Зміни внесено до постанови Кабінету Міністрів № 560. Вони передбачають автоматичне продовження більшості відстрочок, пріоритет оформлення в цифровому форматі через…
Практично всі зразки довгожителів на зброярському ринку мають у своїй архітектурі якусь визначальну особливість.
Гармату OTO Melara Mod 56 можна цілком зарахувати до таких, що створена за принципом «три в одній»: в її конструкцію закладені принципи гаубиці, протитанкового озброєння і навіть міномета. Знайомі з нею й українські гармаші.
На початку листопада 2022 міністерка оборони Іспанії Маргарита Роблес повідомляла, що Україна отримає батарею з шести легких гаубиць із навчанням українських військових.
А в березні 2023 року Президент України опублікував на своїй офіційній сторінці в соціальній мережі Х добірку фронтових світлин, де серед іншого озброєння була представлена саме OTO Melara Mod 56. Тож, розповісти в деталях про цю гармату є достатньо підстав.
Коли і 70-річчя — не межа…
Гармата Model 56 (або Mod. 56) — легка 105-мм буксирована гаубиця виробництва італійського військового виробника OTO Melara, що нині входить до багатопрофільного зброярського концерну Leonardo, заводи якого розташовані на Апеннінському півострові.
Модель 56 розробив італійський генерал артилерії Сальваторе Фускальді в 1956 році, тому вона й отримала відповідний номер. А саме її створення мало місце у відповідь на потребу спеціальної гірської бригади італійської армії «Альпіні» ( Alpini’s) у легкій, гнучкій та компактній гаубиці, яку можна було б легко використати у складних умовах гір та високогір’я. Зважаючи на те, що і в Україні далеко не скрізь рівнинні місцини, для ЗСУ вона точно не буде зайвою.
І те, що вона залишалася на озброєнні підрозділів упродовж майже сімдесяти років після появи гаубиці, є свідченням її якості.
Універсалізм у деталях
Хоча максимальна дальність стрільби цієї гаубиці обмежена — всього 10,5 км, вона досить універсальна, щоб її можна було використовувати як протитанкову зброю або навіть міномет. Завдяки гідропневматичній системі зменшення віддачі під стволом її максимальний кут піднесення досягає +65 градусів.
Отже, Mod. 56 може запускати снаряди параболічною траєкторією з майже вертикальним влучанням. Гармата оснащена вбудованим дульним гальмом із п’ятистулковою перегородкою. Дві складні напрямні з’єднані безпосередньо з віссю. Це зменшує віддачу і дає можливість повороту на 18 градусів, що робить гаубицю практично ідеальною зброєю і для стрільби прямим наведенням. Гармата також має запобіжний механізм, що оберігає від випадкового займання при заряджанні та захищає обслугу від травм.
За ваги трохи більше ніж 1200 кг ця гаубиця може буксируватись легкими вантажними автомобілями з максимальною швидкістю 70 км/год. Також її можна легко перекинути повітрям на гвинтокрилах класу UH-1 Iroquois або інших легких багатоцільових вертольотах. Зброю можуть перевозити навіть тварини або, як уже згадувалося, її можна розбирати та транспортувати частинами. Як тільки захисний щит буде видалено, Mod. 56 можливо перевозити і всередині бронетранспортера М113, який також є на озброєнні Сил оборони України.
Гарматний розрахунок може повністю розібрати цю гаубицю лише за 3 хвилини. Найбільша частина Mod. 56 важить 125 кг. Отже, навіть за недостатньої кількості транспортних засобів артилерійський розрахунок може завантажити її на машини лише найбільшими частинами і перенести на нову позицію менші частини самостійно. З огляду на це Mod. 56 має величезну тактичну перевагу перед іншою аналогічною зброєю.
Перемога над конкурентами
Будучи відносно недорогою у виробництві, простою в обслуговуванні та ремонті, Mod. 56 завоювала велику популярність у багатьох арміях світу. Наприкінці 1950-х років саме вона була обрана НАТО як легка польова гармата. На випробуваннях гармата від OTO Melara перевершила французьку артсистему 105/22. Саме вона замінила на озброєнні й американську 75-мм гірську гаубицю M1.
Зрештою, італійську Mod. 56 прийняли на озброєння навіть такі військові держави як Німеччина та Велика Британія. Фактично це був перший випадок, коли Сполучене Королівство закупило військову техніку в Італії. Цю гірську гаубицю експортували до Аргентини, Австралії, Канади та Нової Зеландії. Загалом цю гаубицю придбали понад 30 країн світу, і в більшості з них продовжують експлуатувати і сьогодні.
— Зброя легко розбирається на 12 компонентів, які можна транспортувати окремо. В італійській армії така особливість була передбачена для можливості переміщення вогневих засобів навіть за допомогою мулів. Без захисного щита гаубиця може транспортуватися усередині десантного відділення гусеничного бронетранспортера, — розповів у коментарі кореспонденту АрміяInform військовий експерт і директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець.
За його словами, ця зброя стала стандартним обладнанням артилерії мобільних сил Об’єднаного командування в Європі (AMF ACE Mobile Force (Land)) і до 1975 оснащувала батареї, надані Канадою, Бельгією, Німеччиною, Італією та Великою Британією.
До 1983 року було виготовлено понад 2600 таких гаубиць, з яких близько 340 використовували 5 бригад Альпійського артилерійського полку італійської армії та 185-ї десантно-артилерійської бригади «Фольгоре» (Brigata paracadutisti «Folgore» — італійською).
Утім, деякі іноземні армії зажадали свого «національного перекладу» OTO Melara Mod 56. У такий спосіб у ФРН з’явилася GebHaub 105 (гірська гаубиця 105) — модифікація створена для озброєння двох гірничо-артилерійських дивізіонів (225 і 235), яка відрізнялася новим стволом гармати німецького виробництва та допрацьованим дульним гальмом. Не відстали і в Піднебесній, де почали збирати свою національну Model 56 — китайська версія гаубиці, яку виробляє компанія Norinco.
У війнах по всьому світу
Гармати OTO Melara Mod 56 брали участь в бойових діях у 1982 році під час Фолклендської війни. Їх використала Аргентина. У Сполученому Королівстві тоді вже була нова легка гармата L118, яка могла вражати цілі на більшій дальності, але була важчою та її не могли перевозити в’ючні тварини. Проте британська армія використала Mod. 56 у Південному Ємені під час надзвичайної ситуації в Адені в 1963–1967 роках та конфлікту на Борнео між Індонезією та Малайзією того ж періоду.
Гаубиця OTO Melara брала участь у бойових діях під час війни у В’єтнамі, де її використовували австралійські та новозеландські війська. Також гармата застосовувалась у громадянській війні в Нігерії.
В усіх цих конфліктах гаубиця продемонструвала ефективність у всіх кліматичних зонах та зарекомендувала себе як надійна та грізна артилерійська система.
Відео: Гаубиця OTO Melara Mod 56. Відео: The Armourer’s Bench
