Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 6 грудня 2025 року Президент України присвоїв 152 окремій єгерській бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України…
Оксана — новобранець ЗСУ. Їй 30 років. І вона мріє стати офіцером.
Як це — у цивільному житті бути на керівній посаді, а в армії стати звичайним солдатом? Про це кореспонденти АрміяInform поговорили із героїнею нашого матеріалу.
— Я все життя мріяла стати або військовою, або поліцейською. Нині досягла своєї мети — я військовослужбовець ЗС України, — розповідає Оксана.
Вона каже, що прийти до війська її надихнув приклад чоловіка:
— Він — мій янгол, моя опора, також служить у ЗСУ. Чоловік зараз підтримує мене, за можливості, приїжджає. Вірить у мене. Каже, що я молодець.
Дівчина згадує, що коли її мати дізналася про рішення доньки вступити до лав Збройних Сил України, то спочатку дуже переживала.
— А потім мати змирилася. Вона знає, що я сильна, що все витримаю, — пояснює Оксана.
Нині вона проходить загальновійськову підготовку:
— Справляюся добре. Єдине, що повзати по землі поки найважче, — сміється дівчина.
До армії вона займала керівну посаду у в одній з провідних компаній, яка займається доставкою.
— Перехід від цивільного життя до військового у мене відбувся нормально. Нині я солдат, але мрію стати офіцером. Йтиму наполегливо до своєї мети, — обіцяє військова.
Дівчатам, які теж хочуть йти до війська, Оксана радить не сумніватись у собі:
— Ми жінки, ми витривалі, отже все подолаємо. Не треба нічого боятись. Від хлопців, які служать зі мною, відчуваю підтримку. Тут ніхто нікого не ділить за гендерним принципом. І кожна жінка, яка прийшла до війська, має знати, що вимоги тут до всіх однакові.
Фото Дмитра Юрченка
