Запорукою спроможності оперативно обмінюватися тактичною інформацією для обох винищувачів стало використання системи зв’язку Link 16, яку інколи умовно називають «військовий Wi-Fi»…
Війна швидко внесла в наше життя й службу нову термінологію, вагомі знання. Але, на жаль, навіть за рік великої битви з рашистами багато хто з мобілізованих до лав Сил оборони країни підбір якісного військового спорядження вважає чимось другорядним. А розуміння важливості цього питання з’являється в них уже на фронті, де придбання дійсно якісного оснащення є ще тією проблемою. Утім, більшість фронтовиків, що воюють від 24 лютого 2022 року, вже давно визначилися із пріоритетами в цьому питанні, в чому неодноразово впевнився на власному досвіді й кореспондент АрміяInform…
Сучасна війна — сучасне спорядження
…Спілкуюся минулої осені з командиром розвідувального підрозділу на позивний «Опер» в одній із бойових бригад, що й досі утримує передові позиції на Запоріжжі. Розмовляємо ми довго та про різне, й неочікувано сама собою спливає тема військового спорядження.
— Нашу бригаду сформували відносно недавно. Тому ми мали тільки те, що нам встигли видати. А це, як правило, було стандартне екіпірування: автоматні й гранатні підсумки, ремені й чохли під зброю, рюкзаки, малі саперні лопатки, що мали висіти на твоєму поясному ремені тощо. Тому попервах довелося воювати з тим, що мали, — розповідає офіцер. — Не скажу про інші підрозділи, але для нас, розвідників, ситуацію невдовзі змінив випадок. В один із наших розвідувальних виходів з нами відрядили кількох спецпризначенців. Готуючись до виконання завдання, ми були вражені екіпіруванням «спецури», його продуманістю. Ми брали із собою сухпайок, а вони — лише мінімальний запас води, по кілька «бандеробатончиків» (енергетичні батончики), але втричі більший, ніж у нас, боєкомплект.
Ми вдягали «статутні» бронежилети, які не зовсім пристосовані до виконання спеціальних завдань.«Специ» ж обладнували сучасні плитоноски й розвантажувальні системи, на яких кожен з них на власний розсуд та залежно від бойової спеціалізації комбінував різноманітні елементи спорядження. Великий боєкомплект та усе інше в них розташовувалось буквально «під рукою», в секундній досяжності. Й вага спорядження була розумно розподілена по всьому тулубу, на поясі та навіть на стегнах.
— Цей спільний розвідвихід став одним із найвдаліших, адже хлопці рухалися й діяли, відкривали вогонь зі зброї з «глушаками» просто блискавично, що відіграло значну роль в успішному виконанні завдання. Розуміється, необхідні висновки ми зробили махом. Й відтоді постійно шукаємо новинки в царині спорядження, не рахуючись із власними витратами. Екіпірування комплектуємо під умови конкретних «виходів», тому що йдеться не тільки про успішне виконання завдань, а й про наші життя…
Далі наша розмова не стільки з «Опером», скільки з деякими його побратимами пішла головним чином про тактичне спорядження з так званою системою MOLLE.
Солдат повинен мати при собі найнеобхідніше для успішного ведення бою
Ще у 50-х роках у США з’явилася концепція розділення бойового і допоміжного спорядження за принципом: «Солдат повинен мати при собі найнеобхідніше для успішного ведення бою. Все, без чого можна тимчасово обійтися, залишається у другому ешелоні підрозділу». Застосування даного принципу на практиці дозволило знизити вагу та об’єм переносного індивідуального спорядження, що значно підвищило мобільність дій солдата, а також дало можливість комбінувати різні частини амуніції залежно від характеру поставленого завдання.
Найбільш вдалим винаходом в області підвищення функціональності спорядження, зручності бойового екіпірування стала модульна система екіпірування під час виконання бойового завдання і окремим вояком, і в складі бойової групи. Головна перевага цієї модульності — це можливість легко комбінувати набір необхідних підсумків і аксесуарів для вирішення конкретного бойового завдання з урахуванням спеціальності кожного військовослужбовця групи чи підрозділу.
Тактичне спорядження під час виконання кожного окремого бойового завдання повинно забезпечувати абсолютно вільні рухи та зміну положення тіла, зокрема, не перешкоджати прихованому пересуванню по-пластунськи, у присіді, навприсядки та на бігу
Ця система дуже швидко прижилася і в ЗСУ, особливо після широкомасштабного вторгнення рашистів в Україну. Але практика її застосування все ще вдосконалюється. Й недарма. Уявіть собі ситуацію: через постійне навантаження зброї на плечах та бронежилета з боєкомплектом та аксесуарами у вас виникли проблеми із хребтом — що далеко не рідкість. А ще ви замучилися повертатися за підсумками з магазинами, які легко зриваються зі стандартного бронежилета, коли ви рухалися по-пластунськи. Там також присутні елементи системи MOLLE, але, на думку автора, вони, м’яко кажучи, нікудишні — запевняю, це випробувано на собі безпосередньо на бойових позиціях.
Тоді ви купуєте ремінно-поясну систему (ремінь РРТЗ розвантажувальний тактичний захисний з плечовими лямками). Все основне спорядження ви переносите на поперек. Утім, якщо вам доведеться з початком бою застрибнути в люк бойової техніки чи за кермо автівки — у вас виникнуть серйозні проблеми. У люк, не знявши поясну «розгрузку», ви не влізете, а керувати автомобілем, ще й кудись «приткнувши» зброю, зможете, але з великими труднощами.
Тому у своєму особистому арсеналі варто мати кілька варіантів спорядження, облаштованого системами MOLLE, із чохлом бронежилета чи плитоноскою, та рюкзаком включно. Ваше спорядження під час виконання кожного визначеного бойового завдання повинно забезпечувати абсолютно вільні рухи та зміну положення тіла, зокрема, не перешкоджати прихованому пересуванню по-пластунськи, у присіді та навприсядки, на бігу. Також ви повинні мати можливість розмістити будь-який навісний аксесуар, виходячи з особливостей власної статури.
Назва MOLLE — це абревіатура до англійського Modular Lightweight Load-carrying Equipment — українською “модульне полегшене розвантажувальне спорядження. Фізично це система кріплень для бронежилетів, плитоносок, всього іншого навісного тактичного спорядження та рюкзаків, які використовується низкою збройних сил НАТО, а тепер і в ЗСУ. Фізично вона виглядає вкрай просто: на будь-яке тактичне спорядження нашиваються ряди нейлонових широких стропів та для деяких виробів — стрічки з фіксувальною кнопкою-застібкою.
Починаючи з плитоноски (бронежилету), це дозволяє поєднувати в єдину модульну систему найрізноманітніші сумісні аксесуари під визначене бойове завдання. Йдеться про тактичні розвантажувальні системи, рюкзаки різного об’єму, тактичні гаманці, гідрати для води, каремати, поясні сумки-органайзери, фіксувальні комбіновані карабіни, килимки для сидіння, пістолетні кобури, підсумки, фляги тощо.
Зазначу, що велике значення мають розвантажувальні системи. Вони бувають кількох типів: у вигляді так званого чест-рігу (розміщуються на грудях із перехресними лямками на спині), РПС (налічує пояс з MOLLE та підтримуючі плечові лямки), жилетів з підсумками та окремих бойових поясів. Обирати їх треба з урахуванням вашої бойової спеціальності. Важлива особливість цих систем ще й в тому, що в них передбачені зручні кріплення під сумку для скидання відстріляних магазинів та медичної аптечки. Хоча аптечку кожен має кріпити на власний розсуд, щоби чи доступ до неї був миттєвим, чи її можна було б в секунди зняти та розкрити.
Наприклад, штурмові підрозділи ЗСУ активно закуповують РРТЗ — ремінь розвантажувальний тактичний захисний. Це пов’язано із необхідністю мати при собі великий боєзапас під час бою буквально під руками, коли додаткові боєприпаси та інше розміщені за спиною у тактичному рюкзаку. Підгонка й комплектування ременя займає всього кілька хвилин, при цьому сам РРТЗ знімати не треба, навіть коли ви скидаєте з себе бронежилет. Ще така деталь: нагрудні магазинні підсумки з бронежилетів штурмові групи не знімають ніколи, бо магазини в них слугують додатковим механічним захистом.
Фото автора й з відкритих джерел
