Доброволець 57-ї бригади Олександр Роменський — один із тих, хто пройшов фронт, поранення, реабілітацію і нині шукає рівновагу між болем,…
Сержантський корпус НАТО завжди був орієнтиром для наших сержантів. Тепер ситуація дещо змінюється, і після початку широкомасштабного вторгнення наші військові отримують неоціненний бойовий досвід, якого досі не було в наших західних колег. Як нинішня ситуація вплинула на загальний рівень підготовки українських та «натівських» сержантів, кореспондент АрміяInform запитав у головного сержанта Збройних Сил України Олександра Косинського.
«Тепер і лекції, і заняття наші сержанти для колег з НАТО проводять»
— У нас є сержанти, які з «натівськими» колегами спілкуються на рівних. Тепер і лекції, і заняття наші сержанти для колег з Альянсу проводять. Старший майстер-сержант Роман Кузьменко, наприклад, це робить на регулярній основі. Я теж нещодавно брав участь у проведенні курсів для старшого сержантського складу Збройних Сил Ірландії. Читав їм лекцію про структуру нашого сержантського корпусу, систему підготовки, завдання та функції, досвід виконання бойових завдань українських сержантів… У нас є сержанти, які свого часу вийшли на певний рівень, знаючи англійську мову і пройшовши низку професійних курсів як за кордоном, так і в Україні, — каже головний сержант ЗСУ.
За його словами, нині сержанти НАТО просять українських колег розповідати про свій досвід.
— І вони дуже багато чого нині беруть від наших сержантів оперативного і стратегічного рівнів. Бо ці військовослужбовці — щодо бойового досвіду, стосовно того, що сержант на оперативному рівні має робити в умовах справжньої великої війни, — вже вище від своїх натівських колег. У нас є досвід, про який вони навіть не здогадуються, бо ніколи не воювали в таких умовах, — зазначає Олександр Косинський.
Він уточнює, що військові з країн-партнерів беруть участь у миротворчих, стабілізаційних операціях: Ірак, Афганістан, Сирія:
— Це зовсім інше, якщо порівнювати зі справжньою, широкомасштабною війною з однією з найбільших ядерних держав світу. Західні колеги беруть участь у бойових діях, коли є: перевага в артилерії, у силі, в технологіях, повне панування в повітрі, комфортні воєнні бази, налагоджена логістика, невисока інтенсивність боїв та одиничні втрати персоналу… Все це не те, що очікує на нашого бійця у бригаді ЗСУ, який веде бойові дії проти російських окупантів. Щоденні обстріли артилерією та авіацією, дрони-камікадзе, щоденні бої високої інтенсивності, втрати… І в таких умовах наш солдат чи сержант має віднайти у собі сили, не опустити руки і продовжувати битися…
«Оперативно-бойової вертикалі сержантського складу, яка функціонує у нас, у більшості збройних сил держав-членів НАТО немає»
Олександр Косинський додає, що в українського сержанта є на додачу ще й постійна робота з особовим складом в екстремальних умовах, де люди по-різному можуть реагувати на обстріли, штурми.
— Оцього досвіду в натівських колег немає. Взагалі, самої «оперативно-бойової» вертикалі сержантського складу, яка наразі функціонує в нас, у більшості збройних сил держав-членів НАТО немає. А в нас вона працює і показує, що є ефективною під час війни. І її треба розвивати надалі, — говорить головний сержант ЗСУ.
Він додає, що все це аналізується та добре видно з боку:
— Я постійно спілкуюся зі своїми західними колегами, і з офіцерами також, та й з фахівцями програм партнерства Альянсу також. У них дуже позитивні відгуки та оцінки щодо формування, становлення нашого сержантського корпусу, його функціонування в умовах війни та виконання бойових завдань сержантами на різних рівнях.
«В Альянсі військовий не стане сержантом, поки не буде експертом, майстром у володінні певними видами зброї, техніки»
Водночас Олександр Косинський зауважує, що наші сержанти тактичного рівня ще не зовсім досягли того рівня, який є в їхніх західних колег щодо індивідуальної підготовки:
— «Натівський» сержант — це еталон експерта по тому виду зброї, який належить до напряму його роботи. В Альянсі він не стане сержантом, поки не буде експертом, майстром у володінні певними видами зброї, техніки… Тобто досягне стандартів індивідуальної підготовки, оволодіє досконало своєю військово-обліковою спеціальністю, покаже найкращі результати у службі та виконанні завдань, як окрема бойова одиниця — щоб стати кандидатом у сержанти.
За словами Косинського, у НАТО професійний, компетентний, дисциплінований та мотивований сержант — це більшість середньостатистичних сержантів.
— Тобто весь сержантський корпус — це відповідний еталон професійності, братерство військових фахівців та лідерів. У нас нині, на жаль, немає достатньо часу, щоб сержанти досягали такого рівня. Частина професійних сержантів, яких ми ростили роками, або загинули, або звільнилися після поранень, або стали офіцерами. Взагалі плинність сержантського складу нині шалена. І якщо втрати в бою — це ще зрозуміло, то масове перетворення сержантів на офіцерів — це дійсно трагедія у формуванні кістяка професійного сержантського корпусу, створенні кадрового потенціалу. Ми готуємо сержантів тисячами, але… офіцерський корпус забирає до себе найкращих із них, у тому числі.
«Готуємо наших сержантів так, щоб вони не лише одним типом зброї володіли, а щоб весь екіпаж був взаємозамінний»
Олександр Косинський зазначає, що у ЗСУ вже є багато сержантів, які вміють добре використовувати різні типи зброї в бою, але загалом нашому сержантському корпусу ще треба трішки підрости до рівня підготовки військового НАТО.
— В Альянсі, щоб сержантом стати, треба 8–10 років прослужити. І ти маєш бути супер-експертом. Але є інші моменти… Ми готуємо наших сержантів так, щоб вони не лише одним типом зброї володіли, а щоб весь екіпаж (наприклад, бойової машини піхоти. — Ред.) був взаємозамінний. Це про універсальність. Наш сержант, крім того, що володіє зброєю, може ще сісти і поїхати на БМП, може її спорядити, завантажити боєкомплект, зарядити, цілевказання дати, може артилерію навести, управляти БПЛА тактичного рівня, — наголошує головний сержант ЗСУ.
І додає, що наш сержант може організувати на позиції побут: зробити імпровізований літній душ, зробити позицію повністю автономною, з підручних засобів побудувати більш-менш комфортні умови для відпочинку, несення служби, виконання бойових завдань особовим складом:
— У нього кмітливість і винахідливість працює дуже добре. Він може знайти вихід з будь-якої ситуації. У цьому теж є різниця. Завдяки нашому сержанту живучість підрозділу є набагато вищою. Це якщо казати за піхотних сержантів. Якщо ж говорити за сержантів, які нині працюють на західних артилерійських системах, працюють з безпілотними літальними комплексами, то ці військовослужбовці дуже серйозних вершин досягли.
Олександр Косинський підкреслює, що наші сержанти — командири гармат — дуже швидко опанували західні зразки зброї, як-от: M777, CAESAR, PzH2000, Archer.
— Навчальний курс для артилеристів у НАТО, взагалі, передбачає декількамісячне навчання, але наші хлопці, які вже мають певний досвід артилерійський, опановували західні зразки в загальному за місяць. Наші сержанти можуть своїми руками перебрати навіть деяку техніку і механізми. «Натівський» сержант ніколи цього робити не буде, бо в нього для цього є спеціаліст. Принаймні він звик, що в нього завжди поруч є спеціаліст, — наголошує головний сержант ЗСУ.
