Численні, але розрізнені селянські виступи та повстання другої половини 1920-х — початку 1930-х років були придушені державною владою з її апаратом насильства і не спромоглися…
Війна росії проти України вже на її нинішньому етапі довела, що ворог в організації тактики ведення бойових дій застряг десь в далекій першій половині XX століття, тоді як очільники нашого війська вибудовують армійські операції на передових зразках воєнної науки. Втім, без сучасних або модернізованих зразків техніки втілити найсміливіші задуми воєначальників є нереальним. І як показує перебіг успішних атакувальних дій ЗСУ, реалізація таких планів можлива лише завдяки залученню високопрохідного і мобільного броньованого транспорту — бронетранспортерів (БТР). Свого часу представники армії Сполученого Королівства демонстрували такі дії під час військових конфліктів в Іраку та Афганістані за допомогою бронетранспортерів FV430 Mk3 Bulldog. Про них далі й піде мова.
Серія броньованої техніки FV430 використовується британцями починаючи з середини 60-х рр. XX століття. Однак завдяки постійним модифікаціям та покращенням ці бронеавтомобілі залишаються цілком актуальною бойовою одиницею в підрозділах армії Великої Британії.
Модифіковані одиниці техніки FV430, які отримали нові потужні двигуни, а також деякі покращення в системах електроніки та трансмісії, були названі на честь знаної британської породи собак Bulldog. За своїми характеристиками, мобільністю та захищеністю екіпажу і десанту роль Bulldog на полі бою не можна недооцінювати.
БТР Bulldog — одна із найсучасніших версій бронетранспортеру знаменитої серії FV430. Їх виробник — британська компанія Rheinmetall BAE Systems Land Limited. Цей «броневик» створили на основі бронетранспортера, що випускався з 1960 по 1971 рік. Усього було вироблено близько трьох тисяч БТР FV430, які стали основним бронетранспортером британської армії. 1980 року їх почали списувати. Однак участь британських військ у війнах в Афганістані та Іраку змусила внести деякі вдосконалення до БТР. Британські солдати в закордонних місіях дуже страждали від саморобних вибухових пристроїв.
читайте також:
Bulldog, що з’явився на початку 2000-х років, по суті, той же FV430, але з посиленою бронею, що реагує на підрив саморобних вибухових пристроїв. І шильд Mk3 у назві БТР означає, що машина отримала доопрацьовану броню від ізраїльської компанії Rafael. За ступенем захисту броня Bulldog витримує постріл із РПГ.
Тактико-технічні характеристики БТР ФВ430 Мк.III Bulldog (FV430 Mk.III Bulldog)
- Габаритні розміри:
— довжина 5,25 м;
— ширина 2,8 м;
— висота 2,28 м;
- Бойова маса — 15,28 т.
- Екіпаж — 2+10 осіб.
- Кліренс — 405 мм.
- Силова установка:
— 6-циліндровий опозитний дизельний двигун повітряного охолодження Rolls-Royce K60 No.4 Mark 1-4;
— потужність 240 к.с. (179 кВт);
- Максимальна швидкість — 52 км/год по шосе
- Запас ходу — 483 км по шосе
- Озброєння — 7,62-мм кулемет L7 GPMG
- Боєкомплект — 1 600 набоїв 7,62-мм
- Подолання перешкод:
— брід глибиною 1,1 м;
— стінка висотою 0,6 м;
— рів шириною 2,05 м;
— кут підйому 35°.
Машину також оснастили глушником сигналів, що дистанційно посилаються на вибухові пристрої. Деякі частини корпусу машини додатково покрили пластинчастою бронею для захисту від протитанкових ракет. Стверджується, що Bulldog захищений навіть краще, ніж бойова машина піхоти Warrior IFV, яка прийшла на заміну дещо застарілому БТР. Однак у результаті покращення броньового захисту машина стала важчою.
Проведена модернізація стосувалася заміни двигуна, трансмісії та деяких інших вузлів. Водночас ці нововведення покращили прохідність машини, дещо збільшили максимальну швидкість та дальність їзди на одній заправці. Тепер Bulldog може пробігти 600 кілометрів, у ривку розвинути швидкість до 70 кілометрів на годину та перевезти до 3,7 тонн вантажів.
Загалом у цьому БТР нічого особливого немає. Екіпаж налічує двох осіб: водій сидить у передній частині машини з правого боку, а командир — за ним. Він же виконує роль кулеметника. Командир машини має над собою башту, яку можна повертати вручну на 360°. Ця башта має цільну кришку люка та три перископи AFV No 32 Mk 1 day. У відділенні для особового складу розміщуються 10 піхотинців. Вони сидять на відкидних лавах по п’ять осіб із кожного боку бронетранспортера. Посадка та десантування здійснюється через двостулкові двері, які обладнані електроприводом, у задній частині корпусу. В екстрених випадках можна скористатися також збільшеним люком у стелі десантного відділення.
Власні люки мають у своєму розпорядженні водій і командир. Люк останнього виконаний у вигляді башти, що злегка підноситься, по периметру якої розміщені невеликі віконця з броньованого скла. Для десанту, що перевозиться, немає вогневих вікон — доктрина британської армії завжди полягала в тому, щоб спішитися з машин для ведення бою.
Потужність 6-циліндрового опозитного дизельного двигуна Rolls-Royce K60 No.4 Mark 1-4 становить 240 к. с. (179 кВт).
Максимальна швидкість по шосе, як і в інших зразків британської бронетанкової техніки, нижча, ніж у зарубіжних однокласників: всього 52 км/год. БТР не пристосований для форсування водних перешкод. У стандартну комплектацію входить екран для подолання завад. Глибина броду, що долається, — 1,1 метра, вертикальної стіни — 0,6 метра, рову — 2,1 метра.
Моторний відсік розташований ліворуч від механіка-водія з жалюзі для входу повітря (спереду), жалюзі для випуску повітря (ззаду) і вихлопної труби, що проходить уздовж лівого борта корпуса. Двигун у повному обсязі з його масляними баками та фільтрами встановлено на загальному підрамнику, який можна зняти з автомобіля як повний блок і знову підключити на землі за допомогою подовжених кабелів і паливопроводів для тестування.
Моторний відсік оснащений системою виявлення FIREWIRE. Двигун поєднується з напівавтоматичною трансмісією General Motors Allison Division TX-200-4A, яка була виготовлена за ліцензією у Великій Британії компанією Rolls-Royce. Це зі свого боку подає потужність до рульового механізму в передній частині корпусу через карданний вал з універсальним шарніром. Доступ до системи рульового управління для технічного обслуговування здійснюється через люк, що відкривається вперед, у пластині glacis.
Торсіонна підвіска з обох боків налічує п’ять подвійних опорних коліс із гумовими накладками з ведучою зірочкою спереду, натяжним колесом ззаду та двома опорними роликами. Перша і остання опорні колісні станції мають фрикційний амортизатор, а верхня частина колії покрита легким листовим покриттям. Сталеві гусениці мають гумові втулки та оснащені знімними гумовими накладками.
У правій частині корпусу встановлена система NBC, яка подає свіже повітря через повітропроводи як у відділення водія, так і в десантний відсік.
На шасі FV432 Mk.3 Bulldog було побудовано чимало спеціальних машин у різних виконаннях: самохідний міномет, командирська та санітарна машини. Наприклад, пускова установка протитанкових ракет другого покоління Swingfire з дальністю дії 4 тис. метрів, 81-мм мобільний міномет, 105-мм самохідна артилерійська установка L109 Abbot. Остання також постачалася до Індії.
читайте також:
Санітарна машина не має зброї і може перевозити до чотирьох бійців на ношах.
Мінометна машина оснащена 81-мм мінометом L16 від BAE Systems Land Systems. Міномет розміщений у задній частині корпусу на поворотній платформі, за допомогою якої вогонь можна вести на всі 360 градусів. Міномет має максимальну дальність стрільби 5660 метрів. Екіпаж налічує водія-механіка, командира та чотирьох мінометників. Боєкомплект для міномета — 160 пострілів.
Таким є і бронетранспортер FV432Mk3 Bulldog. Даний зразок є британським поглядом на класичну концепцію БТР родом із 60-х років минулого століття. Та і загалом «гість з Туманного Альбіону», на перший погляд, не сильно і відрізняється від свого «побратима» — класичного М113. Та й віком британець буде молодшим всього то на 3 роки.
Завданням такої бронетехніки є не лише забезпечення безпечного і комфортного перевезення десанту «на нуль», але й надання вогневої підтримки під час штурмових/оборонних маневрів, забезпечення логістичних потреб війська, евакуація поранених, інженерні, розвідувальні функції тощо.
