Численні, але розрізнені селянські виступи та повстання другої половини 1920-х — початку 1930-х років були придушені державною владою з її апаратом насильства і не спромоглися…
У День воєнної розвідки кореспонденту АрміяInform вдалось поспілкуватись із представником Головного управління розвідки Міноборони Андрієм Черняком.
― Пане Андрію, які завдання воєнної розвідки ви вважаєте найбільш важливими в сучасних умовах?
― Головним завданням воєнної розвідки України під час війни з росією, звісно, є збір та аналіз інформації про плани, наміри та становище ворога, своєчасне інформування вищого воєнно-політичного керівництва держави про наявні та потенційні загрози й виклики.
На основі зібраних розвідувальних даних ми прогнозуємо ймовірні сценарії розвитку ситуації та пропонуємо варіанти для ухвалення відповідних рішень на найвищому рівні з метою безпеки України.
Дуже важливою є й бойова робота підрозділів Головного управління розвідки Міністерства оборони України на фронті та в тилу ворога, а також діяльність координованих українською воєнною розвідкою рухів опору на тимчасово окупованих територіях та в самій росії.
Ці та інші завдання покладені на нашу структуру законодавством України, і ми продовжуємо наполегливо й відповідально працювати заради нашої перемоги над терористичною москвою, кремлівським режимом воєнних злочинців.
Справа розвідки ― бачити за горизонт. У стратегічному вимірі росія вже програла, але як зробити так, щоб остаточно перемогти агресора на полі бою? Що буде далі з росією після поразки у війні? Що і як саме ми повинні зробити, щоб унеможливити черговий спалах неоімперського мілітаризму та реваншизму росіян?
Cправу поділу росії треба поставити як справу спокою цілого світу, як справу європейської рівноваги заради процвітання й розвитку всіх держав.
В осяжній перспективі ми повинні бути готовими до глобального процесу, необхідність якого описав наш видатний військовий та державний діяч Симон Петлюра.
Він обґрунтовано стверджував, що справу поділу росії треба поставити як справу спокою цілого світу, як справу європейської рівноваги заради процвітання й розвитку всіх держав.
Дії нинішньої росії доводять, що ми повинні реалізувати заповіт отамана. Іноді словосполучення «дезінтеграція росії» використовується як жупел для частини західних еліт, але цього процесу не потрібно боятись, бо він неминучий. Просто до цього потрібно готуватися.
Україна мусить стати ще сильнішою, щоб запобігти потенційним спробам агресії проти нашого народу й держави.
Україна має бути впливовою, а досягти цього можна, маючи сильну армію, освічене й зріле суспільство та міцну взаємну довіру з партнерами.
― Наскільки тісно співпрацює воєнна розвідка з іншими відомствами та міжнародними партнерами для досягнення спільних цілей? Які в цьому контексті є результати?
― ГУР МО України перебуває в дуже тісній співпраці з багатьма нашими партнерами. Ми ведемо предметний діалог, координуємо свої дії.
Як приклад такої співпраці можу навести процес виявлення та перерізання сірих шляхів, які росія використовує для обходу санкцій. Ця робота триває постійно і дає результати, хоча в цій сфері, правду кажучи, є ще над чим працювати.
Наших партнерів, зокрема країни Балтії та Польщу, дуже турбували російські найманці та ядерна зброя у білорусі, а також можливі плани росії щодо Сувальського коридору. Тож ми ділились наявною інформацією з нашими колегами у Східній Європі.
Також ми продовжуємо або налагоджуємо роботу в тих частинах світу, де росія має якісь залишки свого впливу, інтереси або суперечки. Це Балкани, Японія, держави Глобального Півдня, Близького Сходу, Африки.
Після широкомасштабного вторгнення росії воєнна розвідка України налагодила взаємодію як зі спецслужбами наших держав-партнерів, так і з усіма українськими силовими органами, адже злагодженість ― це запорука успіху.
У межах поглиблення такої взаємодії у березні 2022 року в Україні створили міжвідомчий координаційний центр з питань застосування спецпідрозділів.
Очолив центр Кирило Буданов, і цей спільний центр займався плануванням та проведенням спільних операцій на тимчасово окупованих територіях України та на території держави-агресора. Цей досвід взаємодії є справді унікальним, і наші партнери вже його вивчають.
― Як забезпечується баланс між використанням традиційних методів розвідки та новітніми технологіями?
― Ми застосовуємо комплексний підхід, поєднуємо традиційні методи з технічними надбаннями людства.
За час широкомасштабного вторгнення кількість наших інформаторів на росії значно зросла, оскільки злочинна війна, розпочата кремлівською диктатурою, чим далі, тим більше викликає несприйняття серед росіян, які здатні до мислення та усвідомлення реальності.
Агентурні мережі залишаються одним з основних джерел отримання розвідувальних даних на території держави-агресора.
За час широкомасштабного вторгнення кількість наших інформаторів на росії значно зросла, оскільки злочинна війна, розпочата кремлівською диктатурою, чим далі, тим більше викликає несприйняття серед росіян, які здатні до мислення та усвідомлення реальності.
Звісно, для багатьох осіб, які йдуть на співпрацю з нами, головною мотивацією залишаються гроші та гарантії особистої безпеки після краху режиму в кремлі. Тож ми використовуємо у сфері отримання інформації різні підходи.
На оперативному та тактичному рівнях війни, мабуть, ключову роль відіграють технічні засоби. Розвідувальні, ударно-розвідувальні та ударні безпілотники різного радіуса дії взагалі змінили характер ведення бойових дій.
Дуже важливе значення має радіоелектронна та космічна розвідка. Ми маємо в цій царині сучасні засоби, які допомагають виявляти, фіксувати, перевіряти, відстежувати дії ворога.
― Чи є новітні засоби воєнної розвідки, які допомагають вам аналізувати великі обсяги даних та здійснювати прогнозування подій?
― Так, ми маємо відповідні засоби та володіємо такими технологіями.
У нинішню еру важко собі уявити обробку величезної кількості інформації без допомоги алгоритмів потужного програмного забезпечення.
У цьому контексті зазначу, що ми використовуємо певні розробки у сфері штучного інтелекту.
Тож так, аналіз великих обсягів даних та прогнозування на основі цього аналізу ― це важлива частина нашої повсякденної роботи.
― Як оцінюєте останні події на фронті та в глибокому тилу росії? Вибухи на аеродромах, військових базах тощо… Чи багато «сюрпризів» очікують на росіян у майбутньому?
― Останні події на фронті ― це наш важкий, але рух вперед. У нас немає іншого виходу, ніж потом і кров’ю звільняти нашу землю від зла.
Водночас ми повинні зробити все для досягнення беззаперечної технологічної переваги наших сил над ворогом, щоб зберегти якомога більше життів наших Воїнів. Життя ― наш безумовний пріоритет.
«Сюрпризи» на росіян у майбутньому чекають тільки найнеприємніші. Вони будуть платити найвищу ціну за безумство свого диктатора-герострата, за свою злочинну німоту і сліпоту, за дурман, який вони солодко споживають з кісєльовсько-соловйовських телепробірок.
Те, що відбувається у глибокому тилу росії, ― наслідок агресивної політики терористичного режиму в кремлі.
Вибухи на аеродромах, військових базах, інших військових чи логістичних об’єктах ― цілком закономірний перебіг подій.
Процес перенесення війни на територію агресора стає фактором, який матиме серйозний вплив для завершення цієї війни. Я оцінюю такий перебіг подій позитивно, але вважаю, що інтенсивність відповідних акцій потрібно посилювати, що, зрештою, зараз і відбувається.
Сюрпризи на росіян у майбутньому чекають тільки найнеприємніші. Вони будуть платити найвищу ціну за безумство свого диктатора-герострата, за свою злочинну німоту і сліпоту, за дурман, який вони солодко споживають з кісєльовсько-соловйовських телепробірок.
Воєнна розвідка України матиме багато роботи і після війни. Жоден російський воєнний злочинець не омине справедливості, втіленням якої може бути як міжнародне кримінальне право, так і меч.
Вони будуть платити грошима, бо ми стягнемо з них за все зруйноване. Але що ми можемо стягнути з них за скалічені долі, за зґвалтованих, вбитих і замучених жертв цієї війни? Що ми можемо стягнути з москви за сирітство чи убивство російською терористичною армією українських дітей?
Можу тільки сказати, що воєнна розвідка України матиме багато роботи і після війни. Жоден російський воєнний злочинець не омине справедливості, втіленням якої може бути як міжнародне кримінальне право, так і меч.
― Наскільки обґрунтованими є заяви високопосадовців про звільнення Криму цьогоріч?
― Кримський півострів, тимчасово окуповані частини Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей будуть звільнені від російських загарбників, бо це все наші території.
Коли це станеться і в якій послідовності, залежить від багатьох чинників, але головне, що це станеться. Воєнна розвідка України, як і всі інші складові Сил безпеки і оборони, докладає зусиль для досягнення цієї мети ― повної деокупації нашої країни.
