Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Завдяки вмінням водолазів-саперів врятовано багато життів. Ця професія передбачає величезну відповідальність та потребує міцних нервів, неабиякої фізичної підготовки та високого рівня навичок.
Все, що стосується обстеження суден, мостів, їхню підготовку для знищення, мінування, розмінування, пошук, проведення підводної інженерної розвідки, порятунок затонулої техніки — виконують саме водолази.
Військовослужбовці навчального центру підготовки водолазів докладніше розповіли про специфіку навчання, участь у російсько-українській війні та підготовку в країнах-членах НАТО.
У навчальному центрі бійці проходять інтенсивну підготовку, щоб стати справжніми професіоналами своєї справи. На початку кандидати проходять поглиблену медичну комісію, щоб переконатися, що їхній стан здоров’я витримає випробування, які чекають на них у майбутньому. У рішенні ВЛК повинно бути написано, що кандидат «придатний до служби водолазом». Після цього настає час перевірки бійців у барокамері — це спеціальна камера, що створює тиск, симулює умови, що панують на глибині 20 метрів. Якщо кандидат може перенести цей тиск без проблем, то з фізіологічної точки зору він вже готовий стати водолазом.
— Після цього ми проводимо фізичне тестування: підтягування, біг, перевіряємо фізичний розвиток. Адже це тільки на перший погляд здається, що все так легко, ніби звичайний дайвінг. Але коли виконуєш під водою завдання, то фізично повинен бути готовий до цього. Якщо взяти мій колектив, то в нас курять лише двоє, і ті скоро покинуть цю згубну звичку, — розповідає заступник начальника навчального центру підготовки водолазів Володимир.
Після фізичних вправ кандидати проходять тестування на знання елементарних формул, законів, логіку та психологію. Водолази повинні мати стійкий нервовий стан і бути готовими працювати в екстремальних умовах, як-от нічні зміни, спільна робота в командах. Вони повинні бути готові у разі сутичок з ворогом під водою втратити одного бійця, при цьому не вдатися до паніки і виконати поставлене завдання. Тому підготовка на моральному і психологічному рівні є так само важливою, як і фізична підготовка.
Після двотижневого теоретичного курсу настає час для практичної частини навчання. Кандидати навчаються виконувати складні завдання під водою.
Пройшовши декілька десятків метрів від будівлі, де триває теоретична частина навчання, ми підходимо до озера, де здійснюються спуски у воду.
Сьогодні відбувається заняття з відпрацювання пошуку, остропки і підйому затонулого предмета. Ці завдання вимагають від водолазів не лише фізичної міцності, але й точності та вміння працювати в умовах обмеженої видимості та стресу.
— Водолаз спочатку здійснює спуск під воду, шукає затонулий предмет. Потім у нього є маркерний буй, який він викидає, і той спливає на поверхню. Так водолаз позначає місце, де розташований предмет. Далі боєць виходить, бере остропочний кінець, підходить до буйка, яким позначив місце, де є предмет, і здійснює остроп затонулого предмета. Потім водолаз виходить і після цього вже здійснюється підйом. Адже заборонено, згідно з правилами водолазної служби, піднімати предмет, поки водолаз перебуває у воді, — розповідає інструктор заняття Андрій.
У навчальному центрі готують водолазів для різних підрозділів складових Сил оборони, що вимагає від них широкого спектру навичок. Вони здатні виконувати завдання в найрізноманітніших умовах та діяти в екстремальних ситуаціях.
Один з військовослужбовців Сергій поділився враженнями від першого свого спуску.
— Для мене було особливо цікаво, оскільки мав досвід рекреаційного дайвінгу до військової служби. Перші спуски я робив, коли проходив курси по міжнародній системі C.M.A.S. Але перші спуски вже військовим водолазом дали зовсім інший спектр незабутніх емоцій. Адже інше спорядження, інша специфіка роботи під водою. Рекреаційний дайвінг і водолазна справа — це зовсім різні речі. Якщо в рекреаційному дайвінгу зазвичай людина плаває і спостерігає за підводним світом, то водолаз працює, він повинен виконувати різні завдання, бути сконцентрованим, адже його робота зазвичай відбувається в умовах поганої видимості та в холодній воді, — розповідає Сергій.
Не кожна людина спроможна спуститися під воду та виконати завдання, ця професія також вимагає відповідного здоров’я. Водолаз — це дороге та вузько спеціалізоване ремесло, яке рятує багато життів. Для виконання завдань водолазу необхідне спеціальне обладнання, як-от: костюм, балон та вантаж.
Існують два типи костюмів — сухі та мокрі. А також три типи спорядження: вентильоване, відкритого типу та закритого.
— Закритого типу використовують для диверсійних робіт або для розмінування, де важливо уникати магнітних та звукових проявів. Спорядження відкритого типу застосовують і в цивільному житті для обслуговування підводних об’єктів цивільної інфраструктури, оскільки вони вважаються безпечнішими. Вентильоване спорядження використовують для обслуговування кораблів, але, в принципі, будь-який із цих типів може бути використаний для виконання різних завдань. Одягнувши сухий костюм, водолаз може залишатися сухим під час виходу з води, що особливо корисно під час спуску в забруднену воду, — розповідає заступник начальника навчального центру підготовки водолазів Володимир. — Сподіваюсь, що з часом ми перейдемо на сучасні костюми типу Kirby Morgan, які виготовляються в Англії, проте вони мають високу вартість — близько 1 мільйона гривень за комплект.
Водолазна робота — це колективна праця. Один водолаз не зможе виконати всі завдання самостійно. У команді повинні бути страхуючий, шланговий, забезпечуючий та керівники водолазних спусків і робіт. Використання старого виду спорядження допомагає згуртувати команду та дати зрозуміти кожному, як відбувається робота в колективі. Кожен повинен знати свої обов’язки і відчувати себе невід’ємною частиною великої команди.
Іноді водолази виконують завдання самостійно, наприклад, під час підводного розмінуванні, щоб зменшити ризик, але загалом це професія, яка вимагає колективної співпраці.
Інструктор Андрій з начальником навчального центру підготовки водолазів Іваном були першими водолазами в Україні, які зіштовхнулися з розмінуванням закладеного боєприпасу ще у 2015 році.
— Наше завдання полягало в пошуку та виявленні затонулих предметів у сірій зоні між населеними пунктами Кримське і Нижнє на річці Сіверський Донець. Наші тримали позицію, яку замінував противник. Знайдені боєприпаси нам тоді вдалося знищити на місці. Проте виконання цього завдання було надзвичайно важким через спеку, яка досягала 40 градусів тепла. Нам довелося пройти кілька кілометрів у спеціальному спорядженні з балонами, бо не було можливості безпечно під’їхати транспортом до води, — розповідає начальник навчального центру підготовки водолазів.
Крім того, водолази навчального центру активно беруть участь у евакуаційно-рятувальних операціях. Один з розрахунків врятував безпілотний літальний апарат, який втратив керування та потрапив у воду. Завдяки оперативності і навичкам водолазів вони зуміли швидко витягнути його з води, адже якраз у цей момент були на катері. Ціна врятованого БПЛА близько мільйона гривень.
— Коли в Охтирці відбувались бойові дії, щоб врятувати те, що неможливо було сховати або евакуювати, в озерах топили техніку. І коли вже рашистів звідти вигнали, водолази доставали це все, щоб далі працювало на оборону України. Я навіть не знаю, які завдання не може виконати водолаз, — каже заступник начальника навчального центру підготовки водолазів Володимир.
За його словами, роботи для водолазів буде дуже багато і після нашої перемоги над російськими окупантами. Адже міни майже щодня викидає до берегів Чорного моря, вони зриваються з якорів. Також чимало мін по лінії річки Дніпро. І це все потрібно буде знищувати.
— Поставити міну може будь-який сапер, але зняти у воді можуть лише спеціально підготовлені водолази, — наголошує заступник.
В одній з країн НАТО наші водолази пройшли підготовку до виконання складних завдань у російсько-українській війні. Протягом п’яти місяців вони набували необхідних професійних навичок та переймали досвід іноземних партнерів. За цей період, як розповідає Володимир, українські водолази відпрацьовували завдання за різноманітними напрямами, з якими можуть зіштовхнутися в боротьбі з ворогом та у повсякденній діяльності.
— Один зі сценаріїв тренування передбачав, що в машині перебуває смертник, який їхав підірвати порт. Його виявили, розстріляли, і машина впала у воду на глибину близько 8 метрів. Завдання полягало в тому, що ми повинні були дистанційно відкрити двері, витягнути смертника, помістити його в мішок та підняти на поверхню для подальшого розміновування машини. Це лише один із численних складних сценаріїв, які ми успішно відпрацьовували під керівництвом інструкторів, — розповідає Володимир.
За його словами, у мешканців країни, де водолази проходили навчання, ще з часів Другої світової війни залишилась ненависть до росіян. Тому місцеві намагаються не використовувати у спілкуванні російську мову.
— У них навіть військові перекладачі під час навчання намагаються вивчати українському мову. Нас зустрічала капітан, років 25, вона розмовляла з нами українською мовою, адже спеціально проживала в Україні певний період, щоб вивчити нашу мову. Також у цій країні заборонено на будівлях вивішувати прапори інших країн. Але в усіх містах, окрім їхніх прапорів, майоріють наші — українські. Це було дуже приємно, — згадує водолаз.
Також особливе враження на українських водолазів справили зустрічі з американськими військовими, які також брали участь у спільних тренуваннях. Американці постійно запитували наших бійців: «Що вам потрібно? Ми все зробимо для вас!», тим самим підкреслюючи глибоку підтримку, повагу та солідарність.
Навчання українських водолазів відбувалось щоденно — від восьмої ранку і до пізнього вечора. Відпрацьовували знищення мін на морі, очищали територію, занурювали машини під воду тощо.
— Там підготовка водолазів здійснюється в холодній воді. Кожного дня в тебе обов’язково практичні спуски, тебе вивозять в море і працюєш весь день. Інструктори нас вчили знешкоджувати міни, знайдені біля берегової лінії, розміновувати, виконувати роботу різних типів складності. Тому зараз ми готові до виконання будь-яких завдань на нашій рідній землі, — запевняє Володимир.
Завдяки співпраці та обміну досвідом українські водолази набули цінних навичок та знань, які застосовують тепер у своїй роботі для навчання майбутніх спеціалістів і для наближення нашої перемоги над окупантом.
Фото автора та з архіву військовослужбовців
@armyinformcomua
Офіс генерального прокурора завершив розслідування ще одного воєнного злочину російських загарбників.
З початку контрнаступальної операції Сил оборони в районі Добропілля російські загарбники втратили там вже понад 12 тисяч своїх військових.
Українському захиснику з бригади «Форпост» довелося двічі зазирнув в обличчя смерті, проте, попри отримані поранення він повернувся до лав Сил оборони.
У Новоторецькому бійці 425-го окремого штурмового полку «Скеля» влаштували успішну засідку на ворожу штурмову групу. Вони дочекалися, поки четверо окупантів зберуться разом, після чого знищили їх вогнем зі стрілецької зброї та FPV-дронами.
У середу, 8 жовтня, Кабінет міністрів спрямував понад 36 млрд гривень на потреби Міністерства оборони.
Правоохоронні органи викрили на Волині організаторів ще однієї схеми з незаконного переправлення за кордон військовозобов’язаних чоловіків.
Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…