Про те, як змінилась роль снайпера на передовій та як готують майбутніх снайперів АрміяInform розповів сержант-інструктор школи підготовки снайперів 199 навчального центру ДШВ ЗСУ з позивним…
Підрозділи Сил оборони протягом останніх трьох місяців демонструють дуже високі результати зі знищення артилерії противника. Як розповів військовий аналітик Петро Черник в ефірі телемарафону «Єдині новини», бойові дії в Україні й на сьогодні залишаються на 95% війною артилерії, тому загальний стан справ поміж сторін, що воюють, характеризується насамперед високим коефіцієнтом знищення саме цих вогневих засобів.
За підрахунками експерта, протягом травня, червня і липня ми показали неймовірні результати в частині знищення ворожих артилерійських систем до травня поточного року, російські війська втрачали в середньому близько 200 одиниць артилерії на місяць. Наприкінці весни та влітку цей показник зріс утричі — у травні — 553, у червні вже 688, а в липні 677 одиниць.
Це дуже високий показник втрат, враховуючи, що росія до початку широкомасштабного вторгнення мала на озброєнні понад 5000 штатних артилерійських систем і понад 10 000 на зберіганні, втричі переважаючи нас за кількістю «стволів».
У чому причина таких наших успіхів — з’ясовував кореспондент АрміяInform.
Масоване застосування артилерії — один з найголовніших факторів, завдяки якому російська армія зараз ще здатна тримати ешелоновану оборону та протистояти контрнаступу ЗСУ. Але, сучасна війна — це вже не лише кількість «стволів», пускових установок та боєкомплекту у сторін, що воюють. росіяни й понині мусять віддавати перевагу в основному тактиці «вогневих валів», характерній для середини ХХ століття. Вона, й тільки вона приносить росіянам певний результат після того, як навесні 2022 року були зведені нанівець їхні спроби діяти сучаснішими методами швидких рейдів і глибоких проривів механізованих колон під Києвом.
Збройні Сили України, на противагу агресору та з урахуванням значно меншої кількості наявних артилерійських систем, нині віддають перевагу контрбатарейній боротьбі. Що, відповідно, й приносить вказані вище успіхи. Характерно, що левову частку вражень, як і раніше, досі здійснює попри появу західних систем РСЗВ та ствольної артилерії у ЗСУ озброєння. Але надані нашими країнами-партнерами високоточні ракетно-артилерійські системи та системи артилерійських та вітчизняних й західних зразків аеророзвідки вже відіграють одну з ключових ролей.
За словами офіцера Головного управління ракетних військ і артилерії та безпілотних систем Генерального штабу ЗСУ Юрія Пацкана, найперше, що дозволило досягти таких результатів — це творчий підхід наших гармашів під час планування та виконання завдань з вогневої підтримки й вражень ключових цілей агресора. Такий підхід дозволив створити дієву систему комплектування наявних засобів розвідки та засобів ураження і перетворив такі комплексні системи у справжні машини знищення противника, та вивів контрбатарейну боротьбу на «промислові» масштаби. Завдяки наявності сучасних закордонних систем дальнього ураження та високоточних засобів вдається досягти таких високих показників, які наведені вище у коментарі експерта.
Сучасний й творчий підхід українських гармашів до контрбатарейної боротьби дозволив напрацювати дієву систему комплектування наявних засобів артилерійської розвідки та всіх засобів ураження, перетворивши нашу арту у справжню машину знищення противника, вивівши контрбатарейну боротьбу на «промислові» масштаби.
Окрім того, маючи значний досвід ведення артилерійських дуелей ще з 2014 року, наші гармаші вправно виконують завдання з контрбатарейної боротьби і нашим старим парком артилерійських систем. Ну і звичайно ж, розвиток власних технологій в царині автоматизації процесів та елементів бойової роботи також сприяє досягненню переваги в контрбатарейній боротьбі. Адже, чим швидше ми виявимо цілі, ухвалимо рішення щодо ураження, оцінимо результати виконання завдання — тим менше часу залишається у ворога перебувати на вогневих позиціях і взагалі живцем на нашій землі.
Думку Юрія Пацкана можна підсумувати цитатою одного з інтерв’ю начальника Головного управління ракетних військ і артилерії та безпілотних систем Генерального штабу ЗСУ Сергія Баранова для АрміяInform.
«Нині контрбатарейна боротьба — це величезний комплекс заходів, де не останнє місце посідає технічна, повітряна та навіть космічна розвідка, — зазначив офіцер. — Наразі ця робота вже не зводиться до того, хто скоріше вразить одне одного. Підхід тепер інший: ми не чекаємо відкриття вогню артилерії противника, а завчасно виявляємо його системи в районах зосередження, на окремих вогневих позиціях. Знищуємо їх ще до того, як вони будуть готові завдати по нас удару. Робиться це ювелірно, щоб не постраждали ані наші війська, ані мирне населення й об’єкти інфраструктури».
«Пташки» для контрбатарейної боротьби
Розпочнемо з аеророзвідки. Днями Міністр оборони України Олексій Резніков в інтерв’ю одному з українських видань озвучив цікаві факти на цю тему. Приміром, станом на сьогодні держава витрачає вже понад 40 млрд грн на БПЛА. З них — половину через Міноборони. При тому, оборонне відомство купує БПЛА напряму у виробників: без посередників, субпідрядників тощо.
Взагалі ж від початку широкомасштабної війни росії проти України допущено до експлуатації 32 зразки безпілотних авіаційних комплексів вітчизняного виробництва різних типів — розвідувальних, ударних, дронів-камікадзе та баражуючих боєприпасів. Офіційно створено окрему категорію — боєприпаси для БПЛА, що дозволяє їхнє виробництво і закупівлю. Окрім того, на озброєння прийнято 10 моделей FPV-дронів.
Станом на сьогодні держава витрачає вже понад 40 млрд грн на БПЛА. З них — половину через Міноборони. При тому, оборонне відомство купує БПЛА напряму у виробників: без посередників, субпідрядників тощо
Через внесені у вересні 2022 року зміни до постанови Кабміну № 345 терміни взяття в експлуатацію нового озброєння та техніки скоротилися у 10-17 разів — з 2 років до 3-5 тижнів. Спільно з Мінцифри, Генштабом та командуваннями родів військ Міноборони прискорили закупівлі та розподіл дронів. За останні місяці цей процес вдається доводити менш ніж за тиждень. Кілька днів тому було підписано черговий спільний наказ про передання ще понад 1200 БПЛА у різні військові підрозділи. Серед них частина — це українські комплекси.
Ще одним із головним завдань перед нашим оборонно-промисловим комплексом постало створення дронів-винищувачів російських БПЛА типу «Орлан». Раніше деякі «диванні експерти» з них глузували, але такий сміх недоречний, бо ворог має величезну перевагу в кількості таких БПЛА і вони зі своїм завданням в основному справляються. Розробка власних дронів-винищувачів, перехоплювачів, камікадзе — єдиний вихід, щоби переламати ситуацію на нашу користь.
Не менше значення має технічна та інші види артилерійської розвідки за допомогою контрбатарейних радарів та систем акустичного визначення місцеположення ворожих цілей. На озброєнні української армії ще до 2014 року були старі радянські контрбатарейні радари АРК-1М «Рись» та новіші «Зоопарк-2», а з 2020 року — новітні та більш потужні «Зоопарк»-3 . Щоправда, останніх встигли виготовити не багато. Водночас після початку великої війни ЗСУ отримали американські контрбатарейні радари AN/TPQ-36, AN/TPQ-48, AN/TPQ-49, які є значно компактнішими та ефективнішими за радянські розробки.
Початок революції у контрбатарейній боротьбі з рф
Фактично нині ми повноцінно запроваджуємо американську доктрину мережецентричної війни, яка втілена в систему IFADTS/AFADTS. Фондом FMS міністерства оборони США, за офіційною інформацією, Україні вже передано й експлуатується 18 комплектів IFADTS (International Field Artillery Tactical Data System). Це експортна версія новітньої системи управління артилерією армії США AFADTS. Аналогічних систем на озброєнні рф немає через значне технологічне та організаційне відставання від НАТО, росіяни не зможуть це скопіювати. А ми вже можемо оцінити перспективи розвитку українських ракетних військ та артилерії й безпілотних систем.
Фізично система IFADTS/AFADTS являє собою автоматизовану систему управління артилерійських підрозділів, яка створює ситуаційну обізнаність щодо своїх та ворожих сил, й визначає порядок дій підрозділів та ураження цілей. Тобто це спеціальна військова мережа комп’ютерів, які з’єднані через термінал по каналах радіозв’язку, захищеного від перешкод РЕБ. З компактного мобільного командного пункту управління артилерією можна безперервно керувати в будь-яких умовах в режимі реального часу з одного ноутбука. Головне тут, що ця система автоматизує та пришвидшує дві ключові складові бойового управління — орієнтацію в обстановці та ухвалення рішення командиром на ураження.
Першочергове значення система надає здатності командирів мати єдиний протокол взаємодії з усіма підрозділами у зоні відповідальності, максимально швидко уражати визначені цілі в конкретній точці у конкретний час, забезпечуючи оптимальний маневр своїх військ, раціональне використання ресурсів та корегування своїх дій за рахунок нових розвідувальних даних та зворотного зв’язку.
Система сполучає у єдину мережу усіх операторів на полі бою та в тилу, які отримують спільне бачення обстановки та розуміння дій інших операторі, формує спільний протокол комунікації, який дозволяє миттєво додавати нові дані, корегувати обстановку усіма операторами системи, створювати зворотний зв’язок. Ще одна її перевага: вона усуває вертикальну ієрархію та необхідність узгодження рішень на ураження зверху вниз та знизу вверх, тобто дозволяє ухвалювати рішення миттєво.
Як IFADTS/AFADTS можуть змінити артилерійську тактику
Західні HIMARS, MLRS та такі самохідні гармати, як Pz2000, Ceasar, обладнані автоматизованими системами управління вогнем, які інтегровані з IFADTS/AFADTS. Тобто одразу після отримання наказу на ураження цілі на екрані командир артилерійсько-ракетного підрозділу одним дотиком може ввести параметри цілі для ураження, й майже миттєво відкрити вогонь. Або ж за допомогою системи підрозділ прораховує оптимальний маршрут виходу на позицію для стрільби, а після залпу — маршрут для маневру і відходу, щоб уникнути вогню у відповідь та атак російських дронів. Позаяк IFADTS дає можливість миттєво отримувати дані від радарів артилерійської розвідки, які фіксують політ російських снарядів, від дронів, які спостерігають за цілями, від супутників, які роблять знімки, від радіоелектронної розвідки, яка фіксує радіоперемовини, від своїх та сусідніх підрозділів на полі бою, від своїх підрозділів у тилу, які займаються ремонтом та підвозом боєкомплекту. Усі ці дані миттєво відображуються на екранах і у командира артилерії в цьому районі, і у розвідників, і у командира ракетно-артилерійського взводу або батареї HIMARS або MLRS, яка безпосередньо завдає удару.
Важливо, що Україна й сама веде власні розробки у цьому напрямку. Приміром, менш масштабною, але дієвою українською версією-первістком IFADTS/AFADTS можна вважати вітчизняну бойову систему управління тактичної ланки «Кропива».
Фото автора й з відкритих джерел
