Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
У Києві в межах проєкту громадської організації «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім» відбулася стратегічна сесія робочої групи «Гуманітарна політика» Кримської платформи, де обговорювалися питання щодо формування державної інформаційної політики у процесі й після деокупації Криму.
Метою проєкту є створення базового документа з рекомендаціями щодо формування і реалізації державної гуманітарної політики реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь. Тож на обговорення стратегії деокупації і напрацювання конкретних пропозицій щодо реінтеграції Криму експерти зібралися за останній місяць уже втретє. Цього разу обмінювалися думками медійники: редактори видань і телеканалів, кореспонденти. Співкоординаторами групи були доцентка факультету журналістики Стамбульського університету (Туреччина), членкиня Меджлісу кримськотатарського народу, експертка групи «Гуманітарна політика» Експертної мережі Кримської платформи Гаяна Юксель, а також головний редактор газети «Кримська світлиця», координатор гуманітарної групи Кримської платформи Андрій Щекун.
У заході також взяли участь представники державних органів влади. Зокрема, представник Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Володимир Ляшенко, представник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Максим Майоров, завідувачка сектору видавничої справи Державного комітету телебачення і радіомовлення України Людмила Щекун.
Під час стратегічної сесії міркували про загальну державну інформаційну політику України після деокупації Криму, взаємодію медійного сектору та військово-цивільних адміністрацій у перший період деокупації, необхідність підтримки і розвитку ЗМІ та медійних ресурсів корінних народів України, пропозиції змін до чинного законодавства України щодо інформаційної сфери в контексті деокупації Криму, форми та методи роботи кримських ЗМІ та інформаційного-медійного середовища після деокупації, зокрема питання відновлення інфраструктури, забезпечення матеріально-технічної бази, формування творчих колективів, кадрове забезпечення та питання люстрації в журналістському середовищі тощо. Також значну увагу було приділено поверненню та збереженню української державної ідентичності, формуванню проукраїнського світогляду, популяризації української культури, мови, а водночас ліквідації пропагандистських наслідків окупації в медійному середовищі, протидії пропаганді після деокупації тощо.
Своїм баченням в офлайн і в онлайн-включеннях ділилися провідна експертка програми Безпекових студій (інформаційна безпека) Юлія Каздобіна, тележурналіст Осман Пашаєв, головний редактор сайту BlackSeaNews Андрій Клименко, кореспондентка та ведуча телеканалу АТР Гульсум Халілова, історик, дипломат, голова Центру Західнобалканських студій, Посол України в Хорватії та БіГ, а також заступник Постійного представника Президента України в АРК Олександр Левченко, секретар Національної спілки журналістів України Микола Семена, кримський журналіст, у 2014–2017 роках — керівник, редактор та ведучий телепроєкту «Крим. Реалії», а нині — ведучий програми «Новини Приазов’я» Олександр Янковський та інші експерти.
«Основним завданням для експертів є узагальнення попередніх концепцій державної політики та напрацювань громадянського суспільства у сфері державної політики щодо деокупації та реінтеграції ТОТ АР Крим та м. Севастополя у 4 сферах: освітньо-науковій, релігійній, культурній, інформаційній; ґрунтовний аналіз поточної ситуації на Кримському півострові у цих сферах, визначення викликів, ризиків та загроз, які постануть під час реінтеграції, а також напрацювання рекомендацій до формування та реалізації державної політики з метою подолання цих викликів. Також варто підкреслити, що розроблені рекомендації можуть у подальшому бути використані державними органами влади в процесі формування державної політики щодо деокупації та реінтеграції інших окупованих територій», — наголосив керівник проєкту, координатор групи «Гуманітарна політика» експертної мережі Кримської платформи Андрій Щекун.
Від початку широкомасштабного вторгнення росії підхід з боку державної влади України щодо відновлення контролю над Кримом змінився з політико-дипломатичного на військово-політичний, про що свідчать регулярні заяви керівництва України та дії ЗСУ. Тож у швидкоплинних умовах війни необхідно вже зараз готуватися до реінтеграції Криму після деокупації, яка може відбутися досить швидко, зокрема, завдяки злагодженим діям військових. До цього має бути добре підготовленим насамперед українське законодавство, аби не виникало проблем постфактум. Але водночас чи не найважливішим чинником формування позитивного іміджу української влади та Збройних Сил України як на деокупованих територіях, так і загалом в Україні та світі — є ЗМІ. Тож інформаційна політика держави має стати гарантією закріплення військових перемог.
Фото Дмитра Юрченка
