Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Стримуючи навалу рашистів на підступах до Авдіївки, морпіхи не тільки міцно тримають оборону, але й час від часу проводять активні контратакуючі дії, завдаючи ворогу нищівних ударів. Разом зі зведеною броньованою групою одного з підрозділів морської піхоти кореспондент АрміяInform побував на найгарячішій ділянці фронту.
Перше, що вразило, коли побачив зведену групу в складі двох американських бронетранспортерів М113, високопрохідних автомобілів Humvee і Багі, це рівень її мобільності й злагодженості. В умовах складного рельєфу, дефіциту часу і постійного вогневого впливу з боку противника група швидко переміщується по передньому краю, вміло маневрує і завдає вогневого враження по виявлених цілях. Особовий склад виконує завдання в тісній взаємодії з аеророзвідкою і артилерійськими підрозділами.
Отримавши наказ, морські піхотинці швидко займають місця у броньованих машинах, завантажують додатковий боєкомплект та інше необхідне спорядження. Після нетривалого маршу виходимо на визначений рубіж оборони. Лунає команда на розвантаження і заняття позицій. Щоб передчасно не виявити себе, морпіхи діють максимально уважно і приховано, щоб залишатися непримітними для ворога. Основну увагу приділяють маскуванню. Техніку розосереджують у лісовому масиві, виставляють дозори і секрети.
— На сьогодні в нас уже є визначені цілі, тому готуємося відвідати ворога та передати йому наші «гостинці», — ділиться планами командир взводу роти вогневої підтримки Ілля.
Досвідчений командир очолює екіпаж пересувного гранатометного розрахунку на базі автомобіля Багі і вже має за плечима досвід дій у складі мобільних вогневих груп. Під час активних боїв за Піски та Водяне він неодноразово разом зі своїми побратимами влаштовував пастки ворогу і знищив багато орків, які штурмували їхні позиції. Свою Багі морпіхи назвали «Ніч».
— Діємо ми зазвичай у нічний час, коли можна непомітно наблизитися до ворога, тому і дали таке ім’я машині, — пояснює Ілля. — За допомогою тепловізора знаходимо місця скупчення живої сили окупантів і швидко перетворюємо їх на неживих. На Багі ми встановили американський 40-мм автоматичний станковий гранатомет МК — 19. Ефективна дальність його вогню 1500 метрів. Він виявився дуже зручним засобом для боротьби з ворожою піхотою. Важить гранатомет досить багато, разом зі станком понад 55 кг, тому встановили його на легку колісну машину. Це дозволяє дуже швидко рухатися і легко маневрувати під час бою. Завдяки нашій «Ночі» вже понад 100 окупантів ніколи не побачать світлий ранок, — додає 25-річний командир взводу.
До складу гранатаметного розрахунку входить також ще три особи: водій і два номера обслуги. Водій Багі, старший матрос Володимир, майстер екстремального водіння.
— Щоб із мисливців не перетворитися в жертву, треба діяти дуже швидко, — розповідає водій. — Спочатку необхідно приховано підійти на рубіж ведення вогню. Зазвичай рухаємося без світла, після виконання завдання намагаємося максимально далеко від’їхати від вогневої позиції. Інакше прилетить щось у відповідь.
Екіпаж не гаючи часу готує машину і гранатомет до виїзду. Номера обслуги, сержант Андрій і матрос Олександр, споряджають боєкомплект, перевіряють зброю, звіряють маршрут руху і шляхи відходу. Крім станкового гранатомета, у складі мобільної бронегрупи є перероблена установка некерованих 80-мм авіаційних ракет, яку встановлено на американський пікап Humvee. Установка налічує 26 ракет, які можуть вражати броньовану, легкоброньовану техніку і живу силу ворога на дальність до чотирьох кілометрів. Морпіхи також підготували її до застосування і визначили місце та час виходу на вогневий рубіж.
Завдання для десанту на бронемашинах М113 не менш відповідальне: відпрацювати по виявлених нашою аєророзвідкою цілях. Кожне відділення отримало завдання, командири розповіли про порядок дій під час десантування, подальшого руху і ведення вогню у складі двійок або трійок. Серед особового складу чимало людей, хто вже має досвід виконання схожих завдань.
— Зазвичай ворог не очікує відверто сміливих дій. Якщо застати його зненацька, починає метушиться і відходить, — розповідає кулеметник — навідник М113 матрос Микола. — Тому треба скористатися цією ситуацією. Діяти швидко і рішуче, щоб психологічно зламати рашистів. Завжди впевнений у своєму 50-мм кулеметі Browning M2. Він дуже потужний і влучний. На відстані до двох кілометрів перетворює все на труху. Пробиває бронебійними боєприпасами БМП, БТР, а орків перерубає просто навпіл, — додає кулеметник.
До речі, більшість морпіхів також налаштовані дуже рішуче і впевнені у своїх силах.
— Ця машина вже одним гучним звуком свого двигуна наводить жах на окупантів, — розповідає водій матрос Андрій. — Коли ми на швидкості 50–60 км на годину наближаємося до ворожих позицій і починаємо поливати їх свинцем, вони відразу «тухнуть». Крім того, що М113 швидка, вона дуже зручна для транспортування і висадки десанту, евакуації поранених. Завдяки відкидній апарелі люди можуть швидко і безпечно проводити десантування. У неї дуже міцна броня, яка одного разу врятувала життя мені і побратимам. Тоді ми несподівано наїхали на протитанкову міну. Стався потужний вибух. Звісно, машина постраждала, але люди залишилися живими і навіть неушкодженими. Тільки трохи оглушило.
Дійсно, на бортах М113 я помітив багато слідів від уламків і влучань різних видів боєприпасів. Нарешті лунає команда «По машинах!» — і всі займають свої місця. Морпіхи зосереджені й готові до бою. М113 зриваються з місця і з гучним ревом несуться вперед. Згодом повітря розривають кулеметні й автоматичні черги, вибухи гранат. Броньована група вступила в бойовий контакт і приступила до виконання визначеного завдання. Лють українських морпіхів знов накрила окупантів…
Фото автора
