Запорукою спроможності оперативно обмінюватися тактичною інформацією для обох винищувачів стало використання системи зв’язку Link 16, яку інколи умовно називають «військовий Wi-Fi»…
У столиці відбувся допрем’єрний показ фільмів про 2 українських науковиць — Катерину Шаванову та Олену Паренюк. Вони досліджують важливі теми, які стосуються аграрної сфери та радіації. За умов російсько-української війни речі, пов’язані з продовольчою та ядерною безпекою, стали серед топ-пріоритетів для нашої держави. Кореспондент АрміяInform відвідав захід та підготував матеріал про те, як українська наука наближає нашу Перемогу.
Два короткометражні документальні фільми про Катерину та Олену вийшли як частина проєкту «Науковиці». Там розповідають історії українських жінок у науці під час повномасштабної російсько-української війни.
Проєкт «Науковиці» реалізується Inscience за підтримки UN Women, UNFPA, Представництва ЄС в Україні.
Кандидатка біологічних наук, засновниця науково-популярного блогу ChornobylInsight Катерина Шаванова нині працює в компанії Kernel. Там Катерина вивчає придатність ґрунтів до відновлення. У вільний час відвідує заняття зі стрільби та малює картини.
Старша наукова співробітниця Інституту проблем безпеки АЕС НАН України Олена Паренюк досліджує вплив радіації на мікроорганізми. Працювала на запрошення японських колег на Фукусімі, де відбулася ядерна катастрофа у 2011 році. Активно коментує теми радіаційної безпеки в українських та іноземних медіа. Захоплюється плаванням та грою на фортепіано.
Автор тексту мав нагоду запросити обох науковиць для участі у круглому столі в ІА АрміяInform про фактор радіації в російсько-українській війні. Це було у вересні 2022 року. Тоді ж почалися зйомки фільмів про них.
Читайте також: Чи рятує йод від радіації
І вже менше ніж за пів року відбувся допрем’єрний показ, де була команда проєкту «Науковиці», популяризатори науки та охочі дізнатися круті історії Олени та Катерини. Насправді бракує цікавих та водночас захоплюючих розповідей про те, як українські науковці популяризують свої дослідження.
Бо інколи може скластися враження, що люди, які роблять науку, зазвичай проводять час лише в лабораторіях та навчальних аудиторіях. Це зовсім не так. І на прикладі Олени та Катерини ми можемо побачити, що можна розповідати просто про складні речі. Вони, до речі, нещодавно завершили науково-популярну книгу про Чорнобиль, яка скоро вже має вийти.
Зйомки фільмів відбувалися на різних локаціях: Житомир, Київ, Чорнобиль. Ідея цих документалок полягає в тому, щоб зацікавити дівчат йти в науку та популяризувати свої дослідження. І тут уже не важливий напрям — гуманітарний, математичний чи біологічний.
Питання доступу дівчат до освіти та науки є однією з тем, які обговорюються на міжнародному рівні. Так, Організація Об’єднаних Націй працює над тим, щоб більше жінок мали можливість здобувати вищу освіту та робити наукову кар’єру.
Команда, що створила фільми, прагнула показати науковиць як рок-зірок — без зарозумілих та складних речей. Є жінки, які роблять науку в Україні, виступають на міжнародних конференціях, проводять публічні лекції. І водночас мають свої хобі та мотивують цим задуматися над схожими перспективами інших.
читайте також:
Після показу фільму одна дівчинка запитала Олену Паренюк, чи може вона організувати екскурсію в Чорнобилі. Олена має тривалий досвід роботи в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику.
І вона відповіла наступне: «Радіація дуже сильно впливає на наші клітини. І найбільше вона впливає на клітини, які ростуть. У дітей дуже багато клітин, які розмножуються. Якщо зараз поїдеш у Чорнобиль, то можуть бути проблеми зі здоров’ям. Тому як буде тобі 21 рік, тоді й зможу провести екскурсію».
Катерина Шаванова працює з темами розвитку сільського господарства. Блокуючи українські порти на Чорному морі після 24 лютого, рф поставила світ під загрозу голоду. Через це продовольча безпека серед топ-пріоритетів України. Так само, як і вплив війни на довкілля. Катерину запитали про наслідки бойових дій для ґрунтів. Вона розповіла, що варто використовувати як міжнародний досвід, так і більш детально вивчати ситуацію. Бо поки що триває збір даних про стан навколишнього середовища на прифронтових чи деокупованих територіях.
«На початку грудня була велика конференція, присвячена здоров’ю ґрунтів. Пально-мастильні матеріали, вирви від снарядів — це те, що з нами буде на багато років наперед. Як з цим працювати? У принципі є досвід ліквідації плям від розливу нафти. Це теж бактеріальні напрямки.
Нині просто збирають інформацію про екологічну шкоду, яка завдана від російської агресії, починаючи від заповідників до лісових пожеж. З ґрунтами теж саме — поки що триває моніторинг та розмінування територій. Дані записуються. Забруднення від різних типів палива.
Знову ж таки, в нас є досвід того ж Чорнобиля. Ми вивчаємо досвід воєн у Азії, в колишній Югославії. Є інститути, які цим займаються».
Історії Катерини та Олени дійсно вражають. Без перебільшення, їхній шлях має стати прикладом іншим дівчатам, які прагнуть стати успішними — навіть можливо і не в науці. А просто бути креативними, ініціативними та самодостатніми. Саме такі люди наближають нашу Перемогу. Інтелект переможе самодурство диктаторів.
Фото Єлизавети Сазонової
Ядерна зброя, Чорнобиль, ЗАЕС, ООН, Енергодар, екологія
