Це не просто зміна програм, а докорінна ментальна перебудова, що вимагає впровадження освітніх інновацій. Надання Україні високотехнологічної західної техніки, як-от…
На озброєнні цього артилерійського підрозділу — гаубиці FH70 розробки Німеччини, Великої Британії та Італії. Калібр — 155 міліметрів. Вага снарядів — від 43 до 49 кілограмів. Дальність стрільби — до 25 кілометрів.
— росіяни намагаються прорвати нашу оборону навколо Бахмута. Ми їм не даємо цього зробити, вносячи в це свою лепту. Працюємо по живій силі й техніці, — розповідає командир вогневого взводу Віталій. — Ворог нас шукає, запускає безпілотники. Ми це розуміємо, працюємо як треба. Наші гаубиці мають дальність стрільби на 5 кілометрів більшу за деякі російські аналоги. Це суттєво. Ще одна дуже важлива характеристика — їхня точність. Тут FH70 переважає всі радянські зразки. Ми це знаємо, бо більшість наших артилеристів мали досвід застосування різних радянських артсистем. Для знищення цілі нашій гаубиці треба менше часу та снарядів, ніж радянській.
Артилерійська канонада тут не припиняється ні на мить. І наша артилерія працює майже безперебійно. Ворог намагається «намацати» артилеристів, але знайти гармати для нього практично неможливо. Гаубиці добре замасковані. Поруч є укриття для людей і боєкомплектів. Для артилеристів це питання життя та смерті.
Олександр — досвідчений артилерист. Працював на гарматах радянського зразка Д-20, 2С19, 2С1. Згодом навчався за кордоном для роботи на гаубиці FH70.
— Прикриваємо нашу піхоту, б’ємо по ворожих машинах, бронетехніці та артилерії ворога. Не даємо росіянам ні наступати, ні відступати, — розповідає він. — Минулого тижня знищили бронетехніку росіян, яка перебувала на відстані 25 кілометрів від нас. Також «розбираємо» на шматки й друзки позиції рашистів. Прямими влучаннями знищуємо укриття та сховища. Працюємо по координатах, які нам передають аеророзвідники. Ми робимо перший постріл менше ніж за дві хвилини після отримання інформації про ціль. «Найжирніша» наша знищена ціль — батарея ворожих гаубиць Д-30. Ми розбили її вщент лише з однієї нашої гармати.
FH70 — причіпна й саморухома гаубиця. На великі відстані вона транспортується вантажівкою. А на малі може пересуватися самостійно, бо має власний двигун. Вона здатна самостійно заїхати на позиції й виїхати з них. Рухається зі швидкістю до 16 кілометрів на годину на відстань до 20 кілометрів.
— Ця гармата дуже точна. Перший постріл — пристрільний. Другий, після корегування, лягає точно в ціль. Випускаємо десятки снарядів. Чи день, чи ніч, не має значення. Доба проходить швидко, коли є багато цілей і багато роботи. Працюємо по артилерії, мінометних групах, танках. Підтримуємо наступи наших піхотинців. Дехто зневажливо називає окупантів «чмобіками», але ми вважаємо, що не варто їх недооцінювати. Це вороги і вбивці. Так ми їх сприймаємо. Так до них ставимося, — описує свою зброю і свою роботу Максим. Його посада — номер розрахунку. Разом із затворним він підіймає лоток і досилає снаряд у ствол.
26 лютого 2022 року о восьмій ранку Максим прийшов у територіальний центр комплектування і не йшов звідти, доки його не призвали. О восьмій вечора його записали в команду для підготовки артилеристів.
— Іноді буває достатньо одного пострілу, щоб змінити ситуацію на якійсь ділянці, — розповідає він. — Наприклад, приходять до нас координати цілі та її характеристика — «ворожа артилерія». Ми робимо перший постріл, завдаємо враження, і артилерія швидко тікає з позиції. Ми ніби її не знищили, але й не дозволили обстріляти наші війська. Ворог не повинен ходити вільно нашою землею — це наше загальне головне правило. росіяни наступають — ми б’ємо по них, відступають — також б’ємо по них.
Фото і відео автора
