Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Ротація — це регулярна заміна особового складу, підрозділів або військових частин, що виконують завдання у важких умовах через певний час. Військові повертаються із зони бойових дій фізично і морально виснажені. У більшості — власне ліжко і домашня їжа — це те, чого вони потребують найбільше. Водночас турбота про стабільний емоційний стан є надважливою, адже на ньому тримаються решта фізичних, фізіологічних і побутових активностей. А у військових, які приїхали додому, іноді просто не вистачає сил на емоції чи розмови, і вони потребують спокою і підтримки.
— Якщо це коротка ротація — всього 3-5 днів чи тиждень, а потім військовий повертається на фронт — то про специфічну допомогу не йдеться. Люди на війні дуже виснажуються не тільки психологічно, а й фізично, їм потрібно дуже якісно відпочити. Виконати підтримувальну роль і стати ключовим моментом відновлення можуть саме базові речі, — зазначила у прямому ефірі на сторінці ГО Безбар’єрність та Координаційний центр КМУ / Mental Health UA Ксенія Возніцина, неврологиня, директорка Центру психічного здоров’я та реабілітації “Лісова поляна” МОЗ України.
Отже, чим можуть допомогти близькі?
- Забезпечити якісне домашнє харчування.
- Організувати родинний затишок. Не треба запрошувати багато гостей чи залучати рідну людину до побутових справ.
- Подбати про те, щоб не було багато звукових навантажень і яскравого світла.
- Дати можливість добре висипатися у темній та прохолодній кімнаті. А якщо людині складно заснути — робити разом дихальні вправи та гуляти перед сном.
- Чітко інформувати про найближчі спільні плани. Все детально проговорювати, але не забувати питати згоди.
Такі специфічні прояви, як посилена роздратованість, тривожність, агресивна поведінка, потребують обережної розмови і спокійного ставлення. Фахівці радять не запитувати дуже багато, а просто дати знати: я тут, я готовий або готова тебе послухати, коли в тебе буде на це бажання.
— Не примушуйте людину говорити. Якщо вона зараз не хоче і не може — не силуйте. Це не тому, що рідний вас зневажає. Це може бути стан, у якому хочеться тиші, або бажання уникати тяжких спогадів. Та й взагалі до людей, які повертаються з фронту, попри всі їхні особливості характеру і здоров’я має бути беззаперечна повага у суспільстві. Ці бійці зробили все для того, щоб ми могли жити. Я часто чую, що люди хочуть подякувати чи якось виразити свої почуття до людини, яку вони побачили на вулиці, але якось ніяковіють, опускають очі. А от наберіться сили та просто скажіть: «Дякую за службу!» — радить Ксенія Возніцина.
Цикл ефірів з фахівцями відбувається у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я, що впроваджується за ініціативою першої леді Олени Зеленської.
Більше про підтримку себе та людей поруч — на https://bf.in.ua/turbota
Підготувала Леся Медведенко
