Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
21 квітня у Києві відбувся комплекс меморіально-освітніх заходів з нагоди 103-ї річниці підписання договору між Українською Народною Республікою та Польщею. Організатором події була громадська організація «Український Альянс» у партнерстві з «Центром досліджень воєнної історії Збройних Сил України», Національним університетом оборони України імені Івана Черняховського, Національним військово-історичним музеєм.
Кореспондент АрміяInform розповідає про те, як було вшановано пам’ять про спільну боротьбу України та Польщі проти москви у 1920 році.
За умов російсько-української війни Польща заявила про себе як про стратегічного партнера нашої держави, армії та нації. Ця історія говорить не лише про роз’єднувальні чинники, а й про об’єднувальні. Традиції єдиного фронту проти москви підкріплюють нинішню співпрацю Варшави й Києва.
За участю представників Сенату Республіки Польща та науковців напередодні відбулося покладання квітів до могили польських вояків загиблих у боях з більшовиками навесні 1920 року на Байковому цвинтарі. Заступник маршала Сенату Республіки Польща Міхал Камінський, українські військові та історики вшанували пам’ять героїв радянсько-польської війни 1920-1921 років. Тоді саме поляки разом з українцями боронять єдині цінності проти російського імперіалізму.
Більшовики у 1930-х роках цинічно вчинили з тілами поляків, створивши спільну могилу десятків воїнів. У 1998 році було встановлено меморіальну стіну з іменами тих, хто похований там.
читайте також:
Міхал Камінський ушанував також пам’ять полеглих українських воїнів проти російських окупантів на Михайлівській площі. Разом із заступницею спікера Верховної Ради України Оленою Кондратюк було покладено квіти біля Стіни пам’яті.
Також 21 квітня було презентовано виставковий проєкт «Союз Білого Орла і Золотого Тризуба» на території Київської православної богословської академії. Виставка висвітлює історичну тяглість та сучасний вимір військово-політичної співпраці між Україною і Польщею в контексті широкомасштабного вторгнення рф. Її планують встановити на Контрактовій площі.
Начальник «Центру досліджень воєнної історії Збройних Сил України» полковник Ігор Косяк відзначив ключову роль Польщі для нашої держави в історичній ретроспективі.
«Ми сьогодні презентуємо мобільний виставковий проєкт „Союз Білого Орла та Золотого Тризуба“, який розповідає про тяглість союзницьких відносин України й Польщі відтоді й дотепер. Звичайно, що наша історія набагато довша, але ми взяли цей період.
Лейтмотивом виставки є слова відомого польського політика та громадського діяча Єжи Гедройця — „без вільної України немає вільної Польщі“ Так само тут, на українських теренах, ми спільними зусиллями зупинимо московську орду, яка становить небезпеку для всього вільного світу. Саме тут за найактивнішої допомоги Польщі ми куємо нашу перемогу» — розповів полковник Ігор Косяк.
Заступник маршала Сенату Республіки Польща Міхал Камінський подякував Збройним Силам України та підкреслив, що Польща й надалі буде підтримувати нашу державу.
«Це війна московських варварів не тільки проти України, а й Польщі, всього цивілізованого світу. Збройні Сили України також стоять на варті моєї свободи та моєї країни. У 2014 році в центрі Європи виникла війна.
Я відвідав Ірпінь та Бучу після їхнього визволення. На власні очі я бачив, що означає „русскій мір“. На власні очі бачив, що означає „велика російська культура“.
Я, від імені польського народу, дякую Вам, українському народові за Ваш героїзм, за героїчну боротьбу за свободу Європи. Головне завдання українських військових — перемогти окупантів, а після війни швидка інтеграція України до ЄС і НАТО», — заявив Міхал Камінський.
Доцент кафедри історії Центральної та Східної Європи КНУ імені Тараса Шевченка, представник Центру досліджень воєнної історії ЗСУ Артем Папакін розповів про формування українсько-польського союзу у 1920 році.
«21 квітня 1920 року було підписано політичну конвенцію між Польщею та Українською Народною Республікою. За нею ще була військова конвенція та тривалі бойові дії. Ця політична угода дала шанс Україні на визволення від більшовицького панування.
Так склалося, що через низку факторів внутрішнього та зовнішнього характеру, наприкінці 1919 року УНР фактично програла свою війну за незалежність. На території Польщі опинилися і політичні інституції та частина армії Української Народної Республіки. Лише після того, як між головним отаманом військ УНР Симоном Петлюрою та його колегою з Польщі, Юзефом Пілсудським було встановлено особисті контакти, було налагоджено взаємодію на квітень 1920 року сторони дійшли компромісу.
1920 рік трошки нам нагадує сучасні події, в яких ми з вами живемо, тому що той час для України та Європи загалом був вирішальним. Бо якби у 1920 році більшовики виграли, то не було б не лише України, а й Польщі. І можливо вони б далі пішли в Європу. Це був останній шанс, коли більшовики були зупинені спільними зусиллями України і Польщі», — наголосив історик Артем Папакін.
Науковець з «Центру досліджень воєнної історії Збройних Сил України» Артем Папакін детальніше розповів про частини експозиції виставки «Союз Білого Орла та Золотого Тризуба».
«Експозиція в нас побудована за таким принципом. У нас є банери, які розповідають про 1920 рік, а за ними йде аналогія про 2022-2023 роки. Перший блок — інформація стосується політичного союзу. Далі йде блок військової допомоги Польщі, яка у 1920 для України теж була безпрецедентна.
Хоча в той час сама польська армія воювала проти більшовиків на українській території в першу чергу. Це було, можливо, небагато, але найбільша допомога, яку Україна отримувала від будь-якої з іноземних країн станом на 1920 рік для війни за незалежність до 2022 року».
«Далі йдуть в нас бойові дії — теж певні аналогії можемо навести. УНР ще у 1917 році зіткнулася з більшовицькою агресією. Впродовж 3 років намагалася протистояти самотужки — тоді цього не вдалося зробити.
За матеріалами цих банерів можна побачити, настільки відрізняється міжнародна ситуація у 2020 році, коли більшовики були зупинені польською армією під Варшавою. Зараз ми бачимо, як росіяни — ідеологічні нащадки цих більшовиків — були зупинені під Києвом. Це буде останнє просування злочинної російської ідеології, війни, яку несе росія світу.
Так само висвітлено в нас гуманітарні аспекти допомоги, яку зараз надає Польща для України, та у 1920-ті роки, коли гостила в себе українську еміграцію» — резюмував Артем Папакін.
Фото ГО Український Альянс
