Від самого початку широкомасштабного вторгнення «Яструби» ефективно й ефектно б’ють окупантів на сході та півдні України, застосовуючи широкий спектр безпілотних літальних апаратів — від…
Більше половини українців переосмислили радянську історію внаслідок широкомасштабної агресії російської федерації, а понад 80% вважають політику національної пам’яті важливою для себе особисто. Про це свідчать результати опитування, проведеного у грудні 2022 року Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова за підтримки програми MATRA.
Дослідження громадської думки здійснили в усіх регіонах України, за винятком тимчасово окупованих територій. Воно науково засвідчило, що після широкомасштабного російського вторгнення громадська думка українців про срср й, відповідно, історію України у складі радянського союзу зазнала суттєвих змін. Зрушення відбулися в напрямку, що його найкраще передає відома сентенція, яка набула поширення після 24 лютого 2022 року: «росії не подобається наш підручник з історії. Новий підручник їй не сподобається ще більше».
Базовим питанням, відповідь на яке засвідчує вектор змін колективної думки українців до радянської історії, є питання про ставлення до розпаду срср. Ще 2020 року, який обрано для порівняння, скоріше поганим воно було для майже 32% опитаних, тоді як швидше позитивними події 1991 року вважали трохи більше ніж 49%. Станом на грудень 2022 року ситуація змінилась кардинально — частка тих, хто ставиться до розпаду срср цілком або швидше негативно, зменшилась майже втричі, що становить всього 12%. Натомість позитивно найбільшу для владіміра путіна «геополітичну катастрофу ХХ століття» оцінюють майже три чверті (понад 73%) українців.
Ставлення українців до розпаду радянського союзу суттєво відрізняється від ставлення до цієї події росіян. Відповідно до результатів опитування, проведеного в грудні 2022 року всеросійським центром вивчення громадської думки (рос. ВЦИОМ), спеціально для російського пропагандистського змі «Russia Today», про розпад срср шкодують 58% громадян російської федерації. Тобто частка російського суспільства, яка оцінює зникнення радянського союзу негативно, майже вп’ятеро більша за відповідну частку українського суспільства (12%). При цьому майже половина росіян (48%) схвально ставляться до ідеї відновлення срср і прагнуть відродити союз, тоді як протилежної думки дотримується трохи більш як третина російського суспільства (37%).
Кардинальною є і відмінність в оцінці радянського минулого. На питання, чого було в срср більше — доброго чи поганого — понад половина росіян (51%) відповіли, що було «більше доброго». Ще 38% вважають, що було «і добре, і погане», а варіант «більше поганого» обрали лише 5% опитаних.
Також переважна більшість українців підтримала державне рішення засудити срср як комуністичний тоталітарний режим, що здійснював політику державного терору. Майже 73% опитаних громадян України оцінюють відповідну політику із засудження радянського тоталітаризму скоріше або цілком позитивно. Це особливо виразно дисонує з думкою понад половини російського суспільства про те, що в срср було «більше доброго». З позицією преважної більшості українців щодо засудження срср, судячи з усього, погодилися б лише ті 5% росіян, які вважають, що в радянському союзі було «більше поганого».
Суттєва зміна позиції українців щодо цього питання так само відбулася після широкомасштабного російського вторгнення. Ще 2020 року думки розділились майже порівну — третина (33,9%) ставилась до засудження срср як комуністичного тоталітарного режиму позитивно, третина (31,3 %) — негативно, а ще третині (34,8%) було байдуже або важко визначитися з відповіддю. Отже, за два роки підтримка державної політики із засудження радянського тоталітарного режиму зросла серед українців більш ніж удвічі. Незгодних натомість утричі поменшало — станом на грудень 2022 року цілком або скоріше негативно до засудження срср ставились менше 10% українців.
Прогнозовано з огляду на відповіді на попередні питання більшість українців (59%) підтримали перейменування топонімів, що мають стосунок до срср, росії чи пов’язаних із ними діячів. Частка тих, хто схвалює перейменування, зросла, як порівняти із 2020 роком (29,9%) майже вдвічі. Натомість відсоток українців, які ставляться до зміни топонімів негативно, зменшився майже вчетверо — з 44% у квітні 2020 року до 13,2% у грудні 2022 року.
Змінилось також ставлення українців до того, як слід відзначати перемогу над нацизмом у Другій світовій війні. Так, 2021 року 31% опитаних вважали, що святкувати слід лише День перемоги над нацизмом 9 травня, а відзначення Дня пам’яті та примирення підтримували лише 9%. За даними ж грудневого опитування 2022 року, майже 35% українців дотримуються думки про потребу відзначати обидва святкові дні, а підтримка святкування лише 9 травня впала майже удвічі — до 16,1%. Натомість частка тих, хто схильний відзначати День памʼяті та примирення, зросла більш ніж утричі — з 9% у 2021-му до понад 32% у грудні 2022 року.
Загалом, відмінність у ставленні до радянського минулого в російському та українському суспільствах є не лише наслідком широкомасштабної російської агресії, але й однією з її засадничих причин — розгортаючи агресію проти України, владімір путін зіграв на панівній серед росіян тузі за срср. Суспільство російської федерації ностальгує за радянським союзом і прагне його повернути, тоді як українське суспільство сприймало розпад срср радше позитивно і до початку російської агресії. Широкомасштабне російське вторгнення лише посилило і прискорило гуртування українців довкола цього переконання.
Детально ознайомитися з результатами опитування можна на сайті Фонду «Демократичні ініціативи». У ньому враховано відмінності ставлення українців до порушених питань залежно від регіону проживання (Захід, Центр, Південь і Схід), мови повсякденного спілкування (українська або російська), віку та матеріальних статків. Попри те, що всі ці чинники традиційно зберігають свою вагу, в цілому результати опитування свідчать радше про цілісність українського суспільства, ніж про його розкол за будь-якої зі згаданих ознак.
@armyinformcomua
Протягом 2025 року Міністром оборони України та Головнокомандувачем Збройних Сил України затверджено 163 нові нарукавні знаки для військових частин та підрозділів. Зокрема, з початку II півріччя — 62.
110-та окрема механізована бригада заявила, що Єгорівка залишається під контролем Сил оборони.
«Треба жити!» — таку назву мав цьогорічний Радіодиктант національної єдності, присвячений Дню української писемності та мови.
Піхотинці 1-го мотопіхотного батальйону 93-ї бригади «Холодний Яр» Ігор і Сава за два місяці на позиціях знищили у контактних боях три десятки російських окупантів, утримавши важливу ділянку фронту на напрямку Костянтинівки. Їм також довелося пережити прямий штурм їхнього бліндажа.
Днями, у рамках проєктної діяльності Женевського центру з питань урядування в секторі безпеки (DCAF) у військах (силах) розпочався черговий етап поглибленого вивчення норм міжнародного гуманітарного права (МГП) військовослужбовцями ЗС України.
Унаслідок атаки ворожих БПЛА зафіксовано пошкодження в Чернігові та Чернігівському районі.
Від самого початку широкомасштабного вторгнення «Яструби» ефективно й ефектно б’ють окупантів на сході та півдні України, застосовуючи широкий спектр безпілотних літальних апаратів — від…