Від самого початку широкомасштабного вторгнення «Яструби» ефективно й ефектно б’ють окупантів на сході та півдні України, застосовуючи широкий спектр безпілотних літальних апаратів — від…
З військовослужбовцем окремої бригади морської піхоти ВМС ЗСУ на псевдо «Іспанець» ми познайомилися на Донеччині. Хлопець щойно повернувся з виконання бойового завдання з одного зі звільнених селищ та зголосився розповісти нам про себе.
— Я народився у 1997 році на Запоріжжі, а коли мені виповнилося 18 — вирішив поїхати з країни, бо не хотів служити у війську, — розпочинає розповідь хлопець. — В Іспанії я влаштувався на роботу та поступово вчив мову. В Україні у мене залишився друг, який служив у морській піхоті та постійно розповідав мені про події на фронті. У якийсь момент я зрозумів, що більше не хочу та не можу так жити, тож зібравши речі повернувся додому й улітку 2021 року підписав контракт з окремим батальйоном морської піхоти. Спочатку мене відправили на навчання до школи морської піхоти, після якої одразу потрапив до району операції Об’єднаних сил.
Хлопець знав, що цей підрозділ вважають одним з найкращих, тому йому доручають найскладніші завдання. Під перший ворожий обстріл з АГС він потрапив приблизно через годину після прибуття на позиції, але був до цього морально готовий. З його слів, початок широкомасштабного вторгнення наші воїни відчули ще 22 лютого 2022 року.
— На той час росіяни почували себе дуже впевнено, тож з 22 лютого почали гатити по наших позиціях з усього, що мали, починаючи з мінометів й закінчуючи РСЗВ. Коли стало відомо, що росія вторглася в Україну, ми всю ніч в окопах дивилися відео з рухом численних колон техніки рф. Але тоді на нашому напрямку росіяни не пішли, а вирушили на Маріуполь й тимчасово дали нам спокій, — пригадує ті події військовий. — Це, мабуть, був важкий етап, бо коли ти розумієш, що десь поруч рухаються ворожі БМП та танки й їхня кількість вимірюється не одиницями, а кілометрами, стає трохи лячно. Згодом активність ворога зникла й ми отримали наказ змінити позиції.
Щоб хоч трохи полегшити життя захисників Маріуполя, підрозділ «Іспанця» отримав завдання частково відвернути на себе увагу ворога. З його слів, тоді були найважчі бої, бо близько тижня батальйон морської піхоти протистояв двом російським бригадам.
— Наша тактика полягала у відтягуванні ворога. Ми закріплялися на позиціях, цілий день їх утримували, а вночі відкочувалися на інший рубіж. Зранку росіяни нас наздоганяли, знову бій й знову відкат. Щоправда, кілька разів, щоб зберегти людей, доводилося відходити й вдень, — розповідає захисник. — У останній раз, коли техніки вже практично не було, наші сусіди зліва та справа відійшли й ми третій раз опинилися у напівоточенні. Після виходу нас нарешті відвели в умовний тил. Потім знову було переміщення у поле, неподалік від населеного пункту Пречистівка, де кілька діб ми копали окопи.
Якось однієї ночі окупанти спробували форсувати річку, біля якої закріпилися наші підрозділи, але у них нічого не вийшло. Близько тижня росіяни рівняли із землею позиції наших військових з артилерії і як навіжені намагалися у одному й тому ж місці подолати водну перешкоду та, втративши чимало техніки й особового складу, нарешті припинили свої спроби. Саме у той час хлопець, перебуваючи у складі розрахунку ПТУР, взяв першого у своєму житті полоненого.
Далі буде…
Фото автора
@armyinformcomua
«Сірий та вогкий ранок понеділка» для 33-ї окремої механізованої бригади розпочався з відбиття штурму: противник атакував у дві хвилі, задіявши щонайменше шість одиниць «замангаленої» техніки в напрямку села Володимирівка.
Боєць самохідного артилерійського дивізіону Президентської бригади Андрій, позивний «Артист», який наїхав на «шлагбаум» із чотирьох протитанкових мін і дивом залишився живим, діставши контузію, розповів про той вибух, свою роботу з бусоллю та мотивацію повернутися у стрій.
Підрозділи безпілотних систем об’єднаних Сил 3-ї Залізної бригади продовжують очищати Харківщину від ворожих груп, знищуючи як FPV-«ждунів» на маршрутах, так і піхоту, що намагається сховатися у бетонних комунікаціях.
Розвідники 3-ї окремої штурмової бригади зупинили просування російської диверсійно-розвідувальної групи в районі Новоселівки. ДРГ планувала прорив на ділянці Третього армійського корпусу, створення плацдарму для наступу на Оскіл і перерізання траси Ізюм—Словʼянськ.
22-річний командир відділення 2-го штурмового батальйону 3-ї окремої штурмової бригади, позивний «Булат», який проміняв військовий інститут на піхоту, бо там «було занадто скучно», розповів про ближні контактні бої та командну роботу зі знищення окупантів.
СБУ викрила російську агентку, яка під виглядом прибиральниці шпигувала в оселях українських воїнів, нею виявилася завербована окупантами 54-річна жителька прифронтової Дружківки, яка чекала на захоплення міста.
від 50000 до 120000 грн
Ужгород
68 ОЄБр ім. Олекси Довбуша
від 25000 до 65000 грн
Павлоград
Військова частина А4759
від 20000 до 120000 грн
Дніпро, Дніпропетровська область
Від самого початку широкомасштабного вторгнення «Яструби» ефективно й ефектно б’ють окупантів на сході та півдні України, застосовуючи широкий спектр безпілотних літальних апаратів — від…