Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Незважаючи на загострення ситуації в низці регіонів світу (зокрема, між КНР та Тайванем та на Близькому Сході навколо Ізраїлю), міжнародні події минулого тижня бути сконцентровані навколо російської агресії проти України.
Цивілізований світ — за Україну
Політичні заяви останніх днів відображають позитивну для України динаміку розвитку ситуації в середовищі проукраїнської коаліції західних держав та їхню готовність до підтримки нашої держави на тлі подальшої ескалації з боку росії.
Генеральний секретар НАТО Є. Столтенберг з цього приводу зазначив, що НАТО не зацікавлена в «заморожуванні» ситуації на фронті, а хоче, щоб Україна звільнила більше своєї території. За його словами, країни Альянсу вже передали Україні озброєнь на 65 млрд євро, а під час недавнього засідання комісії Україна — НАТО її учасники підтримали розробку програми багаторічних військових постачань. Генсек НАТО також попросив країни-члени виділяти по 500 млн євро на рік для Комплексного пакета допомоги Україні, через який надається нелетальна допомога.
Протягом тижня продовжували мати місце інші політичні заяви на підтримку України. Наприклад, президент Франції Е. Макрон під час візиту до Китаю заявив, що «будь-хто, хто допомагає агресору, буде його співучасником». Глава МЗС Японії Й. Хаясі підтвердив про неухильне виконання його країною зобов’язань щодо надання нам допомоги на загальну суму 7,6 млрд доларів, до якої включено кошти на придбання нелетального обладнання через цільові фонди НАТО. Зі свого боку новообраний президент Чорногорії Я. Мілатович пообіцяв дотримуватися політики ЄС щодо рф через вторгнення в Україну.
Розуміючи безпекові виклики, держави Європи одночасно зміцнюють і власні оборонні спроможності. У центрі уваги новин минулого тижня опинилася Фінляндія, яка нарешті стала 31-м членом НАТО. Подія стала черговою стратегічною невдачею для путіна, оскільки безпосередні кордони рф з НАТО збільшились з 1215 км до 2600 км.
Іншим прикладом є Ірландія, яка вивчить питання про відмову від нейтралітету через війну в Україні. До речі, це вже п’ята країна, яка заявила про такий намір. Парламент Латвії відновив військову службу за призовом і планує збільшити чисельність сил оборони після вторгнення росії в Україну.
Оборонний потенціал у пріоритеті
Продовжується активна військова підтримка України у війні проти російської агресії з боку іноземних та міжнародних партнерів.
Зокрема, країни ЄС, у рамках програми надання 1 млн боєприпасів для України, досягли згоди щодо передачі снарядів зі складів, проте продовжують обговорювати наступні процедурні питання. Наразі існують певні технічні розбіжності щодо питання про те, чи будуть ці контракти надаватися виключно компаніям із ЄС (і як їх юридично визначити), чи вони також будуть відкриті для сторонніх виробників.
США надають новий пакет військової допомоги на 2,6 млрд доларів, який налічує дві частин: перша (2,1 млрд доларів) фінансується з Ініціативи сприяння безпеці України, в рамках якої зброя замовляється у виробників. Друга (500 млн доларів) — надійде в рамках президентської Ініціативи із американських запасів, переважно у вигляді різних боєприпасів. До складу пакету, зокрема, входять: засоби для протидії БПЛА, зокрема, антидронові комплекси; радари; протитанкові системи Javelin; мобільні ракетні комплекси із лазерним наведенням; майже 3600 одиниць стрілецької зброї та понад 23 млн набоїв до неї; важкі паливозаправники і причепи з паливом; броньовані мостові системи; обладнання захищеного зв’язку. Крім цього, Пентагон уклав контракт на 27,1 млн доларів на підготовку партії танків M1A1 Abrams для України з очікуваною датою його завершення 29 вересня 2023 р.
Протягом тижня в ЗМІ було оприлюднено низку повідомлень про реалізацію поточних проєктів або нових ініціатив наших партнерів. Зокрема, Іспанія відправила свої перші 6 танків Leopard. Польща передала 4 винищувачі МіГ-29 (готуються для передачі ще 6), БМП, системи ППО, міномети тощо. Підписано українсько-польську угоду про спільне виробництво 125-мм танкових боєприпасів. Також підписано документи щодо постачання оборонної техніки, зокрема, БТР Rosomak (замовлено 200 одиниць, з яких 100 — готові на відправку), самохідних мінометів Rak і ракет до ПЗРК Piorun (100 одиниць). Данія і Норвегія передадуть 8 тисяч артилерійських снарядів.Австралія протягом 2023–2024 рр. поставить майже 100 систем озброєння з дистанційним управлінням для бойових машин.Греція готова передати чергову партію БМП-1, артилерійські снаряди та стрілецькі боєприпаси.
Чехія надасть військову допомогу на суму майже 29 млн доларів, хоча раніше її президент П. Павел стверджував, що їхні національні запаси вичерпані.
Румунія виділить 0,8 млн доларів на зміцнення оборони України. Литва також готує пакет допомоги в розмірі майже 41 млн євро. У Польщі відкрився сервісний центр із ремонту танків Т-64 для ЗСУ, а концерн Rheinmetall (Німеччина) реалізовує в Румунії створення центру логістики та ремонту західної військової техніки, яку наразі використовують ЗСУ.
Національна стійкість та відбудова держави
Окрім військової підтримки, іноземні та міжнародні партнери продовжували надавати допомогу Україні в економічній та гуманітарній сферах. Так, МВФ зробив черговий крок у реалізації чотирирічної програми фінансування в розмірі 15,6 млрд доларів для України. Німеччина розпочала програму фінансування енергоефективних інвестицій, за якою підприємці можуть отримати до 500 тисяч євро кредиту на закупівлю альтернативних джерел живлення для забезпечення безперебійної роботи бізнесу. Також країна доставила у звільнені та прифронтові райони 800 тонн трансформаторної оливи для забезпечення стабільного енергопостачання, а німецький фармацевтичний концерн Bayer оголосив про готовність інвестувати майже 60 млн євро, які підуть на розвиток насінництва в Україні. Данія передасть енергетичне обладнання загальною вагою 40 тонн. Кіпр готуватиме спеціалістів з розмінування. ЮНІСЕФ надала 70 автомобілів для допомоги дітям у межах проєкту «Турбота з народження вдома».
Агресор має бути покараний
На тлі проєктів допомоги Україні посилювався міжнародний тиск на росію та її ізоляції від цивілізованого світу. Так, Норвегія запровадила новий пакет санкцій проти рф, до якого увійшли 87 фізичних та 34 юридичні особи. Також розширено заборону на експорт товарів подвійного значення, які можуть використовуватися ОПК рф. Люксембург наклав арешт на акції компанії OCSiAl, яка належить «Роснано». Вартість її акцій у 2021 р. перевищувала 300 млн доларів. У Швейцарії засуджено чотирьох банкірів, які допомогли музиканту с. ролдугіну (другу в. путіна) відкрити рахунок у місцевому банку. Литва ухвалила рішення про заборону громадянам рф купувати нерухомість у країні. Болгарія заборонила доступ до морських і річкових портів для всіх суден, незалежно від прапора, під яким вони ходять, які сертифіковані російським морським реєстром судноплавства. Естонія заблокувала доступ до web-порталів, за допомогою яких можна було переглядати передачі російських телеканалів. Франція офіційно ліквідувала пропагандистський канал Russia Today France. Молдова, яка наразі поки що залежна від поставок російського газу, підписала рамкову угоду з Грецією про постачання блакитного палива. Найбільша нафтопереробна компанія Польщі Orlen відмовилася від останнього контракту з рф на постачання нафти. США розглядають можливість застосування примусових заходів проти російської компанії «Лабораторія Касперського».
Рада ООН з прав людини ухвалила резолюцію, в якій засудила порушення рф прав людини в Україні, а також депортацію дітей із тимчасово окупованих територій. Документ дозволить продовжити повноваження Незалежної міжнародної комісії ООН розслідувати усі порушення міжнародного права з боку рф. Також росія програла вибори щодо членства у трьох органах ООН: Комісії за становище жінок Економічної та соціальної ради; Виконавчій раді ЮНІСЕФ; Комісії щодо попередження злочинності та кримінального правосуддя. За словами посла США Л. Томас-Грінфілд, це стало чітким сигналом того, що жодна країна, яка грубо порушує Статут ООН, не повинна займати позиції у критичних органах ООН.
Активно запроваджуються обмеження участі росіян у міжнародному культурному та спортивному житті, а також поступове згортання західного бізнесу в рф. Серед свіжих новин — Естонія заборонила в’їзд керівникам театру «Нітья» з Єкатеринбурга та скасувала його гастролі. Спортсмени з Британії не виступлять на чоловічому чемпіонаті світу з боксу через участь у турнірі боксерів із рф. Польська федерація фехтування відмовилася проводити етап Кубка світу з рапіри серед жінок через допуск спортсменок з рф та білорусі. Президент Європейського футбольного союзу А. Чеферін вважає, що команди рф та білорусі повинні бути відсторонені від участі у змаганнях. Французька торговельна компанія Louis Dreyfus з 1 липня припинить експорт зерна з рф, а компанія Danone планує вивести з російського ринку свої міжнародні бренди, такі як Activia, Alpro і Actimel.
Незважаючи на санкції та відсутність помітних успіхів на фронті, рф продовжує вживати заходів, націлених на мілітаризацію країни, ведення війни проти України та протистояння із Заходом. Так, путін з цього приводу заявив, що росія планує виробити та модернізувати понад 1 600 танків. До 1 липня буде підготовлено сховище для розміщення тактичної ядерної зброї рф у білорусі.
У мзс рф заявили, що відповіддю москви на вступ Фінляндії до НАТО стане зміцнення військового потенціалу на західному та північно-західному напрямках. В окупованому Криму побудовано мережу окопів та загороджень через страх перед можливим контрнаступом ЗСУ. Прессекретар президента рф д. пєсков заявив, що продовження «спецоперації» поки що є єдиним шляхом москви в ситуації навколо України. Під час засідання ради безпеки рф в. путін поставив завдання повної зачистки в тилу «спецоперації» та якнайшвидшого інтегрування окупованих територій в єдиний правовий та економічний простір рф. Проведенням засідання вищої державної ради союзної держави росії та білорусі в москві в. путін хотів показати, що це об’єднання ніби то є дуже «потужною інституцією», а заодно і те, що він повністю контролює білорусь. Отже, рф не збирається відмовлятися від своїх агресивних планів щодо України та конфронтації із Заходом та готується до затяжної війни.
На тлі режиму санкцій внутрішньополітична та економічна ситуація в росії поступово загострюється. Наприклад, курс рубля знизився до найнижчого рівня за останній рік (80 — за долар). Найбільший російський приватний «Альфа-банк», за підсумками 2022 р., отримав збиток у 117 млрд рублів (до речі, це перший збиток банку з 2009 р. та рекордний у його історії). Державний «ВТБ банк» (другий за активами в рф) за той же період теж зафіксував рекордні збитки за всю історію — 612,6 млрд рублів. Відповідно у рф планують випуск боргових зобов’язань для залучення фінансів від «дружніх» країн.
