Наш кореспондент поспілкувався з інструктором одного з підрозділів, де навчають операторів наземних роботизованих комплексів. Він людина скромна, тому представляється коротко…
Склад Десантно-штурмових військ ЗСУ зараз міг би бути геть інакшим, якби у перші роки відновлення Україною незалежності етнічні українці, які проходили службу у десантній військовій частині на Львівщині, не проявили державне мислення та стійкість у відстоюванні національних інтересів.
Про це кореспондентам АрміяІnform під час інтерв’ю розповів начальник Національного університету оборони України генерал-полковник Михайло Коваль. Адже він був безпосереднім учасником тих подій.
З його слів, у березні 1992 року, коли національні Збройні Сили України були вже створені, військові частини повітряно-десантних військ колишньої радянської армії, що базувалися на теренах України, все ще підпорядковувались москві. Адже були частиною стратегічних сил разом із Чорноморським флотом. Михайло Коваль на той час був заступником начальника 224-го Навчального центру підготовки молодших спеціалістів повітрянодесантних бригад — підрозділу, що готував молодших спеціалістів для ПДВ усього колишнього срср. Місце базування — Хирів на Львівщині. Саме на базі цього з’єднання згодом буде сформовану одну з найкращих військових частин українського десанту — 80-ту окрему десантно-штурмову бригаду.
— Був прецедент, що десантну дивізію ПДВ, яка дислокувалась на Одещині, було розділено між Молдовою, Україною і росією. Усі найбільш боєздатні військові частини дісталися рф. І були виведені на її територію. Тепер вони воюють проти нас, — зазначив генерал-полковник Михайло Коваль.
Така доля очікувала і нинішню 80-ку: ешелонами із станції Хирів особовий склад, майно та бойову техніку планувалося вивезти на територію росії. Пункт призначення — станція Сєнная, поблизу міста Енгельс на поволжі.
— Аби цьому зарадити, етнічні українці, які проходили службу в Хирові, повинні були діяти рішуче, аби не дати цим планам втілитись у життя, — зазначає генерал-полковник Михайло Коваль. — Перше, що зробив, аби не допустити відтоку унікального військового підрозділу з території України, отримав на своє ім’я під підпис у таємній частині бойовий прапор, грамоти Верховної Ради та установчі документи. Без них переміщення військового підрозділу деінде не можливе з юридичного боку.
— Ми заблокували на летовищі в Черлянах два підрозділи з Псковської дивізії ПДВ, які прислали для «допомоги». А ще… арештував двох московських генералів Чіндарова і Сорокіна, які мали контролювати відбуття бригади на територію росії!росіяни не отримали нічого з нашої частини. Ми не віддали ані цвяха! Зброя, техніка, майно — усе залишилось, — розповів нашим журналістам Михайло Коваль.
