Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Українських воїнів називають «кіборгами» за надлюдську витримку, стійкість і мужність. Український народ називають незламним за міцний характер, згуртованість та нескорений український дух. Усі ці риси українських захисників та всього нашого народу, де кожен на своєму фронті пліч-о-пліч протистоїть російському загарбнику, уже не один рік поспіль захоплюють і дивують увесь світ. Та, попри насправді неймовірну витримку, українці, вистоюючи у важких боях, самі зазнаючи травм, контузій, більше переймаються, коли втрачають друзів і побратимів… Тож, потребують психологічної допомоги під час виконання бойових завдань та після повернення з війни.
Саме про психологічну підтримку українських захисників та запобігання розвитку у них посттравматичних станів сьогодні у столиці говорили під час розширеного засідання Міжвідомчої координаційної ради з питань охорони психічного здоровʼя та надання психологічної допомоги особам, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.
Засідання відбулося в межах спільної реалізації заходів Концепції розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року, під головуванням Премʼєр-міністра України Дениса Шмигаля, за участю Міністра оборони України Олексія Резнікова та першої леді України Олени Зеленської.
Нагадаємо, саме Олені Зеленській належить ініціатива зі створення Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки українців «Ти як?».
— Міністерство оборони та Збройні Сили мають спільні напрацювання та досягнення з психологічного забезпечення військовослужбовців та членів їхніх сімей. Аналіз проведеної роботи та низка пілотних проєктів вказують на необхідність удосконалення Системи психологічної роботи у військах з імплементацією стандартизованих угод країн-членів НАТО як елемента Всеукраїнської програми ментального здоров’я, — зазначив Олексій Резніков під час засідання.
Начальник Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України генерал-майор Владислав Клочков розповів, що психологічна підтримка потрібна всім, хто брав участь у бойових діях на різних етапах виконання бойових завдань, а також після повернення з війни.
— Набутий досвід війни свідчить, що майже всі, хто бере участь у бойових діях, потребують і в подальшому тривалий час потребуватимуть психологічної допомоги на різних етапах виконання бойових завдань. І наслідки посттравматичних стресових розладів зростають у повоєнний час та навіть перевищують періоди активної фази бойових дій, — сказав генерал-майор Владислав Клочков.
Він зазначив, що враховуючи прогнозовані наслідки психотравматизації військовослужбовців, а також задля зменшення соціального напруження в суспільстві та набуття сумісності із партнерами, Міністерство оборони України та Генеральний штаб ЗС України напрацювали пропозиції щодо створення цілісної багаторівневої Системи психологічного відновлення військовослужбовців та членів їхніх сімей.
— В основу Системи покладені доказові методи надання психологічної допомоги та сучасні принципи, визначені стандартизованими угодами країн-членів НАТО, — повідомив Клочков.
Одним з етапів реалізації Системи психологічного відновлення військовослужбовців та членів їхніх сімей є запобігання виникнення посттравматичних станів.
Основними запобіжниками розвитку посттравматичного розладу є:
— професійно-психологічний відбір;
— психологічна підготовка та підтримка;
— психологія відновлення.
Аудит ресурсів психологічної служби Збройних Сил України вказує на потреби:
— у розбудові власної інфраструктури (яка відсутня з 2014 року) — Центрів відновлення ментального здоров’я особового складу;
— удосконалення фахових компетенцій військових психологів за апробованими протоколами відновлення;
— розвиток матеріального забезпечення практичної роботи військових психологів.
Згідно із Системою психологічного відновлення військовослужбовців та членів їхніх сімей, цільова аудиторія проєкту розподілена за трьома напрямками:
1. психологічне відновлення;
2. реінтеграційні заходи;
3. підвищення фахової компетенції психологів.
Серед основних компонентів щодо створення Системи відновлення особового складу визначають:
— розвиток багаторівневої системи психологічної допомоги особовому складу;
— розбудову інфраструктури психологічної служби, а саме: створення 5 Центрів відновлення ментального здоров’я та Центру реінтеграції звільнених осіб з умов ізоляції.
Передбачається впровадження багаторівневої системи психологічної допомоги, яка визначена у стандартизованих угодах країн НАТО: від надання допомоги за принципом «рівний-рівному» до передачі кваліфікованому психологу, а за потреби — направлення до медичного персоналу.
Заходи реінтеграції здійснюються в послідовності, визначеній Об’єднаною доктриною Альянсу з питань відновлення особового складу після перебування в умовах ізоляції.
Через заходи реінтеграції також проходять особи, звільнені з умов примусової ізоляції (полону), вимушеної — оточення, а також всі цивільні особи, які мали досвід спілкування або володіють чутливою інформацією про російських загарбників.
До поетапного впровадження проєкту увага зосереджується на наступних заходах:
- навчанні військових психологів;
- впроваджені позаштатних помічників психологів за принципом «рівний-рівному»;
- створенні проєктної команди у форматі постійно діючої міжвідомчої робочої групи;
- проведенні ефективної загальнодержавної інформаційної компанії про створення Системи.
— Планується, що у II півріччі поточного року програму психологічного відновлення пройдуть 10 тисяч військовослужбовців та членів їхніх сімей, на базі 6 центрів, та буде здійснено підготовку 100 військових психологів. У 2024 році передбачається відновлення 26 тисяч осіб, — повідомив Владислав Клочков. Він додав, що важливим є визначити потенційних суб’єктів як Центри відновлення ментального здоров’я та реінтеграції, які відповідатимуть типовим вимогам та критеріям щодо функціоналу, мають розвинуту власну інфраструктуру, підготовлений персонал.
Щодо навчання військових психологів начальник Управління зазначив, що загальна укомплектованість психологічної служби — 70%, навчальний процес з підготовки кадрів триває.
Реалізація проєкту дозволить:
- зберегти людський ресурс Сил оборони;
- підвищити спроможності психологічної служби ЗСУ;
- забезпечити повний цикл контролю бойового стресу;
- зменшити навантаження на медичну сферу;
- набути сумісність із партнерами країн-членів НАТО;
- здобути лідерську позицію держави щодо обміну досвідом.
Також впровадження Системи психологічного відновлення військовослужбовців та членів їхніх сімей сприятиме зміцненню довіри населення до військово-політичного керівництва, зниженню соціального напруження; превенції виникнення ПТСР, а також вихованню толерантного ставлення та поваги до учасників бойових дій.
Під час реалізації Системи планується поновити співпрацю з міжнародними партнерами, які спеціалізуються на психологічній реабілітації військовослужбовців та членів їхніх сімей, зокрема із об’єднаною агенцією відновлення персоналу Міністерства оборони США, психологічними службами та науковими установами збройних сил країн Балтії, Ізраїльською коаліцією травми (ITC), загонами контролю бойового та оперативного стресу (COSC) 30 медичної бригади США.
Водночас представники МОУ та ЗСУ передбачають виникнення певних ресурсних обмежень у процесі реалізації Системи психологічного відновлення, а саме — фінансові.
— Фінансування проєкту передбачає лише використання бюджетних коштів та фактично неможливість залучення донорської допомоги на психологічну підтримку військовослужбовців. Тож, створення цілісної системи психологічного відновлення військовослужбовців — завдання державного значення. Відновимо людину — людина відновить все, — зазначив генерал-лейтенант Владислав Клочков.
