Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Наприкінці минулого року Міністр оборони України Олексій Резніков затвердив Концепцію розвитку фізичної підготовки і спорту в системі Міністерства оборони України.
Про основні відмінності Нової Концепції від попереднього документа та особливості фізичної підготовки і спортивної діяльності кореспонденту АрміяInform розповів начальник відділу нормативно-методичного забезпечення фізичної підготовки та спортивної роботи Управління фізичної культури і спорту Міністерства оборони України, кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент полковник Григорій Сухорада.
— У Міністерстві оборони України у 2016 році була підписана перша Концепція розвитку фізичної підготовки і спорту у Збройних Силах України на період до 2020 року. Нова Концепція має декілька суттєвих відмінностей. По-перше, вона стосується всієї системи Міністерства оборони України, а не тільки Збройних Сил. По-друге, вона враховує попередні досягнення, недоліки, виклики сучасності, напрями діяльності, основні завдання тощо. У ній також даються посилання на нормативно-правову та теоретичну основу, зокрема на головний нормативно-методичний документ з фізичної підготовки — Інструкцію з фізичної підготовки в системі Міністерства оборони України, яка визначає, зокрема і засоби (фізичні вправи. — Ред.), умови їх виконання та нормативи.
Закладені в назві Концепції поняття «фізична підготовка» і «спорт» також слід розрізняти. Вони мають багато спільного, але і різняться між собою. Фізична підготовка насамперед спрямована на забезпечення фізичної готовності військовослужбовця виконати бойове завдання, а спорт — на досягнення високих спортивних показників та підвищення рівня фізичної готовності. Спорт розглядається як важлива складова частина фізичної підготовки і водночас як відносно самостійний напрям розвитку особового складу. У середовищі військовослужбовців набули популярності неолімпійський, військово-прикладний та олімпійський напрями спорту.
Полковник Григорій Сухорада пояснив, що в себе включає саме поняття «фізична підготовка» в буденному житті підрозділів.
— Фізична підготовка включає в себе навчальні заняття, ранкову фізичну зарядку (вправи. — Ред.), фізичні тренування у процесі навчально-бойової діяльності. Останні проводяться переважно під час виходу на польові заняття, в ході їх проведення та при поверненні з них переважно у формі супутніх видів фізичного тренування. Військовослужбовці виконують вправи під час пересування в пішому порядку, на лижах або транспортних засобах. Наприклад, військові також можуть виконувати найпростіші фізичні вправи (їх комплекси. — Ред.) під час відпочинку в перервах між навчальними заняттями. Також спеціальні (військово-прикладні. — Ред.) вправи або їх елементи можуть виконуватись під час самих занять, наприклад, з тактико-спеціальної підготовки, як частина комплексного тренування: прискорене пересування, посадка або висадка з автомобіля, подолання перешкод, дії зі зброєю, елементи рукопашного бою, метання гранат тощо.
Також офіцер розповів, як задіяні військовослужбовці у спортивній діяльності:
— Такий важливий елемент розпорядку дня як спортивно-масова робота (аналог масового спорту. — Авт.) стосується всього особового складу. Це одна із основних форм фізичної підготовки. А військовослужбовці з вищими спортивними досягненнями можуть бути членами збірних спортивних команд підрозділів та військових частин (ВВНЗ. — Авт.) і брати участь у змаганнях на першість оперативних командувань, видів (окремих родів військ, сил — Авт.) Збройних Сил України та чемпіонатів з деяких видів спорту. Переважно це військово-прикладні види та (або. — Ред.) спеціальні вправи, які більшою мірою моделюють їхню військово-професійну діяльність. Спорт вищих досягнень насамперед стосується військовослужбовців, які є членами збірних команд Збройних Сил України. Цю категорію переважно налічують військовослужбовці закладів фізичної культури і спорту Міністерства оборони України.
Заклади фізичної культури і спорту Міністерства оборони України — окремі військові частини, головним призначенням яких є організація фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності, сприяння розвитку спорту серед військовослужбовців. Спортивні споруди цих закладів призначені також для того, щоб військовослужбовці і працівники Збройних Сил України могли займатися фізичною підготовкою і спортом.
