Півтора року тому він випадково з’явився на порозі їхнього будинку на Донеччині, а сьогодні вже пережив кілька передислокацій, атаки FPV-дронами й став улюбленцем усього…
Європейський Союз та країни, що до нього входять, стали чи не головними партнерами України, яка протистоїть навалі російських окупантів. За рік великої війни, що минув, наша держава отримала кандидатський статус, а також гуманітарну, військову та фінансову допомогу ЄС. Що це означає для української перемоги та як триває європейська інтеграція України — далі в матеріалі АрміяInform у межах проєкту «Пам’яті війни: реалії та уроки».
Прагнення України стати членом Європейського Союзу є волею української нації та було закріплене на конституційному рівні у 2019 році. Основним виміром української євроінтеграції було виконання Угоди про Асоціацію, яка була підписана у 2014-му, а повністю запрацювала у 2017 році. Документ передбачав поглиблену соціально-економічну співпрацю в межах Україна — ЄС та заклав основи подальшого поступу євроінтеграції. Варто згадати й початок реформ, зокрема децентралізації, судової сфери, сектору безпеки та оборони після Революції Гідності.
Початок широкомасштабного вторгнення рф в Україну торік 24 лютого кардинально змінив наш європейський вектор зовнішньої політики. Уже 28 лютого 2022-го ми подали заявку на вступ до Євросоюзу, а навесні підготували відповіді на питальник від Єврокомісії. Останній стосувався політичних та економічних параметрів України.
Військова агресія росії проти України змусила мільйони наших громадян рятуватися від війни у країнах Євросоюзу. Там їм було надано допомогу та забезпечено захист під європейською юрисдикцією.
Представник України при Європейському Союзі Всеволод Ченцов у коментарі АрміяInform заявив, що «гуманітарну допомогу, отриману Україною (від 24 лютого 2022 року. — Ред.), становить підтримка, надана ЄС у розмірі 630 мільйонів євро та підтримка, надана державами-членами ЄС у розмірі 1,7 мільярда євро. Завдяки цьому 13,9 мільйонів українців вже отримали відповідну допомогу.
— Всі 27 держав-членів ЄС та 5 країн-учасниць (Ісландія, Північна Македонія, Норвегія, Туреччина та Сербія) запропонували допомогу Україні через Механізм цивільного захисту ЄС. Завдяки зазначеному механізму Україна отримала 82 053 тонни допомоги. Близько двох тисяч пацієнтів було направлено у європейські шпиталі, — відзначив Всеволод Ченцов.
На тлі початку широкомасштабного вторгнення рф в Україну Євросоюз затвердив у березні 2022 року Стратегічний компас для безпеки та оборони. Отже, головне завдання ЄС тепер полягає в посиленні військової мобільності, перегляді цивільних та військових місій та операцій у межах Спільної політики безпеки та оборони (СПБО).
У коментарі від представництва ЄС в Україні повідомляється наступне значення Стратегічного компасу: «Одним із головних досягнень стало те, що наші дії СПБО стали швидшими, гнучкішими та оперативнішими до загроз і викликів для ЄС та наших партнерів».
Мабуть, головною зміною в політиці ЄС щодо України після 24 лютого 2022 року стало надання нашій державі військової допомоги в рамках Європейського фонду миру, створеного в березні 2021 року. У листопаді 2022 року почала роботу Військово-консультативна місія ЄС в Україні (EUMAM), завдяки якій вже тривають навчання українських військових у державах Євросоюзу.
«Вперше в історії ЄС були ухвалені рішення щодо фінансування потреб країни-партнера в летальному озброєнні. Європейський Союз вперше використав ресурси не зі свого бюджету, а ресурси всіх держав-членів для озброєння країни, яка перебуває у стані війни.
Європейський Союз та його держави-члени продовжуватимуть постачання необхідного озброєння, військової техніки, обладнання та іншого майна у відповідності до першочергових потреб Збройних Сил України. На цей час загальний обсяг військової допомоги від держав-членів ЄС, з початку широкомасштабної російської агресії у лютому 2022 року, оцінюється приблизно у 12 мільярдів євро», — наголосив Всеволод Ченцов.
У коментарі для АрміяInform відділ преси та інформації Консультативної місії ЄС в Україні повідомив про зміни в роботі КМЄС (EUAM) за минулий рік. Сама місія працює в нашій державі з 2014 року, а основною її метою є сприяння реформуванню цивільного сектору безпеки України.
«Одразу після 24 лютого 2022 р. місія була змушена евакуюватися з головного офісу в Києві, а також з регіональних представництв у Маріуполі, Одесі та Харкові. Тим часом представництво у Львові продовжувало працювати.
Нам вдалося швидко адаптувати та змінити акценти в роботі, щоб надавати підтримку українським партнерам. Перші кілька тижнів наша діяльність була зосереджена на наданні найнеобхіднішої матеріально-технічної допомоги, зокрема автомобілів, сухпайків та аптечок. Також ми надавали підтримку на кордоні, сприяючи переміщенню українських громадян з України та ввезенню вантажів з гуманітарною допомогою в Україну.
Після звільнення Київщини та виявлення страшних злочинів, що вчинялись у Бучі, Ірпені та інших населених пунктах під час російської окупації, стало очевидно, що розслідування міжнародних злочинів, у тому числі воєнних, буде пріоритетом як для України, так і для міжнародної спільноти», — розповіли у відділі преси та інформації КМЄС.
Навесні 2022 року вдалося «доповнити реформування сектору цивільної безпеки новими завданнями, а саме: діяльність з допомоги на кордоні, сприяння розслідуванню міжнародних злочинів, надання підтримки відомствам національної безпеки та надання невідкладної допомоги українським партнерам місії».
У червні 2022 року Україна, а також Республіка Молдова отримали статус кандидата в ЄС. Щоправда, у нашому випадку Єврокомісія вказала 7 рекомендацій, які стосуються реформування судової системи в України, впровадженню нового законодавства щодо ЗМІ та боротьби з олігархічними впливами. Кандидатський статус підвищив українські позиції щодо подальшого членства в Євросоюзі.
Попри надання Україні безпрецедентної підтримки з боку Євросоюзу та країн-членів, не варто забувати про важливість проведення реформ.
У такий спосіб вказали на реформи у відділі преси та інформації КМЄС в Україні: «Отримання статусу кандидата на вступ до ЄС накладає на Україну певні зобов’язання, у тому числі щодо реформи сектору цивільної безпеки. У зв’язку з цим у співпраці з Представництвом ЄС в Україні та Генеральним директоратом із питань Європейської політики сусідства та переговорів із розширення (DG NEAR) ми вже розпочали роботу з українськими партнерами щодо розробки Комплексного плану реформ усієї правоохоронної системи України в рамках рекомендацій ЄС щодо здобуття статусу кандидата на членство в ЄС. Цей процес триває, тож наразі зарано давати будь-яку оцінку чи робити якісь висновки».
Процес європейської інтеграції передбачає включення України до структур ЄС — від енергетики чи екології до транспорту. Масовані атаки російських окупантів на українську інфраструктуру, які почалися в жовтні 2022 року мають на меті знищити наш дух до боротьби. Хоча росіяни прорахувалися, адже, в тому числі, завдяки підтримці ЄС ми вистояли взимку 2022–2023 років.
«За оцінками Європейської Комісії, понад 70 тисяч одиниць різного роду обладнання (трансформатори, автоматичні вимикачі, кабелі тощо) було надіслано в Україну через Механізм цивільного захисту ЄС з метою підтримки енергетичного сектору та задоволення енергетичних потреб України.
Крім того, з метою зниження навантаження на електромережу України ЄС започаткував ініціативу щодо обміну лампочок розжарювання на LED-лампи, надавши 35 млн LED-ламп (5 млн з яких вже було доставлено в Україну)», — прокоментував Всеволод Ченцов.
Насамкінець, досить важливим питанням є створення умов для підтримання продовольчої безпеки України за рахунок збільшення експорту наших товарів за кордон. Євросоюз сприяє економічному відновленню України.
Ось як про це розповіли АрміяInform у відділі преси та інформації КМЄС в Україні: «Мандат місії не передбачає удосконалення інфраструктури України та її поєднання з транспортною системою ЄС. Проте, у межах нової діяльності щодо допомоги на кордоні, ми залучені до ініціативи Комісії ЄС «Шляхи солідарності», у рамках якої КМЄС разом з українськими та міжнародними партнерами працює над розширенням потоку вантажів через нові та існуючі транспортні коридори, вдосконаленням інфраструктури на кордоні, спрощенням митних процедур та збільшенням експорту зернових та імпорту пального».
«Починаючи з березня 2022 року понад 40 співробітників місії регулярно відряджались на пункти пропуску між Україною та Польщею, Румунією та Словаччиною. У координації з міжнародними партнерами у рамках інтегрованого управління кордонами вони здійснювали моніторинг ситуації, співпрацювали з партнерами та надавали стратегічні консультації Державній митній службі України та Державній прикордонній службі України. На українсько-румунському кордоні КМЄС забезпечувала надзвичайно плідну діяльність робочої групи, до якої входили співробітники митних служб обох країн. У зв’язку з цим, нещодавно було відкрито два нові пункти пропуску: Красноїльск — Вікову де Сус (10 листопада 2022 р.) та Дяківці — Раковець (10 лютого 2023 р.)», — резюмують представники КМЄС.
