Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Навіть в умовах щоденних бойових дій і масованих ракетних атак важливо не забувати про науку — з таким меседжем стартувала найбільша наукова конференція в Україні INSCIENCE CONFERENCE 2023.
Саме тут протягом двох днів 39 спікерів, 16 з яких приїхали з США, Естонії, Південної Кореї, Литви, Німеччини та Франції, поговорять про відбудову України та представлять важливі наукові розробки, які сприятимуть її розвитку.
Science to Rebuild Ukraine — тема найбільшої науково-популярної конференції в Україні Insсience Conference 2023.
Протягом конференції можна з перших вуст дізнатися про технології й медицину майбутнього, актуальні дослідження та нові відкриття. Зрозуміти, як наука допомагає впоратися з наслідками війни. Особисто познайомитися з неймовірними вченими й інноваторами, які змінюють світ на краще.
Протягом першого дня конференції можна було на власні очі побачити український ударний дрон Punisher та поспілкуватися з командою UA Dynamics, яка створила його майже не помітним для радарів.
— У чому перевага цього дрона? Він невеликий за розмірами, двигуни з низьким рівнем шуму, нульова теплова сигнатура, можливість контрольованого зменшення радіосигналу та радіопрозорі матеріали. Все це робить його майже не помітним для радарів. Punisher летить на відстань до 45 кілометрів і потребує 15 хвилин для старту. Після 5 хвилин перезаряджання вже готовий до наступного завдання. Окрім акцій прямої дії, цей безпілотник використовують для розвідки, пошуку й порятунку, він може нести контейнер із медикаментами, який скидається пораненим. Він є високоточною альтернативною далекобійній артилерійській або ракетній зброї для ураження цілей на дистанціях 25–45 км, — розповів директор компанії UA Dynamics, яка розробила дрон Punisher, Максим Музика.
Максим Музика — директор компанії UA Dynamics, яка розробила дрон Punisher. Ветеран російсько-української війни. У 2014 році був оборонцем Донецького аеропорту, а у 2015-2016 роках виконував завдання як командир групи 73-го морського центру ССО імені отамана Антіна Головатого. Закінчив Київський політехнічний університет імені Ігоря Сікорського.
Детальніше про дрони Punisher та про їх застосування в районі виконання бойового завдання читайте в наших наступних матеріалах.
Протягом першого дня заходу кореспонденти АрміяInform також поспілкувалися з аерокосмічним інженером, письменником та засновником Mars Society Робертом Зубріним, який займається аерокосмічними дослідженнями та розробками. Роберт приїхав до Києва, щоб поділитися власними досвідом і думками стосовно розвитку космічної сфери в Україні.
З 1996 року Роберт Зубрін є президентом компанії Pioneer Astronautics та очолив понад 70 успішних проєктів з розвитку технологій для NASA, Збройних сил США, Міністерства енергетики та приватних клієнтів. Він особисто керував будівництвом експериментальної станції для дослідження Марса в канадській Арктиці. Роберт Зубрін є чинним президентом Марсіанського товариства.
— Війну в Україні певним чином можна назвати першою космічною війною. Попри те, що люди гинуть на землі, Україна має змогу боротися з росією за допомогою технологій, які підкріплені космосом. Тобто це шпіонаж із застосуванням космічних технологій, комунікація шляхом використання космічних технологій, зброя з наведенням, яка використовує космічні технології, — висловив свою думку Роберт Зубрін.
Він також ґрунтовно розповів про космічну сферу, поділився думками стосовно радянського минулого, наголосив на необхідності створення нових космічних програм та висловився стосовно стану космічного стану росії.
Про космос та розвиток космічної сфери в Україні читайте згодом у нашому інтерв’ю з Робертом Зубріним.
Також протягом першого дня наукової конференції кореспонденти АрміяInform мали можливість поспостерігати за роботою «Cапера Буковини» — роботизованого комплексу для гуманітарного розмінування, який складається з наземного робота сапера та дрона-сапера.
На виставці також можна було побачити підводного робота для виявлення вибухонебезпечних предметів. Нині команда науковців займається вдосконаленням підводного робота, щоб той міг виконувати пошук навіть у водоймах із поганою видимістю, для чого відповідні підрозділи ДСНС України вимушені спускати аквалангістів.
Наукова конференція триватиме ще один день, протягом якого гості зможуть поспілкуватися зі спікерами з NASA, Skeleton Technologies, Punisher, Національного антарктичного наукового центру та інших.
Кожен квиток з події — це донат на доступну науку для дітей. 30 % від коштів з квитків організатори заходу передають науковому лекторію Science4Kids, щоб діти могли отримувати безоплатний українськомовний контент від учених.
