Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка (ВІКНУ) — це сучасний військовий навчальний заклад, який готує фахівців з повною…
«Нема межі для досконалості!» Можливо, й таким гаслом варто означити вінець кількарічної творчості працівників компанії Boeing щодо осучаснення авіаційних бомб. Результатом завершення цього оборонного проєкту в 1997 році став випуск першого комплекту обладнання на основі технології GPS, що перетворює бомби вільного падіння (тупі бомби, англ. dumb bombs), які існують протягом майже століття, у всепогодні керовані (розумні, англ. smart) боєприпаси. Сьогодні ця розробка відома як Joint Direct Attack Munition, або JDAM. В українській класифікації вона іменується як «Об’єднаний боєприпас прямого ураження».
Фактично американським розробникам було поставлено за мету модернізувати боєприпаси старших поколінь, вбудувавши в них певні технологічні новації. Тим самим Пентагон зміг заощадити бюджетні кошти, паралельно розробляючи та запускаючи в серійне виробництво сучасні керовані боєприпаси.
JDAM являє собою комплект із невеликих крил, що кріпляться в середній частині бомби, та хвостового блоку, що має кероване оперення й дає бомбі змогу маневрувати й коригувати свій курс під час польоту до цілі. Бомбу наче одягають у костюм Бетмена із вбудованим у нього комп’ютером та навігаційним обладнанням.
Якщо розглянути «розумну начинку» цього витвору, то комплект JDAM має у своєму складі інерційну систему навігації та GPS-приймач для підвищення точності завдавання бомбових ударів. Це дало змогу підняти точність влучання з похибкою до декількох метрів від цілі. Крім того, комплект JDAM наводить бомбу на визначену ціль по оптимальній для враження траєкторії польоту.
читайте також:
Бомби, обладнані комплектом JDAM, спрямовуються до цілі інтегрованою інерційною системою наведення в парі з GPS-приймачем покращеної точності. Водночас, за твердженням розробників, цим виробам забезпечується визначена дальність дії приблизно у 28 км (15 миль) від точки скидання у разі скидання з великих висот на надзвукових швидкостях. До речі, конструкторам в останніх модифікаціях пристрою під час випробувань вдалося зменшити розміри кругового ймовірного відхилення до 1,7 метра.
Як розповів у коментарі Інформаційному агентству АрміяInform військовий експерт і директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець, з огляду на те, що JDAM корегує політ бомби на всій траєкторії, вдається нівелювати навіть вплив похибки пілота під час скидання бомб. Ба більш, JDAM дає змогу здійснювати ефективні «сліпі» бомбометання, коли візуально ціль пілот не спостерігає.
— Важливим чинником можливості інтеграції JDAM під крило радянського зразка машин, як-от МіГ-29, Су-25, Су-24 та Су-27, є те, що координати цілі можливо закласти в бомбу ще на землі. Тобто можна обійти необхідність повної модернізації всього бортового радіоелектронного оснащення літака та інтеграцію в нього модуля наведення на кшталт LANTIRN, — підкреслив експерт.
JDAM, за твердженням його розробників, є доволі прагматичним американським рішенням, яке дозволяє в певних випадках скидати бомби на відстані до 70–80 км до цілі.
Як і будь-яка сучасна технологічна розробка, JDAM є вельми гнучкою з погляду подальшого розвитку та модифікацій. Наразі набули поширення дві з них — з лазерною головкою самонаведення та з додатковими крилами.
читайте також:
LJDAM — це комплект наведення, доповнений лазерною головкою самонаведення. В цьому випадку наведення бомби може здійснюватися не тільки шляхом «підсвічування» цілі з літака, а, наприклад, з безпілотника чи наземної станції.
Такий спосіб наведення збільшує ефективність бомбардування під час надання безпосередньої повітряної підтримки для підрозділів, які вже перебувають у бойовому зіткненні з противником.
JDAM-ER — це комплект наведення, доповнений крилами. Він перетворює бомбу не просто на високоточну, а ще й на плануючу.
Додавання крил дає змогу розширити дальність використання бомб з 24 км до 70–80 км та знищувати віддалені позиції та об’єкти противника, не заводячи авіацію в зону ураження ворожих засобів ППО ближнього радіуса дії.
— Також теоретично можливе використання JDAM у наземній артилерії. Такий варіант припускають американські військові експерти, хоч він і потребуватиме значних технологічних доопрацювань, — констатував Сергій Згурець.
Вартість одного комплекту JDAM становить 25–70 тисяч доларів США. З відкритих джерел відомо, що з 1998 року було випущено понад 250 000 таких комплектів.
