«Хай серед простих вояків буде хоч один міністр», — переказують сучасники його слова перед військовою операцією українського війська проти більшовиків, яка…
Фізико-технічний факультет Харківського національного університету ім. Н. Каразіна розташований в мікрорайоні П’ятихатки на трасі, яка поєднує російський бєлгород з обласним центром. Саме з цього напрямку 24 лютого 2022 року рашисти намагалися прорватися вглиб міста. І хоча атака окупантів у той же день була успішно відбита Силами оборони, впродовж наступних кількох місяців район піддавався масованим обстрілам з артилерії та РСЗВ, які завдавали жахливих руйнувань фізико-технічному факультету Каразінського університету.
Наприкінці 1994 року в рамках Будапештського меморандуму Україна відмовилася від ядерної зброї, але вітчизняні науковці продовжили дослідження в сфері «мирного атому». Зокрема, харківська школа ядерників вважається однією з найавторитетніших в Україні — саме в цьому обласному центрі, на базі Національного наукового центру «Харківський фізико-технологічний інститут», функціонує єдина в країні ядерна підкритична установка «Джерело нейтронів», де ще донедавна здійснювалися дослідження в ядерній сфері. До речі, за інформацією обласної прокуратури, торік територія цієї установи 74 рази піддавалася обстрілам з боку окупантів. Відповідно до висновків експертиз, збройні сили росії та інші відомства рф своєю збройною агресією могли спричинити в Харкові екологічну катастрофу — екоцид.
А на кафедрі матеріалів реакторобудування та фізичних технологій фізико-технічного факультету Каразінського університету, що розташовується неподалік від ХФТІ, до широкомасштабного вторгнення московитів на територію України готували фахівців як для українських атомних станцій, так і для ННЦ ХФТІ. Але наразі через російську агресію це все поставлено на паузу.
Представники фізико-технічного факультету запросили авторку матеріалу, аби показати руйнування будівлі, завдані окупантами, та привернути увагу до проблем ядерної науки в умовах війни — фахівці наголошують, що сфокусуватися на її розвитку потрібно вже зараз. Аби надалі вберегти нашу державу від тотального технічного відставання.
За словами очільника кафедри Сергія Литовченка, Україна зараз вкрай потребує збільшення кількості ядерників — тож нещодавно затверджено стратегію розвитку енергетики на найближчі 27 років. Відповідно до неї, значна роль надається саме ядерним джерелам електрики. Зокрема, президент ДП НАЕК «Енергоатом» Петро Котін, президент і виконавчий директор американської компанії Holtec International Кріс Сінгх уклали угоду про будівництво в Україні до 20 реакторів SMR-160 із реалізацією першого пілотного проєкту та виходу на мінімальну регульовану потужність реактора та підключення до мережі до березня 2029 року.
До того ж Україна відмовляється від російського ядерного палива та має накопичити свій запас, оскільки наші американські партнери в особі американської компанії Westinghouse закривають лише частину потреб.
— Що стосується атомних електростанцій радянських часів, на які припадає 50 відсотків вироблення електроенергії — тут необхідно продовжувати здійснювати діагностику, ресурс і модернізувати реактори. Без необхідних регламентних робіт і обслуговування, які проводять відповідні фахівці, українські АЕС з часом зупиняться, — зазначає Сергій Литовченко. — Наші випускники — потужна складова української енергетики. Запевняю, вони працюють на кожній українській АЕС. Їх навчили ми, і ми хочемо продовжувати навчати майбутніх фахівців — наукового супроводу, аналізу безпеки, стійкості та поведінки матеріалів, пристроїв, обладнання. Аби крокувати в ногу з часом…
… Йдемо коридорами зруйнованого корпусу факультету — вибиті шибки, поламані меблі, дірки в стелі, вологість та пліснява на стінах. Торік сюди влучили ворожі «Гради» та «Урагани», ракета С-300 та артилерійські снаряди. Орієнтовні збитки складають близько 77 млн гривень. Така сума потрібна лише на відновлення корпусу будівлі. Ще 70-100 млн треба, аби закупити коштовне лабораторне обладнання — замість того, що було знищено окупантами.
Окрім аудиторій, науковці втратили низку лабораторій, де проводили дослідження на сучасному високоточному обладнанні. Так, повністю вигоріла після чергового прильоту лабораторія біомедичної спектрології, яка була заснована буквально 15 років тому — для розвитку науки та обладнання це досить малий термін.
— Тут наші дівчата займалися дослідженням наноліків — тобто вивчали можливість доставки ліків, наприклад, до злоякісних пухлин, — розповідає виконувач обов’язків директора з наукової роботи ХНУ ім. В. Каразіна. — Останні досліди, досить успішні, здійснювалися в сфері лікування хвороби Паркінсона. Обладнання було куплено за кошти, надані нашому вишу американськими та європейськими партнерами.
Але гордістю фізико-технічного факультету Каразінського університету були і залишаються дослідження в сфері ядерної фізики. Крім навчальних аудиторій, через російську агресію навчальні лабораторії кафедри матеріалів реакторобудівництва та фізичних технологій були також серйозно пошкоджені.
Але, попри колосальні руйнування, деяке устаткування вціліло. Щось вдалося евакуювати до безпечного місця, але багато високоточних приладів вивезти немає можливості — це обладнання не підлягає транспортуванню. Його прийшлося законсервувати — як, наприклад, установку, на якій молоді науковці проводили досліди з ядерним паливом.
— Ці дослідження необхідні для правильного керування ядерними реакторами, — розповідає виконувач обов’язків директора навчально-наукового інституту фізико-технічного ХНУ Пилип Кузнєцов. — Якщо не вивчати ці процеси, в українській ядерній фізиці виникне велика прогалина. А надалі це може привести до глобальної катастрофи.
За словами випускника кафедри, а на цей момент військовослужбовця ЗСУ на псевдо «Рись», всі процеси в науці досить інерційні.
— Якщо ви зараз розпочинаєте якесь дослідження, його результат зможете побачити лише за кілька років. Тому якщо ми почнемо відбудовували наукову галузь лише після перемоги, просто втратимо дорогоцінний час — не зможемо навчити майбутніх науковців передових технологій. А Україна повинна підготувати кадри, які будуть у майбутньому забезпечувати нашу енергетичну безпеку.
Фото автора
