Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
У 2015 року на 69-й сесії Генеральної Асамблеї ООН була прийнята Резолюція, якою 9 грудня проголошено Міжнародним днем вшанування пам’яті та гідності жертв злочину геноциду та запобігання цим злочинам. Цим рішенням Генеральна Асамблея підтвердила всі рішення та постанови в системі Організації Об’єднаних Націй, які зробили внесок у створення та розвиток процесу запобігання та покарання злочину геноциду.
Приймаючи цю резолюцію без голосування, всі 193 держави-члена тим самим підтверджують, що кожна окрема держава відповідальна за захист свого населення від геноциду, що така відповідальність передбачає попередження цього злочину, зокрема підбурювання до нього.
Ця дата була обрана не випадково. Саме 9 грудня 1948 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Конвенцію про запобігання злочину геноциду і покарання за нього — перший договір про права людини, прийнятий Генеральною Асамблеєю. Конвенція вказує на зобов’язання міжнародного співтовариства «ніколи знову» та містить перше міжнародно-правове визначення «геноциду», широко прийняте на національному та міжнародному рівнях. Вона також встановлює обов’язок держав-учасниць запобігати злочину геноциду та карати його.
На Всесвітньому саміті 2005 року держави-члени зобов’язалися захищати своє населення від геноциду, військових злочинів, етнічних чисток і злочинів проти людства, а також від підбурювання до них.
Геноцид досі є своєрідним викликом для міжнародних організацій, адже в сучасному суспільстві й досі існують люди, що готові йти на масові жорстокі вбивства. Ситуація в Україні лише підтверджує цю тезу. Вже кілька століть спочатку російська імперія, потім радянська влада, зараз рф впроваджують практику геноциду, етноциду по відношенню до українського народу. Кожного разу сусідня країна вдається до засобів культурно-історичного та фізичного знищення нашої країни: від заборони мови та письма до Голодомору, вбивств, катувань, репресій.
Події російсько-української війни — це ще один прояв цілеспрямованої агресії однієї країни проти іншої, основною метою якої є чергова спроба знищення української нації.
У 2015 році, коли було прийнята резолюція про відзначення Міжнародного дня вшанування пам’яті та гідності жертв злочину геноциду та запобігання цим злочинам, Україна вкотре намагалась врятувати кримських татар від зазіхань окупантів, захистити від геноциду російської влади людей на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей.
З 24 лютого російські війська, порушуючи всі можливі міжнародні норми та права, а найстрашніше — перекресливши будь-які уявлення про людяність та норми моралі, знищують представників всіх національностей, рас, лише тому, що вони живуть в Україні і готові боротися за своє право жити у власній державі, за власними правилами навіть ціною власного життя. І зараз неможливо ні уявити, ні порахувати кількість жертв російського геноциду проти української нації.
Вічна памʼять усім жертвам російського терору!
Перемога у цій війні раз та назавжди зупинить знищення рашистами української нації.
