасної публікації 2022 року

«Українська партизанка» публікувалась у кількох варіантах як підпільно, так і за кордоном, в українській діаспорі.

Тоді книгу видавали з купюрами, змінюючи імена і прізвища згаданих в ній людей, щоб радянські спецслужби не могли їх вирахувати і репресувати.

Потім книгу перевидавали вже в 1990-ті роки, після відновлення української незалежності. Оригінал же «Української партизанки» вдалось віднайти в Галузевому архіві СБУ.

Степан Фрасуляк — перший історик УПА

З-поміж інших праць військовика слід згадати спогад «Промінь волі», в якому йдеться про ставлення селян до радянської, угорської та німецької окупаційної влади, які змінювала одна одну за короткий проміжок часу від 1939-го до 1941 року.

Надзвичайно цікавим є нарис «Між фронтами», в якому описано період переходу фронтів, який здійснили повстанці на території Івано-Франківської області у 1944 році.

Інша праця, яка називається «По Гуцульщині», розповідає про організацію, реорганізацію та планування бойових дій гуцульських повстанських підрозділів саме на Гуцульщині.

А в нарисі «Відтинок „Магура“» наведено системний огляд зародження збройного опору на теренах Калущини та Долинщини сучасної Івано-Франківської області.

 «Я як член ОУН і воїн УПА уважав своїм обов’язком зафіксувати те, що я особисто пережив і що мені на підставі архіву було знано… Уважаю я непростимим гріхом, щоби великі діла, які наші Герої писали кров’ю, мали пропасти», — писав підполковник УПА Степан Фрасуляк на псевдо «Хмель».

З огляду на зміст цих праць Степана Фрасуляка інколи цілком справедливо називають першим істориком Української Повстанської Армії.

Він дійсно став першим, хто зробив спробу на основі доступних йому матеріалів сформувати загальний наратив історії УПА.

Ба більше, відомо, що від проводу ОУН він отримав завдання написати комплексну загальну історію Української Повстанської Армії.

Про це згадується як у спогадах самого Степана Фрасуляка, так і в документах радянської розвідки, в яких стверджується, що після звільнення з посади шефа штабу Воєнної округи «Говерля» підполковник «Хмель» зосередився саме на цій справі.

Обкладинка збірки праць Степана Фрасуляка, яку уклав Руслан Забілий

Звичайно, для написання повноцінної історії Української Повстанської Армії Степану Фрасуляку гостро бракувало доступу до документів і свідчень учасників подій, несприятливими були й умови праці.

Однак, сходивши ногами всю сучасну Франківщину, він міг орієнтуватися на власні спогади і доступні документи.

Під цим кутом зору «Відтинок „Магура“», «Між фронтами» і «По Гуцульщині» можна вважати первинними підготовчими працями до написання в майбутньому загальної історії УПА.

Бій у Володимирці — пролог боротьби УПА проти нацистських окупантів — історик Іван Патриляк
Бій у Володимирці — пролог боротьби УПА проти нацистських окупантів — історик Іван Патриляк

Попри воєнне лихоліття, не забув Степан Фрасуляк також і про своє цивільне покликання вчителя.

Йому належить надзвичайно цікава праця «Українські повстанці і діти» — вдумливі замальовки про дітей, які були сучасниками, свідками і до певної міри учасниками українського визвольного руху.

У ній педагог описує ставлення повстанців до дітей і сприйняття дітьми вояків УПА, приділяючи увагу становленню діалогу між поколіннями українців.

Можливо, саме вона є головним доробком «Хмеля», адже в ній з минулого крізь сучасність він намагався провидіти в дітях українське майбутнє.

(матеріал вперше опубліковано 6.02.24, оновлено 11.02.24)

Кореспондент АрміяInform
Читайте нас в Telegram
В Одесі кількість загиблих внаслідок російської атаки зросла до 9, оголошено жалобу

В Одесі кількість загиблих внаслідок російської атаки зросла до 9, оголошено жалобу

В Одесі на місці російського удару по багатоповерхівці під завалами виявлено тіло девʼятої загиблої людини.

На Херсонщині внаслідок обстрілів пошкоджені об’єкти критичної інфраструктури

На Херсонщині внаслідок обстрілів пошкоджені об’єкти критичної інфраструктури

Внаслідок ворожих атак минулої доби у населених пунктах Херсонської області були влучання в об’єкти критичної інфраструктури.

Війська рф понад 220 разів обстріляли Запорізьку область

Війська рф понад 220 разів обстріляли Запорізьку область

Впродовж минулої доби російські війська завдали 221 удар по 10 населених пунктах Запорізької області.

У Чорному та Азовському морях ворог тримає по одному кораблю

У Чорному та Азовському морях ворог тримає по одному кораблю

У Чорному морі на бойовому чергуванні перебуває один російський військовий  корабель.

Вночі російські війська завдали ракетного удару по Дніпру

Вночі російські війська завдали ракетного удару по Дніпру

У неділю після опівночі російські війська завдали ракетного удару по Дніпру.

Генштаб ЗСУ: ворог наступає на семи напрямках, Сили оборони відбили понад 70 атак

Генштаб ЗСУ: ворог наступає на семи напрямках, Сили оборони відбили понад 70 атак

Протягом минулої доби на фронті відбулося 71 бойове зіткнення. Загалом ворог завдав 1 ракетного та 50 авіаційних ударів, здійснив 112 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах.

Захищаємо світ

00
00
00