Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
У Координаційному штабі відбулася зустріч з родинами військовослужбовців окремого батальйону морської піхоти м. Маріуполь, під час якої на запитання близьких відповідали секретар Робочої групи з питань взаємодії зі ЗМІ та родичами захисників Координаційного штабу Богдан Охріменко та представник штабу.
Про це повідомляє Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.
Рідних цікавила взаємодія Координаційного штабу з військовою частиною у пошуку зниклих і поверненні полонених.
«Військова частина займається бойовими діями. Вона фіксує те, що відбулося на полі бою, проводить службове розслідування і обліковує. Частина не має стосунку до нашої роботи — до обмінів, — пояснив Богдан Охріменко. — Нам достатньо тієї інформації, яку надають частини та рідні».
Він наголосив на тому, що шукають кожного зниклого як живого — поки не знаходимо людину чи тіло.
«Якщо людина гине, вона зазвичай залишається на локації — на місці загибелі. Тоді підключається Офіс Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Проводимо репатріацію і обміни тілами, далі — ДНК-тести. Утім, про багатьох людей, яких ми повертаємо під час обмінів, не було жодної інформації, але вони знайшлися живими в полоні. Відомості, які надає частина, лягають в основу нашої роботи з пошуку. На щастя, є багато випадків, коли побратими думають, що людина загинула, а вона потім знаходиться в полоні», — сказав Богдан Охріменко.
Крім того, представник штабу зазначив, що у Координаційному штабі працюють делеговані представники військ: якщо потрібна додаткова інформація, зв’язуємося з керівництвом частин.
На зустрічі також обговорили можливість обміну «всіх на всіх».
«Сьогодні він більш реальний, ніж, наприклад, три місяці тому. Це залежить і від успіхів контрнаступу та поповнення нашого обмінного фонду», — сказав Богдан Охріменко.
Також рідні помітили, що збільшилася кількість підтверджень полону росією через Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ).
«Теперішній МКЧХ значно ефективніший, ніж на початку широкомасштабного вторгнення. Роль Червоного Хреста дуже важлива», — зазначив представник штабу.
Боєць 77-ї аеромобільної Наддніпрянської бригади з позивним «Кубік», командував підрозділом, який 5,5 місяців тримав оборону.
Жінки-добровольці, які раніше відбували покарання, тепер опановують безпілотні комплекси в батальйоні «Шквал» 1-го штурмового полку імені Дмитра Коцюбайла.
Від початку доби агресор 41 раз атакував позиції Сил оборони. Понад половина бойових зіткнень припала на Костянтинівський та Покровський напрямки.
Бійці 425-го штурмового полку «Скеля» з позивними «Джокер» та «Мессі» в рукопашному бою взяли двох окупантів у полон.
Пілоти 1-го батальйону «Хижаки висот» 59-ї штурмової бригади безпілотних систем імені Якова Гандзюка повідомили про чергове поповнення обмінного фонду.
Бійці Зенітного ракетно-артилерійського дивізіону 53-ї механізованої бригади імені князя Володимир Мономаха зняли відстріл ворожих БПЛА на GoPro.
Інспектор прикордонної служби, оператор БПЛА
від 20500 до 25000 грн
Херсон
Херсонський прикордонний загін
Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….