Про це в коментарі АрміяInform розповів боєць батальйону безпілотних систем 14-ї бригади оперативного призначення імені Івана Богуна «Червона калина» Владислав, який щойно повернувся на службу…
Денис Галушко, позивний «Брат» — воїн, киянин, батько трьох дітей.
Він міг би не йти до війська, адже, окрім трьох дітей, була в нього й інша причина — наявність лише однієї нирки.
Але він пішов захищати Батьківщину, бо не міг інакше. Бо не всі шукають причину — не йти, більшість готова стати на захист майбутнього всупереч обставинам.
Денис Галушко народився 27 серпня 1984 року. Його діди та прадіди були козаками, тому ще з дитинства родина виховувала дітей у любові до України.
Потім батьки Дениса — Олександр та Світлана Галушки — відкрили ресторан «Козачок», брендом якого стала світлина маленького сина в образі козака. Згодом власником закладу став сам Денис.
Він цікавився нашою історією, читав багато книжок, мріяв написати свою. Дуже цінував родину. Учасник Революції Гідності, у 2014-му став волонтером, ініціював збір коштів для АТО в ресторанах.
Його скарбнички у вигляді танків з грошима на техніку для атовців пам’ятають відвідувачі багатьох закладів.
Пішов на війну добровольцем на початку широкомасштабного вторгнення росії в Україну. Бився за столицю у складі добровольчого підрозділу, потім приєднався до ЗСУ, виконував бойові завдання на Харківщині й Донеччині.
— Ми були в одному підрозділі, але виконували різні завдання. Навесні я познайомився спочатку з його братом Максимом, а потім і з Денисом. Наприкінці березня — на початку квітня разом воювали під Макаровом. А потім, коли визволили Київщину, з Денисом, його братом та із саперами з Президентського полку збирали трофеї під Києвом, — розповів мінометник 58 ОМПБр Юрій Лук’янчук.
«Я боронив Київ зі зрозумілих причин. Це моє рідне місто. А потім Харків і села навколо, а тепер Донеччина. Іноді сам питаєш, навіщо це все, і що я роблю саме тут? А все просто. Річ у тому, що у мене немає дому. Мій дім — це соборна Україна! Мій Київ, мій Макарів, мій Харків, моє Шестакове, Кутузівка, моя Донеччина!» — писав Денис Галушко.
Багато людей стежили за Денисом у соцмережах. Свої дописи він підписував хештегом #запискидилетантазсу.
…Денис загинув 8 січня 2023 року, менш як за добу після останнього свого допису у фейсбуку. Син та дві донечки не дочекалися рідного та найкращого тата з жорстокої війни, на яку він пішов, щоб захистити їх…
Батько Героя Олександр Галушко розповів про те, як онук Семен після загибелі Дениса підтримує матір:
— Каті зараз дуже-дуже погано, бо вони щасливі були. Мають трьох дітей. Онуку моєму 14 років, онучка Соня на рік молодша, а Матильді 5 років виповнилося в листопаді. На другий день після того, як не стало Дениса, його син Семен підійшов до мами та сказав, що тепер стане батьком для Матільди. Наскільки він мужній, хоча ж іще малий.
Він, як і сотні тисяч його побратимів, став на шлях воїна, щоб Перемогою над агресором очистити світ від зла. Про всіх лицарів світла, як Денис, необхідно зберегти пам’ять, бо вони — сіль нашої Землі.
