Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Нещодавно в Києві з офіційним візитом перебувала Міністр оборони Латвійської Республіки пані Інара Мурнієце. Це її перший візит до України після призначення на нову посаду. До того, будучи очільницею Латвійського Сейму, пані Інара неодноразово бувала в нашій країні та однією з перших політиків (у перший місяць повномасштабного російського вторгнення) приїздила до Києва, щоб так само підтримати Україну в боротьбі проти загарбників.
В українській столиці очільниця оборонного відомства Латвії зустрілася з Міністром оборони України Олексієм Резніковим, обговорили питання українсько-латвійської співпраці в оборонній сфері та посилення спроможностей Сил оборони України. Кореспондент АрміяInform поспілкувалася з Міністром оборони Латвії Інарою Мурнієце у Києві. Про враження від України, підтримку та військову допомогу Латвії, плани на 2023 рік та багато іншого читайте в матеріалі.
— Пані Інаро, це вже не перший ваш візит до України. У березні 2022 року, тоді ще будучи головою Сейму Латвійської республіки, ви відвідали Україну, щоб підтримати її у боротьбі проти російських загарбників. Що відчували тоді й які враження від візиту до України нині в новому статусі Міністра оборони?
— Я висловлюсь просто, ми підтримували і будемо підтримувати Україну в боротьбі проти загарбників. У нас немає жодних ілюзій, російська агресія — це брутальність чистої води. Ми пережили радянську окупацію свого часу, тож у своїй підтримці ми будемо непохитними.
До України — мій перший візит на посаді Міністра оборони Латвії. Це дуже символічно. Ми показуємо, що стоїмо пліч-о-пліч із Україною до її перемоги. А ваша перемога може бути у єдиному випадку — знешкодженні росії й настанні справедливого миру.
Після окупації росією Криму 2014-го я неодноразово відвідувала Україну і передові позиції ваших військових на сході країни.
Під час цього візиту в Україну я відвідала Бучу та Ірпінь. Це мене наштовхнуло на певні спогади з минулорічного візиту до України. Після відвідин Бучі та Ірпеня я побачила жорстокість російського війська в цих містах, які виступили щитом для Києва. Надзвичайно боляче бачити масштабні руйнування мальовничих українських міст, розуміти, що тут — сотні поранених, вбитих не лише військових, а й мирних громадян і дітей. Немає слів, щоб описати брутальність та скоєні злочини російської армії.
Водночас я дуже високо оцінюю дії вашої армії, всього українського народу, які діють як одне ціле в захисті одне одного.
І наша підтримка, яку ми надаємо — це підтримка різнопланова: політична, гуманітарна, економічна, військова. Вона йде від нашого уряду, від нашого парламенту. Вона йде від нашої всієї латвійської нації. Я хочу сказати, що лише нашу військову допомогу ми вже оцінюємо в один відсоток від всього нашого ВВП. Це понад 300 мільйонів євро. Тобто, ще раз скажу, що ми підтримували і будемо підтримувати Україну. І саме перемога України і кінець росії — це те, над чим ми працюємо.
— Наразі, окрім ведення війни проти України на полі бою, рф обстрілює ракетами нашу цивільну інфраструктуру, громадян. Як Латвія оцінює свій парк озброєння з огляду це? До слова, Арвидас Анушаускас (Міністр оборони Литви) якось казав, що в Європі закриті тільки критичні об’єкти. Чи є у вас план дій та заходів, якщо, наприклад, рф вдасться до ракетної атаки проти Латвії?
— Ми дуже ретельно спостерігаємо за тим, що відбувається в Україні, і ми вчимося з вашого досвіду. І коли, як уже казала, я відвідала Бучу та Ірпінь, зрозуміла, що територіальна оборона, яку ми називаємо в Латвії підрозділами національного захисту — є ключовими. І саме вони зробили можливими захист Києва.
Безумовно, також я би хотіла наголосити на важливості систем протиповітряної оборони, протитанкових спроможностей. І ми працюємо, зокрема, й на розбудову цих напрямків нашої ППО.
Ще хотіла би звернути увагу на важливості такого елементу в системі НАТО як присутність сил Альянсу на території Латвії. І на те, що ми також розпочинаємо програми призову.
— Чи збільшує Латвія, з огляду на агресію рф проти України, витрати на власну оборону? Нам відомо, що країни Балтії, до прикладу, спільно закупили вже близько 20-ти Хаймарсів.
— Латвія робить дуже багато в цьому напрямку. Було ухвалено рішення збільшити відсоток видатків на оборону до двох з половиною відсотків ВВП до 2025 року, а потім на три відсотки до 2027 року. І також у бюджеті на 2023 рік, який ще не ухвалений, ми запланували кошти на оборону і, сподіваємося, досягнемо цього показника у три відсотки дуже швидко. Усі додаткові витрати на оборону дозволять нам напрацювати нові спроможності — ключові для наших потужностей оборони.
— Латвія — один із членів НАТО з 2004 року. Під час минулорічного саміту лідерів країн Альянсу в Мадриді було, зокрема, підписано зобов’язання щодо створення плану дій на випадок вторгнення рф на так званий східний фланг НАТО. Що уже зроблено в цьому напрямку?
— Так, під час Мадридського саміту були ухвалені деякі рішення щодо дій на східному фланзі НАТО.І перші рішення — це те, що країни Альянсу визнали головне — що рф є загрозою. Друге, що ми будемо продовжувати працювати з нашим підходом Forward Defense, тобто «Зустрічна оборона». Зокрема, у Вільнюсі на наступному саміті лідерів країн НАТО, який відбудеться цього року, ми будемо працювати над цим більш детально.
— Нещодавно було анонсовано, що Латвія розглядає також можливість навчання українських військових. Про який формат підготовки йдеться? Скільки військових планується підготувати, та коли це буде здійснюватися?
— Дякую вам за це запитання. Власне, під час моєї зустрічі з Міністром оборони України Олексієм Резніковим ми якраз обговорювали також і це питання. Втім, хочу сказати, що і минулого року ми вже зробили багато в цьому напрямку. Зокрема, провели низку програм з тренування піхотинців, тобто — загальні навчальні програми, а також програми для конкретних інших спеціалістів, які я не можу і, ясна річ, не буду розкривати. Намір Латвії — подвоїти кількість українських військовослужбовців, які проходитимуть тренування.
— Латвія одна з тих країн, які з 2014 року допомагають Україні в лікуванні та реабілітації наших поранених, також і цивільних громадян. Як нині здійснюється цей процес?
— Так, така допомога є, латвійські лікарі дуже багато допомагають українським військовим, про це усі ми знаємо. Також багато допомоги йде, зокрема, від нашого суспільства. Тобто є низка спеціальних програм щодо підтримки сімей та жінок українських військових. Наша допомога може мати різні форми, до прикладу — літні табори відпочинку та реабілітації тощо. Хочу сказати, що наразі в Латвії живуть багато українців, які отримують різного роду пільги від нашої країни.
— Чи планує Латвія долучитися до гуманітарного розмінування українських територій, які забруднені внаслідок агресії рф?
— Забруднення українських ґрунтів мінами є дуже великою проблемою, і я ознайомлена з нею. Ми обговорювали з Міністром оборони Олексієм Резніковим питання щодо об’єднання наших зусиль також і на цьому напрямку. Деталей поки що не можу розголошувати.
— Чи корисним був би український досвід ведення війни для підготовки і латвійських військових?
— Безперечно. Під час, до речі, цього візиту ми зустрічалися з різними військовими різних спеціальностей, різних військових звань. І ми, зокрема, обговорювали, яким чином український досвід може бути корисним для підготовки військовослужбовців Латвії.
— Як загалом Латвія планує допомагати Україні у 2023 році? Можливо, уже відомо, який бюджет для цього передбачено і які пакети допомоги плануєте надати для України?
— Так, звісно, те що можу привідкрити вже зараз, це насамперед те, що ми говоримо про надання системи «Стінгер». Але також ми говоримо і про інші речі, зокрема, дрони та гелікоптери для України, а також іншу допомогу, яка нині напрацьовується. Ми вірні нашому підходу надавати Україні допомогу до її перемоги, а також і після її перемоги. росія повинна бути покарана в міжнародному суді, територіальна цілісність України має бути відновлена, і Україна має бути відбудованою.
— Країни Балтії, зокрема Латвія, завжди були адвокатами України щодо збільшення допомоги для України. На вашу думку, наскільки критичною ця допомога для України була на початковому етапі повномасштабної війни і тепер, на цьому етапі?
— Хочу сказати, що ми відправляли наші «Стінгери» і деяку іншу допомогу ще до того, як почалася повномасштабна війна рф проти України 24 лютого. Наразі українці, яких ми зустрічаємо після того, як війна зупинилася і не пішла далі, завжди говорили, що це було вирішальним для того, щоб українці могли боронити свою країну.
Що ж, продовжимо щодо нашої допомоги. Як вже сказала, ми допомагали і будемо допомагати Україні, зокрема і політично. Це означає консолідацію наших зусиль у НАТО, на рівні ЄС та інших рівнях для надання дуже важливої військової допомоги Україні. Ця зустріч відбувається перед важливими зустрічами, які відбудуться дуже скоро зі Сполученим Королівством, де ми плануємо оголосити про деякі додаткові й дійсно важливі поставки в Україну.
Сподіваюся, що на зустрічах, таких як зустрічі в форматі «Рамштайн», зустрічі міністрів оборони країн НАТО тощо, країни розглядатимуть позитивно ті питання, про які казав Володимир Зеленський — відправку зброї в Україну. Адже фраза, яку він сказав після початку війни: «Мені не потрібна евакуація, мені не потрібні таксі. Мені потрібні танки, і мені потрібна військова зброя» стала дуже відомою в усьому світі. А мій намір і загалом намір Латвії полягає в тому, щоб продовжувати консолідувати Захід у допомозі Україні, особливо військовій.
Сьогодні весь світ захоплюється відвагою українських воїнів і всього українського народу, які захищають власну державу і загальні людські цінності. Українська нація подає приклад усім, як потрібно захищати рідну землю й боротися за своє існування.
Відео: Олексій Мосейченок, Олександр Погребний
