Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Новина про підтвердження поставлення Збройним Силам України разом з Leopard 2 німецьких танків «старшого покоління» Leopard 1 викликала відразу дві хвилі реакцій суспільства. Одночасно з радістю щодо початку масового постачання Україні «справжніх танків» почали ширитися твердження про застарілість перших «леопардів», про «відсутність боєприпасів» до їхньої «нестандартної» 105-мм гармати, про ненадійну броню машини тощо. Зі зрозумілих причин другу хвилю активно розганяють і ЗМІ противника.
АрміяInform звернулася до військового історика, професора кафедри гуманітарних наук Національної академії Сухопутних військ, доктора історичних наук Андрія Харука, який, перефразовуючи відомий вислів, «леопарда» з’їв на цій справі, прокоментувати всі «за» і «проти».
Отже, чи насправді все так погано зі «старими» Leopard 1 та чи зможуть вони реально допомогти Україні перемогти в жорстокій війні проти росіян?
По-перше, за словами Андрія Харука, порівнювати Leopard 1 і Leopard 2 немає сенсу, адже це бойові машини різних поколінь і вони відрізняють принципово.
-
- Тактико-технічні характеристики Leopard 1 та Leopard 2
-
- Тактико-технічні характеристики Leopard 1 та Leopard 2
— Свого часу Leopard 1 ознаменував повний розрив із традицією німецького танкобудування Другої світової війни, коли танки будувалися важкі, але захищені. Розробка легкоброньованого Leopard 1 стала спробою створити щось на кшталт французького AMX-30, коли основним став не захист, а маневреність машини, — розповів Андрій Харук.
Довідково. Основний бойовий танк (ОБТ) другого покоління АМХ-30 вироблявся у Франції в 1966-1993 роках. Його головною відмінністю від ОБТ інших країн став порівняно слабкий броньовий захист, що натомість забезпечило зменшення розмірів машини та підвищення її мобільності.
Leopard 1 з’явився на тлі загрози переростання холодної війни в гарячий конфлікт, коли провідні конструктори європейських країн почали розробляти єдиний ОБТ для НАТО. Але через деякі розбіжності в концепції танка в підсумку Італія прийняла на озброєння американський M60, французи створили свій AMX-30, а в німецьких розробників з’явився слабоброньований, але непогано озброєний «леопард».
«Дефіцитні» розповсюджені снаряди
Щодо 105-мм гармати Royal Ordnance L7A3 L/52 (ліцензійний варіант британської L7), встановленої на Leopard 1, Андрій Харук підкреслює, що вона дуже поширена у світі.
— І в зв’язку з цим мені не зовсім зрозумілі оці «стогони», що «немає снарядів до них»… Ці гармати L7 — вони скрізь розповсюджені, — говорить доктор наук. — Зокрема вони встановлені на модернізовані словенські танки M-55S (поліпшений варіант радянських Т-55. — Ред.). Є й інші аналоги з узаємозамінними снарядами — тобто щодо цієї танкової гармати проблем немає.
Довідково. Royal Ordnance L7 — британська нарізна 105-мм гармата, яка виявилася настільки успішною, що навіть після прийняття на озброєння більш потужної 120-мм Royal Ordnance L11A5 її продовжують використовувати в оригінальному або модернізованому вигляді на багатьох зразках бронетанкової техніки.
— Загалом не лише гармата Leopard 1, і сам танк є дуже поширеним, — зауважує Андрій Харук: «Leopard 1 був „майже стандартним танком“ НАТО — окрім Німеччини, він перебував на озброєнні Данії, Норвегії, Нідерландів, Бельгії, Канади, Італії… Він і досі стоїть на озброєнні Греції та Туреччини. Також велика кількість цих танків є в законсервованому стані в різних країнах».
Повернімося до Leopard 1 — чи зможе така стара машина допомогти ЗСУ? Зрозуміло, що брухт ніхто не став би тримати на озброєнні, й хоча, за словами експерта, корпус танка Leopard 1 «відстає від сучасних вимог», але сучасні варіанти Leopard 1 А5 мають модернізовану систему управління, краще захищену зварену башту тощо.
Цікавий факт. У червні 2022 року бельгійська компанія John Cockerill представила доопрацьований власними силами Leopard 1A5BE. На нього встановлена нова зварена полегшена башта, виготовлена з алюмінієвого броньового сплаву; навідник і командир отримали сучасні приціли з тепловізорами; як основне озброєння застосовано стабілізовану 105-мм нарізну гармату Cockerill HP з автоматичним пристроєм заряджання, розрахованим на 12-16 боєприпасів. І, до речі, серед можливих боєприпасів бельгійці назвали українські протитанкові керовані лазерним променем ракети Falarick 105 з бронепробивністю 550 мм за динамічним захистом і дальністю застосування 5000 метрів. Модернізація призвела до суттєвого полегшення маси — із 42 до 37 тонн, що покращує мобільність, але знов-таки знижує захищеність.
— Загалом, якщо навіть AMX-10 — «колісний танк», то це вже справжній танк, — запевняє Андрій Харук. — Тільки не надто новий.
Leopard 1 потребує спеціальної тактики маневреного бою
Крім того, незважаючи на концепцію Leopard 1 як «не дуже броньованого танка», за словами Андрія Харука, німецьку гусеничну бронемашину можна ефективно використовувати (так само, як і французький колісний AMX-10) у маневреному бою.
— Як і будь-яка нова для ЗСУ зброя, цей танк потребує специфічної тактики застосування, — підкреслює експерт. — Тут я би говорив, що все-таки це дія засідок, удари у фланг основним танкам і, відповідно, боротьба із легкоброньованої технікою на кшталт бронетранспортерів і так далі.
Мінусом є те, що в нас немає достатнього досвіду використання такої техніки в бойових операціях. Власне, усі основні бойові танки покоління «Леопард 1» давно зняті з озброєння: окрім згаданих словенських M-55S з оновленою активно-реактивною бронею, всі ці Т-54, Т-55, Т-62 та подібні давно — на зберіганні.
Українці можуть швидко освоїти «леопарди»
— Але будь-яка західна техніка в експлуатації простіша за нашу, — зауважує Андрій Харук. — Крім того, шасі Leopard 1 для нас знайоме: на ньому працює зенітна самохідна артилерійська установка Gepard, броньовані ремонтно-евакуаційні машини Bergepanzer 2, які, власне, призначені для взаємодії з «Леопардами». І навіть в САУ Panzerhaubitze 2000 використані елементи шасі «Леопарда 1».
— Щодо посилення броні — найбільш очевидний варіант, який напрошується одразу, — це навісити той же самий «Контакт», — говорить Андрій Харук. — Але тут треба дивитися, яка «підложка», тому що, наприклад, на БМП «Контакт» навішувати не варто — він проламає броню машини своїм спрацюванням. Але, можливо, «Леопард» удасться таким чином удосконалити, навісивши цю активно-реактивну броню.
Довідково. «Контакт» — це комплекс вибухового динамічного захисту, який встановлювався на основні танки серій Т-64, Т-72, Т-80, середні танки Т-55, Т-62 та інші. Аналоги елементів динамічного захисту «Контакт» виробляються українськими підприємствами з 2018 року.
— Так сталося, що Leopard 1 не відіграв якоїсь практичної ролі в історії, — завершує розмову доктор історичних наук Андрій Харук. — Його служба припала на період холодної війни, коли активних бойових дій не велося: вони стояли на кордонах, на чергуванні, в готовності… Але не брали участі в боях. Тож, коли зараз росіяни піднімають з баз Т-62 — приблизний відповідник Leopard 1, ми зможемо побачити дуель, яка мала би відбутися в роки холодної війни, якби вона була «гарячою», і вирішити нарешті, який танк кращий.
