Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Якщо країни заходу визнають, що страх перед погрозами москви був помилковим, можна врятувати багато життів.
На цьому наголосив міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс.
«Щодва роки росія проводить військові навчання «запад», і зазвичай вони передбачають планування вторгнення до НАТО із загрозами ядерних ударів. У 2009 році росія та білорусь відпрацьовували напад на країну НАТО, яка виглядала як балтійська, погрожуючи ядерним ударом по Варшаві, якщо Польща спробує зупинити наступ. Якщо ви запитаєте мене: «Чи боїтеся Ви цього?», я б відповів, що я не міг би жити, якби я боявся, люди в моїй країні не змогли б жити, якби вони боялися», — сказав Ґабріелюс Ландсберґіс.
Він підкреслив, що країни заходу повинні вірити, що готові дати відсіч, аби мати відповідь на будь-яку ескалацію, тому що в іншому випадку перевага буде у путіна.
«Скільки разів у цій війні було використано слово «ескалація»? Починаючи від постачань шоломів і аж до F-16 — усе було «ескалацією». І що сталося? Нічого. Тому нам потрібно планувати перемогу. Ми могли б почати навчання на винищувачах F-16 рік тому. З танками Leopard ми могли би виграти півроку. Скільки життів ми могли врятувати в Україні? Безліч. Але страх стиснув нас. Тепер, якщо ми визнаємо, що наш страх був помилковим, ми можемо врятувати життя», — наголосив очільник литовського зовнішньополітичного відомства.
