У 2002-му — в Берліні. У 2003-му — в Барселоні. У 2004-му — в Афінах. У 2008-му — в Пекіні. У 2012-му — в Лондоні. Його суперники — найсильніші плавці планети. Його арена — олімпійські басейни й відкриті…
За умов ядерного шантажу росії та агресії проти України питання радіації та її впливу на людей наразі є одним із найбільш актуальних. Кожен із нас переймається тим, як себе убезпечити від надлишку випромінювання. На сьогодні про те, що саме може допомогти в разі ядерної катастрофи, вже є чимало інформації, водночас існує й багато міфів, які точно не допомагають. Наприклад, нібито обов’язково треба пити йодовані розчини тощо.
АрміяInform під час круглого столу: «Випромінювання російської агресії: як убезпечитися від радіації, і чому йод і дозиметр потрібен не кожному?» з’ясувала в експертів-біологів, як саме радіація впливає на людей та довкілля, а також що насправді варто робити, а що ні.
Спочатку розберемося − чим є радіація. Це один із видів випромінювання, який отримує природа та люди. Суть радіації пояснила кандидатка біологічних наук, засновниця науково-популярного блогу ChornobylInsight Катерина Шаванова.
− Радіація – це назва іонізуючого випромінювання. Ми називаємо це радіацією, бо так більш звично, але правильна назва – іонізуюче випромінювання. Воно утворюється від радіонуклідів. Одразу зауважу, що ці речовини найбільш небезпечні для людей при внутрішньому опроміненні, тому так багато говориться про захист органів дихання. І тому це важливо, − зазначила вона.
Зовнішнє опромінення, як зазначила експерт, також несе значну небезпеку. Як у такому разі захиститися від радіації? – Головне − носити одяг, який покриває все тіло. Це основна умова.
− Дуже важливо не нівелювати зовнішній захист. Його простіше виконати, аніж потім обробляти поверхню тіла спеціальними засобами. І цей спосіб не такий небезпечний, як останній. Коли ми говоримо про те, як собі уявити наглядно загрозу та убезпечитись від радіації, слід пам’ятати наступне. Радіацію не можна побачити, її неможливо відчути органами чуття і тому неможливо дізнатися про небезпеку. Але можна собі уявити її як пил. І подумати, що треба убезпечуватися від пилу – носити одяг із довгими рукавами, максимально закрити поверхню шкіри.
Якщо трапилася аварія, ви були на вулиці й (живі) добігли додому, − перше, що треба зробити, – змінити одяг, прийняти душ. Якщо ви вдома, треба зачинити вікна, максимально знизити контакт із навколишнім середовищем.
Це всі ті правила, про які в Україні знають після Чорнобильської катастрофи і яких треба дотримуватися, − підкреслила Катерина Шаванова.
Старша наукова співробітниця Інституту проблем безпеки АЕС НАН України Олена Паренюк пояснила, чим вимірюють радіацію та яка доза випромінювання є небезпечною для людини.
− Фактично є три типи доз, які вимірюють радіацію – експозиційна (в навколишньому середовищі, тобто наскільки багато сонця нині навколо), поглинена (вимірюється у греях та яка потрапила на шкіру) та еквівалентна (вимірюється у зівертах).
Еквівалентна доза − це все те опромінення, яке загалом потрапило до тебе на шкіру. Це альфа-, бета-, гамма-випромінювання. Різні органи по-різному відчувають усе це».
Олена Паренюк пояснила, в чому вимірюють радіацію та яке саме випромінювання нині є небезпечним для людини.
− В основному те, з чим може зіткнутися цивільне населення та неспеціалізовані підрозділи ЗСУ, це гамма-випромінювання. Воно має коефіцієнт якості 1. Ти дивишся на те, наскільки високою є поглинена доза. І вона 1:1 накладається на еквівалентну дозу.
Довідково: Гамма-випромінювання – це короткохвильове електромагнітне випромінювання. На шкалі електромагнітних хвиль воно поряд із жорстким рентгенівським випромінюванням, займаючи область вищих частот. Гамма-випромінювання виникає під час розпаду радіоактивних ядер, елементарних частинок, при анігіляції пар частини-античастина, а також під час проходження швидких заряджених частинок через речовину. Гамма-випромінювання володіє великою проникаючою здатністю. Дія на організм гамма-випромінювання подібна до дії інших видів іонізуючих випромінювань. Гамма-випромінювання може викликати променеве ураження організму.
− Сучасні прилади радіації є у греях або зівертах. Норма для цивільного населення це 1 мілізіверт на рік. Додаткова норма дози становить 1 мілізіверт. Зазвичай нині в Києві ми маємо 0,10-0,13 мікрозівертів, − сказала Олена Паренюк.
Ось ви й дізналися, скільки ми отримуємо радіації в рік. Але, як зазначає експерт, навіть затверджені показники майже нереально отримати в щоденному режимі.
− Набрати річний ліміт дози доволі важко. Навіть у окопах в Рудому лісі (біля Чорнобиля. – Ред.) за оцінками МАГАТЕ росіяни впродовж 15-35 діб набрали лише 2-3 ліміти річної радіоактивної дози. Для спеціалізованих робітників ці ліміти вищі, − зауважила вона.
Отримати променеву хворобу доволі важко, адже треба набрати 1 зіверт. Це на 3 порядки більше за норму. Тому (тим, хто не опинився в самому епіцентрі катастрофи. – Ред.) не так треба боятися променевої хвороби (від зовнішнього опромінення. – Ред.), як боятися вдихнути радіонукліди, з’їсти їх з їжею чи випити з водою, − заспокоїла Олена Паренюк.
Заступник директора з наукових питань Інституту проблем безпеки АЕС НАН України, старший лейтенант Сил ТрО ЗСУ Сергій Паскевич підкреслив, що радіація це те, з чим ми живемо щодня. І не потрібно думати, що радіація стане оточувати нас з вами лише після ядерної катастрофи.
− Радіація це не щось нове, що привноситься у навколишнє середовище під час ядерного вибуху чи вибуху атомної електростанції. Ми постійно стикаємося у повсякденному житті з іонізуючим випромінюванням і наш організм навчився адаптуватися і відновлюватися, − зазначив Сергій Паскевич.
Після Чорнобильської катастрофи та подолання її наслідків українці є однією з найбільш поінформованих націй у світі стосовно радіації та її впливу на організм людини. Однак ще й досі в нас є багато людей, які вірять міфам, а не науковцям. Зокрема, щодо того, як можна захиститися від радіації або зменшити її вплив, тож закликають пити йод, вино тощо. Однак біологи впевнено кажуть: йод це далеко не панацея, яка врятує від радіації.
−Часто люди не розуміють, що таке радіація та занадто бояться її. Тому починаються кампанії «давайте пити йод», «давайте робити йодні сіточки», «давайте рятуватися прямо кожного дня».
Однак це неправильно. Така терапія може навпаки нашкодити. До того ж радіація − це не завжди страшно, і навіть може бути корисно. Якщо Ви розумієте принципи її дії, та як радіація впливає на клітини. Залежно від рівня впливу клітини навпаки можуть відновлюватися. Не завжди треба розглядати найгірші сценарії. Є різні сценарії впливу радіації на організм людини, − сказала Катерина Шаванова.
Вона зазначила, що тема йоду стала досить популярною в соцмережах. Але насамперед необхідно дотримуватися того, що рекомендує Міністерство охорони здоров’я.
− Для чого потрібна йодна профілактика? Для того, щоб захистити щитоподібну залозу, якій бракує цього компоненту. Це єдиний орган, який може захистити йод. Це не чарівна пігулка – якщо її треба буде пити, то вона у вас, з великою ймовірністю, буде. Не треба пити ніякі йодно-водні розчини, спиртові розчини йоду. Це все не допоможе – більше того, надмірна кількість йоду навпаки може нашкодити вашому здоров’ю.
Є інструкції Міністерства охорони здоров’я, як вживати йодид калію – єдиний засіб, який можна використовувати, − наголосила Катерина Шаванова.
− Які можуть бути наслідки для людини внаслідок радіактивного опромінення? З поганих – це може підвищити рівень онкологічних захворювань. Але це довгострокові наслідки. Медицина розвивається. Шанси одразу померти від радіаційної загрози не такі великі, як інші загрози воєнного часу – вибухи, наприклад.
Так само є багато чинників, які негативно впливають на здоров’я людини, підвищуючи рівень онкологічних захворювань. Паління, наприклад. Але лякають нас – лише радіацією, − сказала Катерина Шаванова.
Щодо впливу радіації на навколишнє середовище науковиця навела приклад того, як виглядає природа в зоні відчуження поблизу ЧАЕС.
– У нас є Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник. Багатьом відомо, як виглядає природа після впливу радіації. Скажу так − непогано виглядає. Так, можуть бути забруднені водні джерела, радіаційні забруднення можуть розноситися повітрям, але природа живе і розвивається, − пояснила Катерина Шаванова.
− Стосовно думок як розвиватимуться події на ЗАЕС, довгострокових прогнозів бути не може, бо це як прогноз погоди. Прогнози швидко змінюються, і в нас немає вихідних даних, що може трапитися на ЗАЕС, що може трапитися ще раз у Чорнобилі. Тому треба критично підходити до джерел інформації.
Найкращий спосіб захиститися від радіації – підійти до питання з ясними розумом, перевіряти інформацію, чітко виконувати інструкції, пам’ятати основні правила поведінки. І не чекати у страху можливого моменту вибуху. Це допоможе залишатися здоровим, врівноваженим та спокійно спати, − сказала Катерина Шаванова.
Варто розуміти, що ядерна небезпека збоку рф (шантаж через мілітаризацію військами рф Запорізької АЕС чи погрози запустити ядерні ракети) не є єдиною зброєю, яка несе загрозу і може бути застосована росією проти українців. Також важливо пам’ятати, що маємо справу з підступним ворогом, тож завжди є місце маніпуляціям, фейкам та дезінформації. Тому критичне мислення переможе радіацію краще за йод.
Фото Дмитра Юрченка
