Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
На їхньому рахунку розбиті вщент російські артилерійські батареї, тисячі ліквідованих окупантів та не один десяток знищених ворожих складів боєприпасів. Сьогодні на Херсонському напрямку гармаші окремої артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Олексія Алмазова полюють не за ворогом, а за вбивцями цивільного населення.
— Головне наше завдання сьогодні — це контрбатарейна боротьба. Для нас це не ворог вже давно, це вбивці, які тільки те й можуть, що вбивати цивільних, руйнувати міста та селища, — розповідає заступник командира на псевдо «Дзвонар».
Для цього гармаші використовують вже добре відому американську гаубицю М777, керувати якою вони навчались за кордоном. Захисники і сьогодні, уже в бойових умовах, продовжують щоденно вдосконалювати свої навички.
Сьогодні їхні цілі різні — мінометний розрахунок, артустановка, піхота ворога, яка десь у посадці обладнувала свої позиції. Гаубиці розгортають буквально за кілька хвилин на різних позиціях. Постріл. Перезаряджання. Ще один постріл. Загалом тільки за хвилину 155-мм гаубиця здатна зробити таких п’ять та вразити ціль на відстані до 40 кілометрів.
— Сьогодні ми ефективно відпрацювали по ворожій цілі, мінометному розрахунку. Наразі замаскувались і очікуємо, — говорить артилерист на позивний «Одісей».
Очікувати нових цілей довелось недовго. Ворожа артилерія знову обстріляла мирний Херсон. Тож гармаші швидко застібають бронежилети і біжать до гармат. Основні ввідні, тип снаряду, координати, доводяться на ходу.
— Рахунок ішов на хвилини, бо ворог розумів, що може отримати у відповідь. І сьогодні він своє отримав, — розповів після виконання бойового завдання номер обслуги іншого розрахунку гармати «Хамп». — У нашому підрозділі злагоджена робота, не один розрахунок тут виконує завдання з утилізації русні.
Високоточна та грізна, маневрена, далекобійна, потужна, і що найголовніше — легка і точна. Таку оцінку дають гарматі артилеристи морської піхоти, демонструючи свою американську красуню.
Після дев’яти місяців запеклих боїв на різних ділянках фронту, хлопці поки не мріють про відпочинок.
— Ми тут, аби захистити своє майбутнє, своїх дітей, життя своїх рідних. Я сам херсонський і в мене серце кров’ю обливається, що ці вбивці роблять з містом, — розповідає артилерист на позивний «Артист». — Так, хоча різдвяні та новорічні свята тривають, у думках в нас тільки одне — вибити цю наволоч звідси. Звільнимо Херсонщину, інші українські території, а далі скажу так: Крим — чекайте, ми йдемо до вас!
Фото і відео автора
