Наш кореспондент поспілкувався з інструктором одного з підрозділів, де навчають операторів наземних роботизованих комплексів. Він людина скромна, тому представляється коротко…
Про це йдеться у фінальному звіті в межах проєкту «Біженці з України: наміри повернутися, вплив на українську економіку та рекомендації щодо державної політики». У звіті використано дані двох хвиль соціологічних опитувань, проведених дослідницькою агенцією Info Sapiens у листопаді-грудні 2022 та квітні-травні 2023 років на замовлення Центру економічної стратегії.
Згідно з результатами дослідження, станом на кінець червня 2023 року за кордоном через війну перебуває 5,6–6,7 млн українців. Це на 0,3–0,5 млн більше, ніж за оцінками, представленими у проміжному звіті цієї записки (станом на кінець 2022 року, їх кількість становила 5,3–6,2 млн осіб). Кількість біженців збільшилася внаслідок ударів по енергосистемі України взимку 2022–2023 років, посилення ракетних атак у травні на міста України, а також підриву Каховської ГЕС на початку червня 2023 року.
Здебільшого біженці — це жінки та діти. Частка жінок у віці 35–49 років становить 18%. Згідно з даними Європейської служби статистики, станом на травень 2023 року найбільше українських біженців перебувають у Німеччині (27%) та Польщі (24%). Після початку широкомасштабного вторгнення більшість українських біженців втратили значну частину своїх доходів, багатьом не вистачає коштів навіть на базові потреби. Водночас із плином часу змінюються умови в країнах-прибуття.
Щодо перспектив повернення українців з-за кордону, то ключовими чинниками залишаються:
· безпека;
· наявність житла, куди можна повернутися;
· можливість заробляти на життя;
· порівняння загальних умов життя вдома та в країні перебування.
Як показало опитування, 63% українців, які зараз перебувають за кордоном, планують повернутися до України. Однак ситуація може змінитися, адже чим довше триває війна, тим більше українців адаптуються до життя за кордоном. Водночас 6,8% біженців бачать більше перспектив для їхніх дітей в інших країнах.
Чи не найбільшим чинником є те, що люди, які виїхали із зони бойових дій, можуть не мати куди повертатися. Тому їхнє повернення залежатиме від того, як швидко відбудовуватимуть їхні регіони або ж чи надаватимуть їм підтримку для переїзду в інші регіони України.
Вагомим чинником повернення є наявність роботи. Студенти закордонних навчальних закладів на 68% менш схильні повернутися, ніж респонденти, які не є студентами. Безробітні біженці, які активно шукають роботу на 45% менш схильні повернутися, ніж ті, що не працюють і не збираються працевлаштуватися.
За допомогою кластерного аналізу під час дослідження виокремили чотири групи біженців:
класичні біженці, квазітрудові мігранти, професіонали, особи, які переважно працюють за спеціальністю, люди із зони бойових дій.
На думку дослідників, за кордоном можуть залишитись від 1,3 млн до 3,3 млн українців залежно від розвитку подій. Це на 0,4–0,6 млн осіб більше, ніж показувала статистика станом на грудень 2022 року. Це пов’язано з тривалістю воєнних дій та адаптацією біженців до життя за кордоном. Якщо українці не повернуться, це суттєво вплине на українську економіку, яка може втратити від 2,7% до 6,9% свого ВВП щороку.
