Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Сучасний театр бойових дій не передбачає відсутності безпілотних літальних апаратів. За певних завдань вони є «очима» аеророзвідників, в інших ситуаціях — разючим списом у ролі дронів-камікадзе або ж бомбардувальних планерів. Їхнє широке військове застосування припало на два останні десятиліття. Та свій родовід БПЛА ведуть практично від початку минулого століття.
Перші випробування безпілотників відбулися в Англії ще у 1915 році, але доопрацьовані вони були тільки під час Другої світової війни. А напередодні, у 1935 році, дрони вже використовували для підготовки сил артилерії для знищення літаків і атак по цілях, що рухаються. За свідченнями військових літописців, масштабно безпілотники вперше були використані на війні у В’єтнамі. На цьому історичний зріз варто завершити, адже все найцікавіше в застосуванні цього типу зброї почалося у ХХІ столітті. І провідним законодавцем профільної оборонної моди тут виступили Сполучені Штати. Саме про їхнього представника — БПЛА MQ-9 Reaper, того самого, що став ньюзмейкером останнього місяця у протистоянні колективного Заходу з ординською московією, й піде мова.
MQ-9 Reaper — американський модульний розвідувально-ударний БПЛА. Безпілотник був розроблений компанією General Atomics Aeronautical Systems, підрозділом корпорації General Dynamics на базі MQ-1 Predator для ВПС та ВМС США, а також ВПС Великої Британії. Назва безпілотника Reaper перекладається як «жнець», однак із хліборобом вона нічого спільного не має. Американські конструктори зробили посилання на міфологію — Grim Reaper — тобто «похмурий жнець», образ янгола смерті та збирача людських душ. MQ-9 Reaper був створений у відповідь на потребу американських військових у новому безпілотному літальному апараті, який міг би літати на великі відстані та мати можливість відстежувати й атакувати цілі на землі.
У військовій номенклатурі дуже рідко, а насправді — майже ніколи, можна зіткнутися із ситуацією, коли літери та цифри нічого не означають. Позначення у Збройних силах США, а значить і в авіації, точні, і самі собою говорять багато про що. У назві MQ-9 Reaper буква «M» означає «багатоцільовий» (multipurpose), а «Q» означає, що він належить до дистанційно пілотованих безпілотних літальних апаратів. Навіть «9» наприкінці має значення — це дев’ята машина в лінійці безпілотних і дистанційно керованих безпілотних літальних апаратів, тобто дронів. Reaper це вже звичайна назва, як Predator або Hawk.
У випусках теленовин, коли мова заходить про MQ-9 Reaper, то зазвичай репортери мають на увазі виключно сам безпілотник, що летить десь у повітрі. Але насправді найменування стосується всієї системи, тому що дрон — це лише частина так званого дистанційно-керованого авіаційного комплексу.
Вся система являє собою безпілотний літак, оснащений датчиками та озброєнням, наземну станцію управління, захищену лінію зв’язку Predator Primary Satellite Link, системи підтримки та кваліфіковану команду операторів. Вся техніка досить складна і передбачає безвідмовну та злагоджену взаємодію багатьох технічних компонентів та людей.
Основний екіпаж становлять оператор, який є командиром апарату, та його помічник, відповідальний за роботу з датчиками та наведенням зброї. Слід зазначити, що система MQ-9 Reaper досить гнучка, для конкретних завдань можна використовувати різні набори датчиків та озброєння, тому операція має бути всебічно підготовлена як у пункті управління, так і на землі. Це максимально розширює можливості платформи.
Головним завданням MQ-9 Reaper є не тільки сіяти руйнування з неба, як проводити розвідувальну діяльність, тобто збирання даних. Ефективну реалізацію цієї функції та високу витривалість польоту забезпечують економічний двигун, великий запас палива, гарне співвідношення потужності та ваги, широкий набір датчиків.
MQ-9 Reaper може виконувати такі місії, як ISR (стеження, спостереження та розвідка), близька авіаційна підтримка або CSAR (бойовий пошук та порятунок), наприклад, пошук пілотів збитих літаків. Американці також використовують їх для спостереження за конвоями та наступальними операціями, очищенням маршрутів, визначенням цілей та управлінням високоточною зброєю.
Треба, звичайно, зазначити, що в порівнянні зі своїм «батьком» — Predator, Reaper має майже вшестеро більшу вантажопідйомність, яка дозволяє йому використовувати набагато ширший діапазон зброї, що виходить далеко за межі ракет Hellfire. Машина завдовжки 11 метрів, за розмаху крила — 20 метрів. Максимальна швидкість досягає близько 480 км/год, майже вдвічі швидше за Bayraktar TB2, а тривалість польоту оцінюється у 28 годин. Дальність польоту дрону залежно від модифікації становить 1900–2575 км. Практична стеля —13 000 м. Залежно від бойового завдання БПЛА може мати різноманітні комбінації озброєнь та електронного обладнання. Станом на 2023 рік було виготовлено понад 270 екземплярів MQ-9 Reaper. Вартість безпілотника — від $16 млн до $30 млн.
Як силова установка на даному дроні використовується турбогвинтовий двигун Honeywell TPE 331-10, виробництво якого успадковано з 1999 року компанією Honeywell Aerospace. Потужність мотора становить 700 кіловатів (940 кінських сил). На ранніх експериментальних модифікаціях встановлювалися інші двигуни.
Шасі «Женця» — тристоїчне, з однією передньою та двома задніми опорами. Гальмівними системами оснащені всі три стійки.
У процесі створення MQ-9 широко використовувалися окремі елементи та цілі вузли, які раніше застосовувалися на інших літальних апаратах. Такий підхід спростив проєктування та подальше «доведення» безпілотника.
Для пошуку цілей та навігації «Жнець» використовує дві окремі системи. Одна з них — це багаторежимний радар високої роздільної здатності AN/APY-8 Lynx із синтезованою апертурою. Він здатний здійснювати картографування місцевості, а також виявляти цілі, що рухаються як на тлі землі, так і на поверхні моря. Оператор, взаємодіючи з таким радаром, може виділяти та ідентифікувати окремі об’єкти.
Друга система — це Raytheon AN/ASS-52(V). Вона є оптико-електронною прицільною станцією, здатною працювати як при денному світлі, так і в інфрачервоному діапазоні, оснащена лазерним далекоміром-цілоуказателем. Таке обладнання дозволяє використовувати всі високоточні боєприпаси, наявні на озброєнні армії США.
Крім того, на борту MQ-9 Reaper можна встановлювати такі види обладнання:
— Gorgon Stare («Погляд Горгони») — сенсорна система, головними елементами якої є дев’ять відеокамер, що забезпечують сферичний огляд всього простору навколо безпілотника. Призначена для довгострокового огляду значних площ ділянок місцевості. З висоти 7600 метрів вона здатна повністю контролювати все, що відбувається в невеликому місті.
— Система попередження про загрозу Raytheon ALR-69A RWR. Розміщується у внутрішньому відсіку БПЛА для своєчасного виявлення опромінення дрона радарами противника.
— Блок постановки активних перешкод розробила компанія Raytheon. Це обладнання було випробуване 2013 року, разом із ракетами-пастками ADM-160 MALD.
— Датчик EO/IR MTS-B — для виявлення та відстеження балістичних ракет, що летять, та їхніх боєголовок. БПЛА, оснащені таким обладнанням, здатні взаємодіяти з корабельною системою ПРО Aegis, здійснюючи цілевказівку протиракет SM-3.
Безпілотний літальний апарат MQ-9 Reaper має сім точок підвіски. Одна з них розміщена в центрі, безпосередньо під фюзеляжем, а решта шість — під крилами, по три з кожного боку. На останніх модифікаціях «Женця» з’явилася кількість точок підвіски, доведена до дев’яти. MQ-9 Reaper за класифікацією ВПС США належить до розряду «мисливців-убивць» — літаків, здатних вистежувати ціль та знищувати її.
Центральний підфюзеляжний вузол використовується для кріплення різних видів цільового обладнання (наприклад, блок постановки перешкод). Інші точки призначені для розміщення різних видів зброї:
— AGM-114 Hellfire. Фактично, це «головний калібр» MQ-9. У варіанті стандартного завантаження «Жнець» озброюється чотирма такими ракетами, закріпленими на середніх точках підвіски. Максимальне завантаження становить (на останніх модифікаціях) 12 чи навіть 14 ракет. Використовуватися можуть усі варіанти AGM-114.
— Brimstone. Дворежимна малогабаритна керована ракета, створена в Британії на базі AGM-114. Безпілотник здатний взяти на борт до вісімнадцяти боєприпасів.
— Кориговані авіабомби вагою до 230 кг. Кріпляться лише на внутрішні точки підвіски. Використовувати можуть всі варіанти бомб JDAM відповідної маси, а також, наприклад, GBU-12 Paveway II.
— Керовані ракети «повітря-повітря» AIM-9 Sidewinder і AIM-92 Stinger. Можуть встановлюватись на зовнішніх точках підвіски.
Стандартний набір озброєння — це дві кориговані авіабомби та чотири AGM-114 Hellfire. Бортове обладнання дозволяє відстежувати до 12 цілей одночасно, випускаючи ракети в режимі «пульсації» — кожні 0,32 секунди.
Як було зазначено вище, стандартний «екіпаж» MQ-9 Reaper, що перебуває на наземній станції, становлять дві особи — пілот та оператор бортового обладнання. Під час виконання розвідувальних місій їм також може сприяти координатор. Передача сигналів здійснюється через супутник, завдяки чому керувати польотами «Женців», що здійснюються десь над Сирією чи на кордонах з московією, можна безпосередньо з Пентагону чи штаб-квартири ЦРУ.
БПЛА MQ-9 Reaper має такі модифікації:
— Block-1 — у квітні 2012 року було представлено модифікацію MQ-9 зі збільшеною тривалістю польоту. Модернізований БПЛА зможе перебувати у повітрі на 10–15 годин довше, як порівняти з попередньою версією. Цей результат був досягнутий завдяки додатковим паливним бакам та оновленим шасі, через що тривалість польоту збільшилася до 37 годин без дозаправки. За повідомленням компанії-виробника, якщо на MQ-9 встановити довші крила (26,8 м замість штатних розмахом 20,0 м), то БПЛА зможе перебувати в повітрі до 42 годин.
— Block-5 — збільшено потужність двигуна, встановлено другу радіостанцію для передачі даних кільком повітряним або наземним об’єктам, збільшено вантажопідйомність.
Крім того, цей дрон випускався і в наступних модифікаціях: NASA Predator B (Ikhana), Maritime Predator B, Guardian Maritime Predator B, Predator B ER.
Перший тестовий політ апарата відбувся 2 лютого 2001 року. А стартовий серійний MQ-9 Reaper було поставлено ВПС США у березні 2007 року, і вже в жовтні апарати цього типу виконували бойові завдання в Афганістані. Так, у листопаді 2007 року Пентагон повідомив про знищення керованими авіабомбами GBU-12 Paveway II, скинутими з борту БПЛА MQ-9 Reaper, групи талібів. У різні роки повідомлялося про бойове застосування MQ-9 Reaper в Іраку, знову ж таки — в Афганістані, Сирії та Ємені. Апарат також використовують для патрулювання кордону з Мексикою. За даними ЗМІ, MQ-9 Reaper використовувався під час ліквідації іранського генерал-майора Касема Сулеймані у 2020 році.
Виробники MQ-9 Reaper не зупиняються на наборі функцій, які має цей літальний апарат і весь комплекс його забезпечення. Про одне таке вдосконалення розповів в коментарі для АрміяInform військовий експерт і директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець.
«Свого часу компанія General Atomics Aeronautical Systems продемонструвала наступні можливості розвідувально-ударного безпілотника MQ-9A Reaper, які він отримав у рамках модернізації для Повітряних сил США. Зокрема, БПЛА „навчили“ автоматично відходити на запасний аеродром, сідати з більшою масою та літати при сильнішому боковому вітрі.
Оновлена версія безпілотника відтоді стала здатною здійснити автоматичну посадку на іншому аеродромі у випадку несприятливих погодних умов, пошкодження посадкової смуги на основному аеродромі чи зміни місії. Інформацію щодо зміни аеродрому оператор може вносити під час польоту безпілотника. БПЛА може здійснити посадку навіть на незнайомому аеродромі, адже після оновлення він не потребує наявності наземної станції управління на запасному аеродромі, а використовує засоби управління супутниковим зв’язком. Для цього він спочатку вивчає місцевість за допомогою сенсорів, а згодом здійснює посадку в автоматичному режимі.
У General Atomics Aeronautical Systems зазначили, що завдяки вдосконаленням є можливість зменшити кількість операторів, необхідних для управління безпілотником. Крім того, модернізація MQ-9A Reaper значно підвищила його гнучкість під час виконання місії. Зрештою, не потребуючи наземного пункту управління на аеродромі, безпілотник може прилетіти безпосередньо в район проведення операції, де його обслуговуватиме місцевий персонал».
Крім США, дрони Reaper перебувають на озброєнні армій Великої Британії, Франції, Туреччини, Італії, Нідерландів, Іспанії, Польщі та Японії. Щось аналогічне під назвою Rainbow CH-4 є і у ЗС Китаю.
MQ-9 Reaper був і залишається основним ударним дроном, який сьогодні перебуває на озброєнні американської армії. Цей безпілотник залишиться в строю принаймні до 2035 року, потім його може витіснити досконаліший літальний апарат, і для цього вже є певні передумови. Втім, командування американських ВПС все ще не означило навіть приблизну дату проведення тендеру, під час якого належить оцінювати проєкти нових ударно-розвідувальних БПЛА. Поки ж очевидних суперників у своєму класі і щодо завдань MQ-9 просто не має.
«Я йду слідом за твоєю спиною, мов тінь. Ти запам’ятаєш цей день, як свій останній день…» Саме так перекладаються рядки з тексту однієї з пісень британської хеві-метал-групи Grim Reaper. Здається вони цілком слушні для місій, які проводять проти ворогів однойменні до назви цього музичного колективу БПЛА — MQ-9 Reaper.
Американський ударний безпілотник MQ-9 Reaper. Відео: Haci Productions
