Захиcники українського неба досягли значних здобутків у відбитті атак загарбників. Утім, і ворожі військові інженери створюють все нові зразки ракетно-дронового озброєння. Незважаючи…
Чому командування рф настільки сконцентрувалося на Куп’янську та прилеглих територіях? Чому цей район для них важливий і вони концентрують там значну кількість особового кладу й техніки?
З цими запитаннями АрміяInform звернулась до військового аналітика полковника Петра Черника, який ексклюзивно надав ґрунтовний аналіз того, що відбувається на цій ділянці фронту.
— Дійсно, в експертному середовищі зараз активно обговорюють зусилля військ рф, спрямовані саме на Куп’янському напрямку. І щоби зрозуміти цю проблематику, потрібно обов’язково згадати Бахмут. Це місто на Донеччині вони штурмували впродовж тривалого часу. Фактично перетворивши місто на купу каміння та суцільне згарище. Вони досі не мають там за що зачепитися. І Бахмут став для них політичним питанням: путін навіть проводив «нагородження» за взяття цього міста. Заразом далі, ніж вони просунулись на цьому плацдармі, піти вони не змогли. А отже, потроху наші війська здійснюють для них те, що називають «оперативне оточення». Водночас через політичні мотиви війська окупанта не можуть звідти вийти. Бахмут — у низовині, а всі панівні висоти під нашим контролем. Тож наші Cили оборони там методично винищують їхній контингент. Може дійти до такого сценарію, що відбудеться вже справжнє оточення і їхні підрозділи матимуть лише два варіанти: бути знищеними або здаватися у полон. Якби таке сталося, це було б дійсно серйозним кроком уперед та надломом їхньої оборони й передусім мотивації, — зазначає Петро Черник.
На його думку, росіяни мають на меті створити найближчу точку оперативного тиску, для того, щоб із Бахмута відтягувалися сили й засоби. І не відбулося того процесу, який є зараз у робочому портфелі українського командування. Отже, ми розуміємо, що Куп’янський напрямок пов’язаний з Бахмутським. Питання лиш — хто кого у стратегічному сенсі переграє.
— На мій погляд, про те, що рф стягує туди доволі сильні й потужні засоби — це так. Командування рф може стягнути туди навіть і сто тисяч особового складу. Але якщо бути дуже тверезим та виваженим, то корпус має забезпечитися відповідною кількістю техніки та вогневих засобів. Пригадаємо, що стандартно сорокатисячний армійський корпус забезпечується 825 танками, 2500 ББМ і до 1000 стволів артилерії та РСЗВ. У росіян по всій лінії фронту в робочому стані десь до 2000 танків. Тому говорити про те, що на цьому напрямку вони зосередять півтори тисячі танків абсолютно несерйозно, — зазначає Петро Черник.
Військовий аналітик не відкидає варіантів розвитку сценаріїв подібних, як під час штурму росіянами Бахмута. Тобто бездумної витрати людського та технічного ресурсу в так званих м’ясних штурмах.
— Чи можуть бути піхотні «вали», які були під час штурму Бахмута? Однозначно так. Але ми навчилися їх якісно «викошувати». Так, ситуація дуже складна. Може бути частковий успіх у противника. Але якщо вони з листопада мали амбітні наміри здійснювати якісь оперативно-стратегічні наступальні операції, вони їх не здійснювали. Отже, я сповнений обережного оптимізму, що ми зуміємо витримати й цей натиск, — підбив він підсумок сказаного.
