Про це йдеться в повідомленні на сайті Ради ЄС. Санкційний пакет також містить суворі багаторівневі економічні санкції, спрямовані на ключові…
Неподалік села Зарваниця, що у Золочівському районі Львівщині, українські пошуковці з громадської організації «Пошук літаків Другої світової війни в Україні» знайшли місце падіння німецького літака. Розпочавши розкопки на ймовірному місці авіатрощі, ентузіасти авіаційного пошуку знайшли фрагменти повітряного судна Люфтваффе, що, ймовірно, було збитим чи зазнало катастрофи у далеких 40-х роках минулого століття.
— За наданими колегою координатами ми відвідали ймовірне місце падіння літака, — розповів журналістові АрміяInform один із засновників ГО «Пошук літаків ДСВ в Україні», автор серії книг «Пошук літаків ДСВ в Україні» Андрій Кір’янов. — На місці падіння є вирва, і вже на глибині пів метра йде «материк», тобто — тверда порода. Великих уламків ми не знайшли. З наявних деталей чітко видно, що літак німецький: сірий та блакитний кольори фарби та гільзи із затвором Mg151.
За словами керівника пошукової групи, літак фактично впав на хутір, якого зараз уже не існує, тож деталей на місці — мінімум. Ймовірно, говорить Андрій, їх визбирали місцеві мешканці ще в ті часи.
Пошуковці ретельно дослідили це місце та територію поряд із ним. Загалом виявили малі уламки, 2 затвори від німецької авіаційної автоматичної гармати Mg151, залізну гільзу та частину стрічки від Mg151/20. Отож, зробити остаточний висновок щодо типу літака поки що важко — надто мало фрагментів. Наразі пошуковці розглядають кілька версій: судячи зі знахідок, це міг бути літак Hs129, Me109, Fw190 або Ju88. Відтак, професіонали своєї справи «вмикають» логіку:
— Hs129 там не падали, — категорично заявляє Андрій Кір’янов. — Ме109, згідно з його тактико-технічними характеристиками, мав лише одну гармату Mg151, друга — Мк108 або кулемети. Отже, виходить, що, ймовірно, це саме Fw190. Варіант із «Юнкерсом», Ju88, ми відкинули через малу кількість уламків, як для такого літака. Отже, по всьому виходить, що це — «Фокке-Вульф».
Пошуковець й історик додає, що більш красномовною виявилася гільза від снаряда авіаційної гармати. Вона розповідає про те, що події сталися не раніше початку 1944 року. Адже, лише починаючи з 1943 року, з метою економії їх почали виробляти саме із заліза.
Озброївшись отриманими фактами, пошуковці приступили до архівного пошуку. За цей період знайшли кілька збитих поблизу Золочева німецьких літаків. І серед них — якраз «Фокке-Вульф»!
Отже, розповідає дослідник, за припущеннями пошуковців, це — літак FW190 модифікації А6, втрачений 16 липня 1944 року. Пілот — лейтенант Ханс Пресс, вважається зниклим безвісти.
— Повторюся: це — поки що лише наша версія, що базується на поєднанні даних архівного пошуку та результатів пошуку польового, — пояснює Андрій Кір’янов. — Але, здається, ми все ж поставили ще одну крапку на мапі втрачених літаків часів Другої світової війни…
читайте також:
Також під час пошукових робіт групою було знайдено кілька речей часів Першої світової війни. На жаль, Україна ставала ареною обох світових війн, і вже сьогодні на її теренах триває найбільша війна після Другої світової. І також падають збиті літаки та інші літальні апарати — як ворожі, так і наші. Звичайно, часи вже інші, і за найменшої можливості їхні фрагменти та, у разі загибелі, тіла льотчиків забираються. Так у прийдешнього покоління пошуковців, на відміну від Андрія Кір’янова та його однодумців, буде менше роботи. Принаймні будемо на це сподіватися.
Що ж стосується самої спільноти пошуковців, то їм широкомасштабна війна, як і всім українцям загалом, зламала плани й змінила життя. Як розповідає Андрій Кір’янов, чимало з них пішли боронити країну. Решта долучилися до волонтерської діяльності. І одним із її напрямків стала організація для охочих комерційних походів у гори — походи з розкопками у цікавих місцях, де під час Другої світової війни зазнали аварій літаки. Проєкт було втілено в життя, і його результатом стали та продовжують ставати донати на ЗСУ та адресна допомога пошуковців конкретним підрозділам українського війська. Але це — тема вже іншої розповіді.
