Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Продовжуємо інформувати наших читачів про пошук рішень збройними силами країн світу щодо використання космічного простору в інтересах забезпечення національної безпеки та оборони.
Дистанційне зондування земної поверхні
Щоб удосконалити розвідувальні можливості Великої Британії, компанії Surrey Satellite Technology Limited (SSTL) і Oxford Space Systems (OSS) активно розробляють інноваційний радіолокаційний супутник CarbSar, запуск якого планується наступного року.
Супутник CarbSar використовуватиме технологію радара із синтезованою апертурою (SAR) Х-діапазону, яка дозволяє бачити об’єкти з просторовим розрізненням до 0,5 м крізь хмари і вночі. Як вважають британські фахівці, саме війна в Україні показала цінність таких систем. Також виявляється, що Велика Британія є єдиним постійним членом Ради Безпеки ООН, який не має власної подібної системи.
Компанії SSTL та OSS планують розпочати будівництво космічного апарату цього року за підтримки уряду із уже заброньованим запуском на американській ракеті. SSTL і OSS сподіваються, що їх супутник CarbSar забезпечить отримання майбутніх контрактів на постачання космічних апаратів як для цивільних, так і для військових застосувань.
Важливо, що фінансування проєкту CarbSar частково забезпечується Фондом стратегічних інвестицій національної безпеки, який підтримує перспективні технології, що можуть бути використані для національної безпеки та оборони. Велика Британія вже кілька років розглядає можливість розгортання мережі радіолокаційних супутників. З цією метою передбачено виділення міністерству оборони коштів на її закупівлю. Крім виконання військових завдань, технологія радарного зондування дуже корисна також у цивільних надзвичайних ситуаціях, таких як моніторинг масштабів затоплення або виявлення зсувів та просідання. Радар гарантує зображення кожного разу, коли супутник пролітає над об’єктом, оскільки його спроможності не залежать від погодних умов.
Фінляндія працює над забезпеченням космічної ситуаційної обізнаності
У травні цього року робоча група, призначена Міністерством транспорту та зв’язку Фінляндії для вивчення можливого створення Фінського центру космічної ситуаційної обізнаності (Finnish Space Situational Awareness Centre), опублікувала звіт, у якому рекомендувала створити такий центр на національному рівні. Пропонується, що він має бути запущений до 2026 року.
Наразі жодна структура у Фінляндії не несе відповідальності за скоординоване обстеження та відстеження порушень і небезпечних ситуацій у космосі та космічній діяльності. Відповідно фінський центр космічної ситуаційної обізнаності надаватиме та поширюватиме цю інформацію для сил оборони, інших органів влади та компаній, які мають значення для національної безпеки, а також університетів та дослідницьких інститутів. Загалом центр сприятиме досягненню цілей Фінляндії у сфері комплексної безпеки, таких як національна стійкість, підтримка критичної інфраструктури, безпека постачання та кібербезпека. Планується, що центр надаватиме деталізовану космічну ситуаційну картину у співпраці з країнами-партнерами Фінляндії та міжнародними організаціями, відповідальними за спостереження за космосом. Центр працюватиме на децентралізованій основі. Цивільне керівництво здійснюватиметься у взаємодії з Фінським метеорологічним інститутом, а військове керівництво — у взаємодії із Силами оборони.
Ізраїль працює над можливістю захистити себе від загроз із космосу
Цього місяця ізраїльське видання Israel Hayom опублікувало інтерв’ю генерального директора компанії Israel Aerospace Industries (IAI) Боаза Леві (Boaz Levy), у якому він розповів, яким чином «Ізраїль працює над можливостями ведення космічної війни». На його думку, виклики, що існують навколо Ізраїлю, особливо з боку Ірану, є складними, але нині Ізраїль уже має здатність відповісти та зайнятий тим, щоб «завжди залишатися на крок або два попереду».
Останні кілька років були дуже насиченими для аерокосмічної галузі держави зокрема та оборонної промисловості загалом, оскільки початок війни в Україні створив багато нових можливостей. Західна Європа стурбована можливістю більш масштабної війни, вперше після Другої світової війни, що призвело до значного збільшення оборонних бюджетів і закупівлі різноманітної зброї. За словами Леві, головним уроком російсько-української війни стала необхідність інтегрованих систем.
Торкаючись теми космосу, Б. Леві розповів, що з початку 2021 року IAI запустила в космос два супутники ДЗЗ: вдосконалений супутник EROS-C3, технології якого дозволяють отримувати зображення з високою просторовою розрізненістю та вперше використовують мультиспектральну камеру, та супутник Ofek 13 із розширеними можливостями.
Цікаво, що лише десять років тому IAI була на межі банкрутства. В Ізраїлі переважала думка, що супутники слід купувати за кордоном, заощаджуючи на основних витратах на розробку, запуск і обслуговування. Однак інформаційна революція та необхідність зберегти незалежність у розвідувальній діяльності призвели до протилежного рішення — збільшити інвестиції в супутники і самостійно будувати та запускати більше супутників у космос.
За словами Б. Леві, нині Ізраїль має достатнє покриття з точки зору території, але потребує більше супутників для більш частого покриття, тобто мінімізації розриву в часі між кожним проходженням супутника над певною точкою. У рамках цього міноборони країни просуває космічну програму, яка включатиме не лише супутники спостереження, а й супутники зв’язку.
«Війна в Україні навчила нас, що супутники зв’язку — здатність приймати трансляції з землі та повертати їх — є критично важливими та є стратегічним активом для Ізраїлю», — сказав він.
Відповідаючи на запитання видання про космічну зброю, Б. Леві зазначив: «Звичайно, ми прислуховуємося та думаємо про це. Інноваційні системи в IAI працюють у всіх сферах, і ми завжди намагаємося бути попереду інших. Ми вивчаємо цю тему і намагаємося зрозуміти, як це буде. Це сфера, в яку інвестують усі наддержави, і якщо ви запитаєте мене, чи бачу я, що відбувається, то так, я бачу, що відбувається».
Нова космічна політика Індії
Індійська космічна галузь, в якій протягом тривалого часу домінувала державна складова, налаштована на потенційно бурхливе зростання згідно з новою національною політикою, яка відкриває двері для приватних компаній, щоб вони могли займатися практично будь-яким бізнесом, пов’язаним із космосом.
Згідно з нещодавно опублікованою «Космічною політикою Індії 2023» (Indian Space Policy 2023) неурядовим організаціям (NGE) «повинно бути дозволено здійснювати наскрізну діяльність у космічному секторі шляхом створення та експлуатації космічних об’єктів, наземних активів і відповідних послуг, таких як зв’язок, дистанційне зондування, навігація тощо».
Космічна політика Індії налічує список із 14 сфер, де приватні компанії можуть отримувати прибуток, включаючи будівництво та експлуатацію супутників зв’язку та дистанційного зондування, а також експлуатацію ракет-носіїв і полігонів.
Індія почала реформувати свою космічну галузь у 2023 році, що вже дозволило низці приватних компаній виробляти супутники та розпочати розробку ракет-носіїв для малих супутників. Індійська організація космічних досліджень (ISRO) підписала угоди, які надають приватним компаніям доступ до об’єктів та досвіду космічного агентства для розробки та тестування космічних технологій.
Індійський національний центр сприяння та санкціонування космічної діяльності (Indian National Space Promotion & Authorisation Centre, IN-SPACe) був створений як автономна державна компанія «для сприяння, контролю, керівництва та санкціонування космічної діяльності у країні. З цією метою IN-SPACe періодично випускатиме вказівки та процедури, які, зокрема, сприятимуть полегшенню ведення бізнесу», — зазначено в документі.
Відповідно до нової космічної політики IN-SPACe буде «діяти як агентство „єдиного вікна“ для видачі дозволів на провадження космічної діяльності державними установами, а також недержавними організаціями згідно з відповідними директивами уряду, з урахуванням міркувань безпеки, національної безпеки, міжнародних зобов’язань та/або зовнішньої політики».
Метою IN-SPACe є створення стабільної нормативно-правової бази та рівних умов для процвітання приватних космічних компаній. Водночас основна відповідальність ISRO полягатиме в зосередженні уваги на дослідженнях та розробках у галузі космічних технологій та їх застосування, а також на розширенні наукових знань про космос.
Інша державна установа, NewSpace India Ltd. (NSIL), була створена для комерціалізації космічних технологій, створених за рахунок державного фінансування. Відповідно до нової космічної політики NSIL також «вироблятиме, здаватиме в оренду або закуповуватиме космічні компоненти, технології, платформи та інші активи у приватного чи державного сектору на розумних комерційних принципах».
Космічні амбіції Північної Кореї
Всередині травня масмедіа повідомили, що лідер Північної Кореї Кім Чен Ин «проінспектував перший військовий супутник» та дав добро на подальший розвиток цього проєкту.
Кім Чен Ин заявив, що будівництво супутника завершено, і дав «зелене світло на його запуск». Ця заява була зроблена через тиждень після того, як Пхеньян запустив нову твердопаливну міжконтинентальну балістичну ракету (МБР), що стало проривом у його програмах заборонених озброєнь. Аналітики відмічають, що розробка МБР і можливості космічних запусків значною мірою технологічно пов’язані.
Розробка військового розвідувального супутника була одним із ключових оборонних проєктів, які окреслив Кім Чен Ин у 2021 році. Вже у грудні 2022 року Північна Корея заявила, що провела «важливий заключний етап випробувань» у розробці розвідувального супутника. Водночас експерти Південної Кореї висловили сумніви щодо результатів, заявивши, що якість чорно-білих зображень, опублікованих Північною Кореєю, нібито зроблених з супутника, була низькою.
Загалом недавній запуск зазначеного супутника виявився невдалим, проте сам факт цієї події свідчить про амбітність космічних планів країни, яка через міжнародні санкції значно обмежена в доступі до зарубіжних критичних технологій. Хоча за оцінкою аналітиків, Пхеньяну буде важко проводити супутникову розвідку, використовуючи тільки власні технології, без допомоги з боку Китаю чи росії.
Водночас запуск Північною Кореєю супутника порушує міжнародні санкції, які забороняють використання будь-яких технологій балістичних ракет цією країною, заявив 17 травня поточного року речник Державного департаменту США Ведант Патель (Vedant Patel). Він акцентував увагу, що Сполучені Штати вживатимуть необхідних заходів, щоб притягнути Північну Корею до відповідальності, якщо Пхеньян вирішить продовжити запуски: «Будь-який запуск КНДР, що використовує технологію балістичних ракет, також включатиме космічні ракети-носії, які використовуються для запуску супутника в космос, і це порушуватиме численні резолюції Ради Безпеки ООН… Ми дуже чітко заявили, що закликаємо КНДР утриматися від подальшої загрозливої діяльності та закликаємо Пхеньян до серйозної та стійкої дипломатії».
