Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
«Не кількістю, а вмінням! Кожен снаряд — у ціль!» — саме за таким принципом працює один з найкращих артилерійських розрахунків окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади.
Командир підрозділу на псевдо Al-Kut розповів кореспондентці АрміяInform, у чому полягає головний секрет успіху та як їхня старенька самохідна артилерійська установка 2С1 «Гвоздика» отримала назву «Винищувачка орків».
— Наше завдання доволі просте: отримуємо координати, виїжджаємо, відпрацьовуємо і ховаємось. У нас добре налагоджена взаємодія з аеророзвідкою, тож і результат завжди тішить, — пояснює Al-Kut.
Насправді за кожним таким «простим завданням» стоїть колосальна робота кожного розрахунку, також не зайвою є прихильність вередливої фортуни, оскільки за гармашами давно полює ворог, якому вони встигли добряче потріпати нерви.
— Звісно, головна запорука успіху — це майстерність кожного: від механіка до заряджаючого. Ми вже стільки разом, що встигли довести наші дії, як кажуть, до автоматизму. Розуміємо один одного без слів, а за потреби кожен у розрахунку може замінити іншого, — продовжує артилерист. — А ще не менш важливою є мотивація, адже працювати в режимі 24/7 за будь-яких умов і не відчувати втоми можуть лише ті, хто дійсно знає, заради чого тут.
Свою стареньку «Гвоздику» хлопці люблять, кажуть, що вона їх не підводить, навіть коли доводиться працювати «на знос».
— Бувало, що в день доводилося випускати по 30–40 снарядів. Особливо було гаряче на Херсонщині торік. А під час боїв на Соледарському напрямку якось наша «квіточка» за тиждень випустила понад пів тисячі снарядів. Працювала так, що не витримала і луснула башта, але ми швиденько її «підлатали» і продовжили нищити ворога. Влучно тоді ми їх гатили: піхота, техніка, бліндажі та склади — усе горіло і палало. Тоді й закріпилася назва «Винищувачка орків» за нашою САУ, — з гордістю говорить Al-Kut.
Але, попри таку ефективність у роботі улюбленої і вірної «Гвоздики», артилеристи хотіли б спробувати свої вміння ще й на польській САУ «Краб» чи на американській САУ Paladin.
— Ми готові до останнього «виколупувати» окупантів з української землі, і добре було б щодня отримувати новини, що в результаті нашої роботи отримано ще більше спаленої ворожої техніки. А що цьому посприяє краще, ніж надійніша броня та більший калібр? — з посмішкою запитує військовий.
Фото автора
