Чоловік систематично поширював інформацію з обмеженим доступом, перешкоджаючи комплектуванню Сил оборони України та сприяючи, таким чином, загарбницько-окупаційній армії російської федерації. Про це стало…
Застосування українськими підрозділами проти ворожих цілей далекобійних ракет ATACMS, про що недавно заявив Президент України Володимир Зеленський, свідчить принаймні про два факти. Військова допомога іноземних партнерів, зокрема США, виведена на новий, вищий рівень, а слова політиків про те, що, незважаючи ні на що, колективний Захід не втомиться допомагати Україні, не є порожнім звуком. Останнє не може не бентежити російських загарбників, яким тепер доведеться підраховувати свої втрати від прильотів снарядів американської Армійської тактичної ракетної системи (ATACMS), про яку ми отримали нагоду розповісти детальніше.
Офіційно постачання ATACMS підтвердили й у Білому домі.
— Ми вважаємо, що ці ATACMS забезпечать значне посилення бойових спроможностей України без ризику для нашої військової готовності, — заявила речниця Ради національної безпеки Едріенн Вотсон. Вона уточнила, що поставлені Україні ракети мають радіус дії 165 кілометрів.
Зважаючи на цю заяву представниці офіційного Вашингтона, до України були доправлені ракети ATACMS BLOCK I.
Довідково. Оперативно-тактичний ракетний комплекс ATACMS (Army Tactical Missile System) призначений для ураження точкових цілей, як-от: командні пункти, пускові установки ракет, об’єкти ППО, вузли зв’язку, склади ПММ, розташовані в глибині оборони противника, в будь-яких погодних умовах і в будь-який час доби. Для запуску ракети використовується модернізована пускова установка M270 залпового вогню системи MLRS (Multiple Launch Rocket System).
На цей момент проєкт ATACMS має кілька варіантів ракет, про які АрміяInform докладно розповідала у своїх попередніх матеріалах.
Зважаючи на інформацію офіційного Вашингтона про передачу Україні ракет саме з касетними боєприпасами, зосередимося саме на цьому типі озброєння.
Касетна бойова частина М39
Боєголовка М39 складається з алюмінієвої обичайки із силовими елементами, передньої та задньої переборками (по суті, це своєрідна «металева бочка». — Авт.). У центрі боєголовки — циліндричний канал, усередині якого розміщена кабельна траса. Бойова частина містить систему підриву, що забезпечує руйнування обичайки та розведення суббоєприпасів M74 у потрібний момент часу.
Суббоєприпас M74
Суббоєприпас M74 — це заповнена вибуховою речовиною сталева оболонка. Після зіткнення ракети з ціллю та вибуху кожен суббоєприпас розлітається на велику кількість фрагментів. Радіус ураження живої сили кожного фрагмента — 15 метрів, загальна площа враження касетною ракетою — понад 30 тисяч квадратних метрів.
— Питання таки зрушило з місця й нам надали ракети ATACMS. Сподіваюсь, буде й наступний крок, коли вони будуть постачатися й у варіантах, якими можна буде бити і по броньованих системах оборони ворога. Тобто з фугасною боєголовкою, — про таке в ексклюзивному коментарі кореспонденту АрміяInform розповів колишній заступник начальника Генерального штабу ЗС України, кандидат військових наук, доктор технічних наук, професор генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко.
При цьому він нагадав, що в завдаванні значних уражень ворожим об’єктам до операцій з ліквідації ворожої техніки та живої сили на аеродромах у Луганську та Бердянську ЗСУ використовували крилаті ракети Storm Shadow і SCALP, які нам, відповідно, надають британські та французькі партнери. Але це — виключно повітряна платформа. З наданням ATACMS настала нова фаза застосування. Тим більше, що таке рішення від американської адміністрації може спонукати й наших німецьких партнерів до передачі Україні крилатих ракет Taurus.
— Щодо самих ракет ATACMS з касетними боєголовками, то з точки зору того, що нам потрібна вся палітра засобів ураження, таке рішення американської сторони є надзвичайно добрим. Але наголошу: цієї зброї нам недостатньо для пробиття «коридорів» у другій і третій «суровікінських» лініях оборони для виходу на оперативний простір, — констатував ексзаступник начальника Генштабу ЗСУ.
За його словами, касетні боєголовки проти того ж Керченського мосту — це також не варіант.
— А от проти літаків і гелікоптерів, розміщених на аеродромах просто неба чи в легких укриттях, ці ракети в змозі спрацювати, що вони й довели. Адже такі боєприпаси можуть вражати легкоброньовану техніку, якою є літальні апарати, — резюмував свій коментар генерал Ігор Романенко.
— Свого часу в інтерв’ю виданню The Drive очільник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов пояснив, що, крім самого факту передачі ATACMS, необхідно розуміти, що їхній вплив на поле бою залежить і від кількості, — наголосив у розмові з кореспондентом АрміяInform військовий експерт і директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець.
Як зазначив експерт, аргументація потреби в них максимально проста: ворог перемістив більшість командних пунктів та складів на відстань понад 85 км. Тобто поза межі дії ракет GMLRS для HIMARS. Але це не єдина ціль для цих ракет — пріоритетом для них, як, до речі, багаторазово зазначав Defense Express, є авіабази, для чого ідеально підходять ATACMS у касетному виконанні.
— І в цій ситуації вкрай важливо розуміти, що таких ракет необхідно багато, як враховуючи кількість цілей для них, так і для забезпечення систематичності таких ударів. Й очільник ГУР прямо зазначив, що якщо ЗСУ отримають умовно 100 ракет — це не змінить ситуації. Мова має йти про сотні ATACMS, — констатував Сергій Згурець.
Представник Defense Express проаналізував ті обставини, що якщо брати дальність у 165 км, то тоді в зоні враження ЗСУ опиняється лише ряд потенційних цілей у вигляді аеродромів — вже «впольовані» — під Бердянськом та Луганськом, а також ще цілей під Джанкоєм. Водночас, за словами Згурця, існує і значна кількість інших, не менш важливих ворожих об’єктів на більшості окупованої території України, окрім більшої частини Криму, хоча мис Тарханкут потрапляє в зону дії.
— А коли мова йде про 300 км, то жодної варіативності вже немає, бо в зоні враження опиняються вся окупована територія України, навіть з поточних можливих пускових районів, — резюмував свій коментар Сергій Згурець.
