У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
Національний музей історії України у Другій світовій війні спільно з Латвійським військовим музеєм створили виставку «Битва за Україну», відкриття якої відбулось рівно через рік після початку широкомасштабної агресії російської федерації проти України.
Проєкт «Боротьба за Україну» за допомогою експонатів, представлених у експозиції, розкриває потворне обличчя загарбників та демонструє світу унікальні докази злочинної діяльності росії. Виставка налічує дві антагоністичні сюжетні ліній: «Атака ворога» та «Захисники».
«Атака ворога» — розповідає про вторгнення агресора на територію суверенної держави. Сюжетна лінія нараховує експонати, зібрані за десять місяців війни під час польових експедицій. Працівники музею одними з перших вирушали на звільнені від російських окупантів та спустошені ворогом території. У перших числах квітня це були Київська та Чернігівська області, згодом у вересні та жовтні — Харківська та Донецька, у листопаді — Херсонська. Музейники стали очевидцями наслідків окупації. Завдяки їхній праці свідчення злочинів російської армії стали надбанням громадськості.
За допомогою художніх прийомів та арт-інсталяцій відвідувачам розкриваються потворна природа російських загарбників. Чоботи окупантів, які перетнули кордон незалежної України, символічно складені в радянську п’ятикутну зірку, яка й досі залишається одним із символів пострадянської росії. Контейнер ракети зенітно-ракетного комплексу «Бук» перетворився в імпровізовану виставкову вітрину, яка містить у собі документи, елементи амуніції та предмети побуту окупантів. Привезені з Херсона зразки російської пропаганди, на яких перемішана символіка часів російської імперії, радянської росії та російської федерації, беззаперечно доводять імперські прагнення нинішньої росії.
«Захисники» — друга сюжетна лінія налічує великоформатні світлини, на яких зображені захисники України, які нині протистоять ворожій навалі зі сходу. Світлини зроблено під час музейної експедиції, яка відбулась у липні 2022 року за підтримки Генерального штабу Збройних Сил України.
Автором світлин став музейний фотограф-волонтер зі Швеції, поляк за походженням, Анджей Маркевич. Він подолав тисячі кілометрів уздовж лінії фронту, фіксуючи постаті українських воїнів-захисників.
Експедиція розпочалась на Харківщині, а далі продовжилась через Дніпропетровщину, Миколаївщину, Херсонщину, Одещину і закінчилася у столиці. У проєкті взяли участь військовослужбовці різних родів військ, які на той час брали участь у бойових діях.
Серед гостей офіційної презентації були міністерка оборони Латвії Інара Мурнієце, командувач національними збройними силами Латвії Леонід Калниньш, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Латвії Олександр Міщенко, представники дипломатичного корпусу, представники ЗМІ, відомі громадські та культурні діячі Латвії.
Під час урочистого відкриття заходу керівники двох музеїв-партнерів — генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні Юрій Савчук та директорка Латвійського музею Крістін Скрівер, звертаючись до гостей зі своїми промовами, зазначили важливість спільної позиції провідних музеїв України та Латвії на інформаційно-культурному фронті боротьби проти російської агресії.
Фото з відкритих джерел
Бійці Signum за допомогою дронів-перехоплювачів збили 18 «Шахедів», якими росіяни намагалися атакувати українські міста та мирних людей.
У Силах оборони України формується Система цифрової трансформації і триває набір кандидатів на посади.
На Південно-Слобожанському напрямку тривають атаки ворожих піхотинців, які ховаються в «зеленці».
Викрито масштабну схему контрабанди автомобілів, яку організувала відома харківська автоблогерка — керівниця благодійного фонду.
Російське командування продовжує відправляти своє гарматне м’ясо в атаки на українські позиції без жодних засобів індивідуального захисту.
Стрийський міськрайонний суд Львівської області визнав винним місцевого жителя в нападі на військового ТЦК та СП під час виконання ним службових обов’язків.
У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…