Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 30 вересня 2025 року Президент України присвоїв 42 окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України…
Мешканка міста Куп’янськ Лариса Миколаївна разом із чоловіком і дочкою близько п’яти місяців перебувала під російською окупацією. У перші дні широкомасштабного вторгнення через дефіцит пального і небезпеку зіткнутися з російськими військами їм не вдалось виїхати. Люди не знали, якою дорогою безпечно їхати, а вже 27 лютого загарбники дійшли до їхнього міста.
Протести, придушення мітингів, обшуки, «зачистки», незаконне утримання в підвалах, — ці події добре запам’ятала жінка з перших днів окупації.
Вона та її чоловік — військові пенсіонери: раніше працювали у державній прикордонній службі України. Окупанти перевіряли людей й зачиняли в підвалах.
— Страх, знаєте, який був? Не на камеру сказано. Ми живемо в будинку прикордонників… Будинок так і називається — прикордонників. Ми під чистку не попали, були в селі… Напевно, доля.
Їм було небезпечно залишатися в місті. Лариса із сім’єю шукала шляхи виїзду із захопленої території.
Евакуюватись було небезпечно навіть через постійні обстріли. Лише з другої спроби вдалося вивезти доньку. Вони подолали одинадцять блокпостів на яких зіштовхнулись не лише із зверхнім ставленням окупантів, але і з постійними погрозами. Лариса пригадує страх, який виник, коли один з російських військових у балаклаві дістав два пістолети і почав кричати: «Ви здєсь всє нацикі!»
Та вирватися все ж пощастило. Жінка та її дочка доїхали до Печенізької дамби і пішки пройшли по мосту до місця, де їх чекали українські волонтери. Переконавшись, що дочка у безпеці Лариса повернулася до Куп’янська.
Вона не хотіла покидати чоловіка, якому було заборонено виїжджати із захопленого росіянами Куп’янська у напрямку України. То ж вони знайшли інший спосіб покинути місто, щоправда через територію росії. Разом виїхали до міжнародного пропускного пункту Бурачки, звідти поїхали в Латвію, і через Польщу повернулися до рідної України.
Докладніше про ставлення російських військових до українців та деталі виїзду з окупації — в інтерв’ю з Ларисою.
Соломія Резнік,
Дар’я Москалець,
Олександр Бритвич
@armyinformcomua
Президент України Володимир Зеленський підписав указ про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Дніпропетровській області.
Оператори БПЛА батальйону безпілотних систем 92-ї штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка показали підбірку уражень ворожого особового складу та техніки.
Міністр оборони України Денис Шмигаль відвідав воїнів 1 окремого штурмового полку, які щодня відбивають атаки ворога поблизу Гуляйполя.
Сучасна військова медицина змінюється разом із самою війною. Але пріоритет воєнно-медичної системи України незмінний — це збереження життя та здоров’я кожного військовослужбовця.
Головний сержант 1-го батальйону 4-ї бригади оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука «Рубіж» Нацгвардії до великої війни керував відділом закупівель.
Сили оборони України стримують наступ російських окупантів. На цей час загальна кількість бойових зіткнень становить 128.
від 25000 до 125000 грн
Київ
Азов, 12-та бригада спеціального призначення НГУ
від 20000 до 25000 грн
Васильків
Військова частина А1789
від 20100 до 125000 грн
Подільськ, Одеська область
від 20100 до 120000 грн
Обухів
135 окремий батальйон територіальної оборони
Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 30 вересня 2025 року Президент України присвоїв 42 окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України…