У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
Про це повідомляє Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України
Цілі, які стоять перед російськими хакерами, відповідають загальним цілям російської воєнної агресії. Основною мішенню російських кіберзлочинців є цивільна інфраструктура, а пріоритети хакерів упродовж повномасштабного вторгнення змінювалися відповідно до воєнних потреб. Хоча державні структури постійно залишалися ключовими цілями кібератак, на початку вторгнення важливими мішенями були медіа та телеком, оскільки російська влада розраховувала на швидку перемогу і сподівалась, що зможе вплинути на українців через ЗМІ, налякати нас. Згодом фокус хакерів і російської армії змістився на енергетичний сектор.
Таргетований фішинг залишається одним із домінантних і ефективних методів отримання доступу до організацій-жертв. Однак у другій половині 2022 року ми помітили зміни в тактиці російських хакерів. Замість того щоб атакувати безпосередньо організації-цілі за допомогою фішингу, хакери почали зміщувати акцент на використання технічних вразливостей установ, які надають послуги операторам критичної інформаційної інфраструктури.
Характер атак російських хакерів вказує на те, що жодна установа не може бути в безпеці. Передусім у зоні ризику — компанії, які надають послуги та сервіси операторам критичної інформаційної інфраструктури: розробники, інтернет-провайдери тощо.
Російські хакери здійснюють кібератаки у тому числі з метою помсти або спроб інформаційно-психологічного впливу — щоб переконати населення в тому, що держава не здатна їх захистити. Саме такі атаки привертають до себе увагу ЗМІ та суспільства. Проте насправді більш небезпечними є повільні та «тихі» атаки, спрямовані на шпигунство. Зокрема, такі атаки здійснює угрупування InvisiMole (Служба зовнішньої розвідки рф). Їхньою основною мішенню є високопосадовці, дипломати та інші фахівці, які мають доступ до найбільш чутливої інформації. Оскільки такі «тихі» атаки складніше виявити, вони можуть мати більш критичні наслідки.
Для ураження цілей у Московській області використовувались українські розробки — RS-1 «Барс», FP-1 «Firepoint», БАРС-СМ «Gladiator» тощо.
Представниці Навчально-спортивної бази олімпійських видів спорту Іванна Дяченко та Вікторія Ус на міжнародних змаганнях з веслування здобули 4 нагороди.
За перше півріччя 2026 року органи прокуратури України спрямували понад 680 млн гривень на підтримку українських військових.
Від початку доби агресор 46 разів атакував позиції Сил оборони, у тому числі 14 разів — на Костянтинівському напрямку.
Бійця 4-го батальйону «Сила Свободи» 4-ї бригади оперативного призначення «Рубіж» Нацгвардії разом із евакуаційною групою «Білий Янгол» врятували двох сиріт.
Палає технопарк «Елма» у Зеленограді, вибухає Сонячногірська наливна станція, розлітається на шматки Московський НПЗ.
У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…