Нині понад 30% українських територій заміновано. Близько 174 тисяч квадратних кілометрів забруднені мінами та нерозірваними боєприпасами. Тому саме в сфері гуманітарного розмінування відкрив свій бізнес ветеран ЗСУ Віталій Кучеренко. Про те, як відбувається очищення територій від вибухонебезпечних предметів на Житомирщині, кореспондентка АрміяInform дізналась під час престуру, організованого Українським ветеранським фондом за сприяння Міжнародного фонду «Відродження».
Нерозірвані снаряди, залишені ворогом міни та боєприпаси становлять небезпеку мирним мешканцям, люди живуть у страху наткнутись на мінну пастку, нерідко трапляються трагічні випадки.
Тож з чого ж починається гуманітарне розмінування? Територіальна громада, на території якої відбувалися бойові дії, подає запит щодо необхідності перевірки.
— Тергромада звертається безпосередньо до компанії «ГК ГРУП» щодо потреби гуманітарного розмінування. Наприклад, повідомляє, що зафіксовано артилерійський обстріл певних населених пунктів або їхньою територією проходили колони з ворожою технікою — це означає, що територія має пройти хоча б нетехнічне обстеження. Після цього ми подаємо запит у Центр протимінної діяльності, щоб отримати дозвіл на нетехнічне чи технічне обстеження, — розповідає операційний менеджер «ГК ГРУП» Гліб Малінко.
У цей час над нами злітає безпілотник — група гуманітарного розмінування розпочинає роботу. Довкола — потенційно забруднена територія, і хоча зараз в цьому селі ніхто не живе, його варто перевірити.
— Зараз ми обстежуємо територію громади, яка до нас звернулась, і вже виявили бліндажі та окопи. Розпитали місцевих мешканців, які бойові дії відбувались у цій місцевості — дізнались, що тут були прильоти касетних боєприпасів і «Градів», шукаємо також залишки БМП, тобто те, що не здетонувало. Близько 20% касетних боєприпасів не детонують, тож вони становлять загрозу, — розповідає начальник групи гуманітарного розмінування «ГК ГРУП» Олег Ісаєв. — При погодженні з місцевою владою застосовуємо дрон, здійснюємо фото- та відеофіксацію. А згодом, якщо виявимо вибухонебезпечні предмети, будемо розбивати територію на полігони та наносити їх на карту.
З шести сіл громади вже здійснено нетехнічне обстеження трьох, у разі виявлення вибухонебезпечних предметів, координати і звіти передають підрозділам ДСНС для знешкодження знайдених об’єктів.
— Вилучення чи знешкодження вибухонебезпечних предметів здійснюється представниками ДСНС. Після цього подається заява про очищення території, і нами, і обласною військовою адміністрацією, надсилається повідомлення, що територія є безпечною, сюди можуть повертатися люди, аграрні підприємства можуть працювати на земельних угіддях тощо. Тобто територія офіційно вилучається з переліку забруднених, — зазначає Гліб Малінко.
Розмінування — це не лише безпосереднє очищення території від небезпечних предметів, процес потребує детального документального оформлення. Саме цю роботу виконує один з ветеранів ЗСУ, що працює в компанії, заступник директора ТОВ «ГК ГРУП» та інженер з контролю якості Ілля Сільт. Після проведення гуманітарного розмінування він засвідчує результати і займається оформленням документів, подає їх у місцеві ради, і тоді населення може повертатися на перевірену територію.
— Останні роки служби у ЗСУ я працював в управлінні протимінної діяльності, тож після звільнення мені запропонували посаду в цій компанії. В мої обов’язки входить організація та технічне супроводження роботи, вся супровідна документація, опрацювання процедури і внутрішній контроль якості, — зазначає Ілля Сільт. — Сьогодні це дуже важлива робота, нині від неї залежить життя мирного населення, багато територій заміновано і щотижня люди зазнають поранень і гинуть через нерозірвані міни і снаряди.
Як колишній військовий, Ілля Сільт з власного досвіду підтвердив, що після 30 років у війську важко інтегруватись у цивільне життя, особливо на першому етапі. Тож компанія охоче приймає ветеранів на роботу, сприяє у проходженні навчання у Центрі підготовки гуманітарного розмінування, а також залучає їх до консультацій в роботі. Загалом в компанії працює 15 осіб, а з урахуванням розширення територій, які потребуватимуть розмінування, кількість груп планується збільшити. Працівники компанії пройшли навчання, отримали сертифікат та здобули професію «демінер». Важливо, що сертифікація відбувається не лише на національному рівні, але й згідно зі стандартами International MineAction Standards (IMAS), лише після надається допуск до технічного розмінування.
Директор компанії «ГК ГРУП» — один із переможців конкурсної програми Українського ветеранського фонду #ВАРТО. Співпраця з фондом дала поштовх до запуску цього проєкту, за кошти гранту були придбані спеціальні засоби, які допомагають у гуманітарному розмінуванні: дрони, металошукачі та далекоміри.
— Віталій Кучеренко взяв участь у програмі #ВАРТО — одній з перших, організованих фондом, і здобув грант на суму близько мільйона гривень. Крім того, він долучався до створення законопроєкту щодо протимінної діяльності. Розуміючи, що це буде необхідно для держави у найближчі роки, він написав проєкт і отримав грант, тож сьогодні, презентуючи нові програми УВФ, ми наводимо приклад Віталія як зразок успішного ветеранського бізнесу, — зазначає заступник виконавчого директора Українського ветеранського фонду Віта Костик.
За її словами, Віталій Кучеренко — не лише успішний ветеран-підприємець, його проєкт має величезне соціальне значення, адже, крім місії гуманітарного розмінування, він сприяє інтеграції ветеранів у мирне життя, а також досить ефективний як ментор в сфері ветеранського бізнесу, адже втілює в собі нові можливості для ветеранів російсько-української війни.
За статистикою, 28% ветеранів наразі не працевлаштовані, їх потрібно забезпечити робочими місцями. Тож програми УВФ надають можливість ветеранам відкрити власний бізнес і реалізуватися в цьому. Водночас такі ветерани працевлаштовують побратимів.
— Якщо говорити про реінтеграцію ветеранів, то ми проводили дослідження щодо їхнього працевлаштування, яке показало, що 97% топових компаній готові працевлаштовувати ветеранів. Однак 67% з них не знають, як їх адаптувати, і тільки 18% уже адаптують ветеранів до цивільного життя. Для цього потрібна розробка спеціальних програм і залучення психологів, тому що головна складова цього процесу — як сприймуть ветерана в компанії — починаючи від кабінету кадровика і до безпосередніх колег та всього колективу, — підкреслила представниця Українського ветеранського фонду.
