Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Пресслужба регіональної громадської організації «Татарський національний центр московської області» з гордістю повідомляв, що російський боксер і політичний діяч микола валуєв має татарське коріння. «Народився Микола Валуєв 21 серпня 1973 року в ленінграді в російсько-татарській сім’ї. Виявляється, дідусь відомого спортсмена — чистокровний татарин, чим сам Микола дуже пишається. Коли журналісти цікавляться в нього про коріння, він із гордістю каже, що зростав у міжнародній сім’ї. Втім, сам Микола, як і багато інших відомих татар, татарську мову не знає. Вивчати, якщо вірити його словам, намагався, але поки що безуспішно», — пише сайт організації.
Ба більше, у програмі «Здоров’я» на першому російському телеканалі оприлюднили генеалогічний ДНК-тест крові валуєва на національність, який показав, що той має 30 відсотків татарської крові, 19 % — крові фіно-угорських народів, 13 % — крові жителів центрального сибіру, 11 % — кавказької крові, 3 % — крові народів Далекого Сходу.
Утім, попри своє строкате національне коріння, яким пишається валуєв, в інтерв’ю антиукраїнському виданню Україна.ru він зазначив, що так звана спеціальна воєнна операція — це, по суті, громадянська війна: «Нас сьогодні намагаються переконати, що ми різні народи, — ми єдиний народ».
Також микола валуєв не полінувався свої «глибокі наукові знання» сконцентрувати, як він висловився, в історичному екскурсі: «Для того, щоб пояснити своє розуміння, я повинен обов’язково зробити короткий екскурс в історію, яку не переписували, яка реально говорить про те, що ще в недавньому минулому ми точно говорили однією мовою. І до сьогодні ми, слава Богу, так чи інакше однаково одне одного розуміємо, як загалом розуміємо і чехів, поляків, сербів та багатьох інших».
Те, що вирує в ексбоксера в голові — мікс російських наративів про загальну історію, яку намагається переписати підступний Захід, що росія не могла залишитися осторонь «расистських, націоналістичних, нацистських і фашистських» методів української влади, котра «бомбила мирні міста Донбасу».
Аби перемогти тих, кому «не подобається ні порядок нашого існування, ні наші національні погляди на те, як ми маємо жити», хто бажає затиснути росію «в економічні, військові лещата, задушити її ідентичність, поділити на удільні князівства», колишній боєць рингу закликає росіян переходити на «мобілізаційні рейки, як це було в сорокові роки минулого століття».
Попри його нарікання, що «багато хто живе, думаючи, якщо їхній будинок, хата буде з краю, що вони зможуть пересидіти все те, що відбувається зараз у нас перед очима», слід нагадати йому самому один з епізодів його власного життя.
У російській пресі валуєву закидали, що попри ура-патріотичні заклики й отримання повістки з красносельського райвійськкомату санкт-петербурга, сам поповнити лави мобілізованих на війну з Україною росіян він не поспішає.
Карикатура автора
