У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
Ми вже розповідали, як галицькі пошуковці, учасники громадської організації «Пошук літаків ДСВ в Україні» проводять тури з пошуку місць падіння літаків у Карпатах під час Другої світової війни, паралельно збираючи донати на підтримку Збройних Сил України. І ось хлопці повернулися з чергової поїздки і — з черговим здобутком. Вони знайшли у Карпатах місце падіння ще одного збитого у роки Другої світової війни літака й, ба більше — встановили особи 5 членів екіпажу цього німецького «Хейнкеля»!
— Коли ми їхали на Франківщину, достеменно про цей літак нічого не було відомо — лише легенда з оповідок місцевих мешканців, які щось чули від старожилів, — розповів кореспонденту АрміяInform один із засновників ГО «Пошук літаків ДСВ в Україні», автор серії книг «Пошук літаків ДСВ в Україні» Андрій Кір’янов. — Але навіть ці відомості не дозволяли бодай приблизно встановити місце падіння літака…
За цією легендою, коли літак пролітав над гуцульським селом, з нього скидали каністри з бензином. «Була команда спалити село, — свідчили старожили. — Усі люди повтікали та сховалися. Але потім літак збили з рушниць, і він впав, зачепивши дерева. Все в лісі горіло три дні, ніхто не міг підійти близько до місця. Від пілотів нічого не лишилося, згоріло все. Багато каністр та бачків люди визбирали в селі та поряд і залишили собі… Німців у селі вже не було — тому люди після пожежі йшли на місце та збирали блєхі для господарства. По лісі було розкидано багато документів з літака…»
Так вдалося знайти місце падіння — в яру за селом. Місцевість важкодоступна. Пошуковці розповідають, що сигналів у металошукачів спочатку було небагато, але ставало дедалі більше. І раптом хлопці знайшли особистий жетон пілота.
— Отже, визначити екіпаж було лише питанням часу та техніки! — продовжує розповідь Андрій Кір’янов.
Окрім жетона, пошуковці знайшли на місці авіатрощі багато згорілого дюралюмінію та велику кількість деталей і уламків літака, гільзи калібрів 7,92 та 12,7 мм, шматки плавленого алюмінію, частини обшивки літака, моторні деталі, елементи конструкції, скління кабіни, залишки іншого обладнання. За ними відразу ж визначили його тип: це був однозначно «Хейнкель» — німецький літак Не 111.
— Ці жетони також кажуть за цей літак. Визначили екіпаж, що складався з 5 осіб, — додає Андрій. — Визначили траєкторію падіння літака: все ж таки він десь врізався зверху гори і, палаючи, падав по схилу донизу.
Архівний пошук дав свої результати. За знайденими жетоном та уламками літака пошуковці встановили, що це — літак із бортовим номером 700723, що здійснював політ за маршрутом Мелець (Польща) — Ожидів (Україна). Приналежність — ескадра KG27. Вантаж невідомий. Літак, що прямував до Бродівського котла, зник 19 липня 1944 року. Так само зниклими безвісти досі вважаються п’ятеро членів його екіпажу, оберфельдфебель Фрідріх Лоренцен, оберєфрейтор Теодор Грубер, оберєфрейтор Альфред Руддігкейт, оберєфрейтор Вільгельм Скотті та єфрейтор Франц-Йозеф Шутц.
— У районі Львова літак міняє курс і повертається на територію Польщі, але — іншим маршрутом, південніше на 120 кілометрів та через гори, — завершує розповідь про долю літака та його екіпажу пошуковець. — Можливо, зрозумівши, що територія призначення вже була під радянською армією і лінія фронту змістилася на захід. Тому безпечніше було повертатися якнайдалі від можливих атак та лінії фронту. І вже тут літак зачепив верхівки дерев на висоті понад 950 метрів і впав. Можливо, був збитий.
На місці падіння літака — на великому камені, пошуковці встановили табличку з прізвищами пілотів та датою їхньої загибелі.
— Відтак, ще одне місце падіння літака в Карпатах знайдено та відмічено, — підсумовує Андрій Кір’янов. — Велика подяка всім, хто долучився, та місцевим мешканцям, які допомогли з пошуком місця падіння та розповідями про цей літак!
