Сьогодні Україна відзначає День працівників гідрометеорологічної служби. У Збройних Силах України цей фах також відіграє значну роль, адже без звіту метеослужби не злетить жоден бойовий літак.
Кореспондентка АрміяInform поспілкувалася з начальником метеорологічної служби відділу Сил підтримки Повітряного командування «Південь» підполковником Олександром Ткачуком та дізналася дещо більше про службу метеоролога в ЗСУ.
Закінчивши Воронезьке вище авіаційно-інженерне училище, Олександр відмовився залишитись на росії після розпаду СРСР.
— Звичайно, я написав рапорт, щоб служити в Україні, — пригадує чоловік. —Молодим лейтенантом я пройшов різні посади на військовому аеродромі міста Миколаєва, як кажуть, від і до.
Після завершення служби Олександр Ткачук 5 років жив цивільним життям, поки у 2015 році не отримав повістку. Спочатку закінчив курс підвищення кваліфікації, після якого був направлений на один з аеродромів південного регіону України, де обійняв посаду начальника метеорологічної групи цього ж аеродрому.
— Частина, у якій я служив за мобілізацією, тоді була оперативним аеродромом. Там базувалась авіаційна група — це кілька літаків, які несли бойове чергування у повітряному просторі. Після завершення мобілізації я вирішив продовжити службу, — розповідає Олександр.
«Хмарна» специфіка
За словами військового, завдяки гідрометеорологічній підтримці проводиться комплекс заходів, за яких можливо з’ясувати рівень прохідності військової техніки, зокрема, форсування річок, а також визначити рівень хвилювання моря для планування бойових завдань, що забезпечуються плавзасобами.
— Метеорологічна служба повітряного командування займається забезпеченням керівництва, льотного складу та підрозділів всіма видами метеорологічної інформації, необхідної для планування операцій, виконання бойових завдань та забезпечення безпеки польотів. А якщо простіше пояснити, то головне завдання — забезпечити авіацію всіма необхідними даними, — говорить підполковник. — Існують такі метеорологічні параметри, які суттєво впливають на застосування авіації як у мирний, так і у воєнний час. Кожен зліт та посадка літака відбуваються, враховуючи погодні умови.
Перед бойовим завданням, яке має виконувати льотний склад, метеорологи доповідають погодні умови на своєму та запасних аеродромах, по маршруту польоту і в районі виконання бойових дій. Якщо умови не відповідають необхідним вимогам, то зліт не здійсниться.
— Регулярно, декілька разів на добу, наша служба планово й позапланово звітує та доповідає керівництву, і залежно від погодного прогнозу командир приймає рішення щодо застосування авіації та робить висновок щодо ймовірних дій ворога. На «шахедів», наприклад, погодні умови, крім сильного зустрічного вітру, майже не впливають, бо вони застосовуються по заданих координатах. Що стосується ворожих розвідувальних дронів, то їх можна не очікувати за низької хмарності, — розповів Олександр Ткачук.
За лаштунками прогнозів погоди
— У районі відповідальності повітряного командування «Південь» на оперативних аеродромах цілодобово та щогодини здійснюються метеорологічні спостереження. Якщо це складні метеоумови — тоді кожні пів години, — повідомив Олександр.
Крім того, у метеослужби є мобільні групи, які виконують завдання на лінії зіткнення з ворогом, там вони підтримують нашу авіацію.
— Коли західні партнери нададуть нам літаки F-16, доведеться опанувати нове обладнання, адже вимоги до підтримки цих літаків дещо інші, аеродроми повинні обладнуватись необхідними приладами, — зауважив військовий.
Спираючись на досвід опанування українськими захисниками різноманітних зразків західної техніки, складність новітнього обладнання не стане перепоною метеорологам Повітряних Сил та українським пілотам для того, щоб робити рашистам «погану погоду з рясними опадами».
В Україні на даний момент фахівців військової метеорології готують на кафедрі військової підготовки в Одеському державному екологічному університеті.
Фото автора та служби зв’язків з громадськістю повітряного командування «Південь»
