«Я мрію про те, щоб бути корисним — допомагати, захищати. Робити свою роботу якісно та в тіні, як супергерой: його ніхто не бачить, але на ньому тримається державна…
Свій позивний «Кордон» отримав ще строковиком у прикордонних військах радянського союзу. Після строкової служби пішов до Української народної самооборони.
— Потрапив до Чечні. Брав участь у протидії російській федерації. Те, що відбувалось у Чечні, на деякий час відтермінувало напад росії на Україну. Бо все, що сталося у2014-му, могло статися значно раніше, — розповідає «Кордон».
Те, що «дружня країна» спробує окупувати Україну, воїн очікував ще з 90-х років минулого століття.
У 2014 році «Кордон» став добровольцем. Чоловік тренував бійців «Правого сектору», «Азову», брав участь у бойових діях у Шахтарську. В Іловайську «Кордон» зазнав кульового поранення в шию, та службу не залишив. Знову став інструктором з військової справи, згодом звільняв від окупації Маріуполь і Павлопіль. Служив «Кордон» і біля Бахмута, коли росіяни намагалися окупувати його вперше. Згодом Бахмут було повернуто під контроль ЗСУ.
— Потім почались перемовини й Мінські угоди. Так, на лінії розмежування стало тихіше, хоча росіяни та «ополченці» постійно порушували режим тиші, — згадує захисник.
«Кордон» пішов з добробату, підписав контракт із ЗСУ і став військовослужбовцем «Айдару». Згодом він звільнився та став жити цивільним життям.
А вже у 2022-му, з початком широкомасштабного вторгнення рф, знову став добровольцем.
— Воював на Броварському, Березанському напрямках, поблизу Баришівки та Лук’янівки на Київщині. Потім ці негідники (росіяни. — Авт.) втекли… Влітку я зміг вступити до тероборони Київщини.
Нині «Кордон» — інструктор з військової справи. Навчає побратимів та посестер. Враховуючи, що військовий воював з росіянами ще в дев’яностих роках минулого століття, питаю: чи змінилася військова тактика рашистів за цей час?
— Вони намагались змінитись, але, благо, що там є корупція, і ставлення до людей погане.
Всі ці роки воювати «Кордона» мотивує мрія про незалежну, сильну і заможну Україну:
— За що я воюю… за те, щоб було по-моєму: щоб була Україна. По-друге, щоб Україна була країною українськомовною. Країна, в якій нормальні люди себе нормально почувають. Де добрим і розумним людям — завжди пошана та створені можливості для розвитку.
Фото Віктора Дехтяра
