Водночас є питання, які потребують доопрацювання, адже поставити бійця у штат частини ще не означає повністю повернути його до виконання завдань. Зокрема, механізм потребує вирішення…
У попередніх публікаціях АрміяInform вже згадувався гусеничний бронетранспортер М113, який допомагає нашим захисникам виконувати бойові завдання на різних ділянках фронту.
Це легка, прудка машина, що позбавлена багатьох «дитячих хвороб», притаманних бойовим машинам піхоти (а М113 найчастіше порівнюють саме з БМП-1. — Авт.) радянської конструкції. І наші воїни вже встигли дати гідну позитивну оцінку бойовим можливостям закордонного БТРа.
А як щодо ремонтопридатності? Бо як і кожен механізм, будь-яка бойова техніка час від часу виходить з ладу. Не лише через бойові «травми», а й через інші фактори екстремальної експлуатації в умовах фронту. Кореспонденту нашого видання вдалося поспілкуватися з військовослужбовцями, які «ставлять у стрій» М113 у польовому пункті технічного обслуговування і ремонту.
Командир взводу ремонту бронетехніки головний сержант Михайло люб’язно дозволив оглянути своє «господарство». В мирному житті він механізатор агропідприємства, комбайнер зі стажем у декілька десятиліть.
— Не смійтеся, але М113 — це по суті той же самий комбайн. Тільки косить не пшеницю, а ворогів, — говорить вояк, демонструючи один з іноземних БТРів зі знятим двигуном.
На «движку» помічаємо емблему фірми Мерседес — трипроменеву зірку в колі.
— Так, це європейська модифікація М113 з двигуном фірми Mercedes. На «американцях» стоять детройтські дизелі. Аналогічні за компонуванням силові агрегати рухають популярні на українському ринку потужної агротехніки комбайни John Deer. Я сам не один рік працював на такому на полях під Києвом. Тому розібратися в ремонті «серця» цього БТРа не складно. Звісно, двигуни, які стоять на бойовій техніці, підсилені для військових потреб. Але конструкція загалом — та ж сама, — розповідає ремонтник-армієць.
З переваг, які відзначає командир механіків — доступність до вузлів та агрегатів машини.
— Відразу видно абсолютно інакшу інженерну школу. Проєктувальники і конструктори подбали не лише про комфорт екіпажу та десанту, але й про те, щоб під час ремонту у полі не треба було розбирати пів машини, аби дістатися до проблемного місця. До прикладу, в цьому медично-евакуаційному М113, — він показує рукою на БТР зі знятим двигуном. — Є проблеми із клапанами. Ми підігнали «ремлетючку» зі стрілою, без проблем зняли двигун. Зараз підвезуть необхідні деталі й проведемо заміну. Все поставимо назад і машина знову в строю!
Слід зазначити, що на медичному БТРі видно сліди того, що машина використовувалась на полі бою: розбита кулею фара, подряпини від уламків.
— «Стрілкотню» та навіть постріл з РПГ броня цього БТР тримає добре. Хоч і медичний евакуатор, але не беззубий. Зверху стоїть американський Browning М2,— розповідає Михайло. — Можна також ставити й американський автоматичний гранатомет. Кріплення однакове.
Далі він демонструє ще один М113 в модифікації «Піонер» — це вже машина ремвзводу, на якій витягують з поля бою техніку. Над обрізаним «носом» машини стирчать зубчаті ріжки.
— А це спеціальний пристрій для того, щоби водія не било гілками під час руху крізь ліс. Він їх, як секатором садовим, обрізає, — каже ремонтник. — А ще цей БТР плаває. Отут на носі, як і на наших БМП, є хвилеріз-поплавок. Він розкладається, якщо треба подолати водну перешкоду. Ну а в складеному стані — додатковий захист.
Михайло додає, що в машинах йому подобається ще й акуратність збирання. Ніде не підтікають рідини, в десантному відділенні на підлозі не утворюється калюжа з мастила та палива, як це буває в радянській бронетехніці. Усі ущільнювачі — живі й відмінно справляються з своїм функціоналом.
— Пам’ятаю, як ми на строковій під час навчань замазували щілини в БТР «гарматним салом», перед тим, як виконувати переправу через водну перешкоду. Тут цього робити не потрібно. Вся конструкція герметична, без додаткових маніпуляцій. Я десь читав, що ці БТРи американці розробляли з розрахунком використання під час ядерної війни. І десант та екіпаж мали бути надійно ізольовані від зовнішнього середовища, — говорить воїн.
І якщо відверто, то, зі слів армійського техніка, ремонтувати М113 доводиться не так часто, як, припустимо, радянські БМП чи БТР.
— Ми з хлопцями вже освоїли основні технологічні цикли і по двигунах, і по паливній системі, і по ходовій. Якщо комусь треба консультацію — звертайтесь, навчимо! — зазначає він на прощання.
Фото та відео автора
